Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #82127725

нп 2/490/1427/2019 Справа № 490/4085/16-ц


Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27 вересня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Дудник Г.С.,

за участю відповдача - ОСОБА_1 , представника МКП «Миколаївводоканал» - Тертична Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2016 року МКП «Миколаївводоканал» звернулося до суду із позовом до відповідача в якому просило стягнути з нього заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 8 823 грн. 87 коп., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті спожитих послуг з водопостачання та водовідведення.

14 червня 2016 року Центральним раойнним судом м.Миколаєа було ухвалено заочне рішення , яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 8 823 грн. 87 коп.та судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення від 14 червня 2016 року за позовом МКП "Миколаївводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано і призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

03 липня 2019 року позивачем надані пояснення по суті спору, а саме зазначив, що відповідачеві нараховується відповідно до норм, затверджених рішенням ММР № 385 від 26.06.1998 та рішенням ММР № 592 від 14ю07.2017 з роханку 9 куб.м. за водопостачання на одну людину на місц, воловідведенн з розрахунку 8,85 куб.м. на 1 людину на місцяь. Прилдади в квартирі боржника відсутні , зареєстровано дві особи.

23 вересня 2019 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просить стягнути з ОСОБА_1 , на корсить МКП "СМикороахвводоканал" заборгованість за період з 01 березня 2013 року по 21 березня 2016 за надані послуги з водопотсачання та водовідведення у сумі 3251 грн, 32 коп., а також судові витарти у розмірі 1378 грн.

Відзив на позов відповідачем не надано, проте у своїй заяві про скасування заочного рішення ОСОБА_1 фактично заявив про застосування строку позовної давності до заявлених ьвимог про стягнення заборгованості за період з 2009 року.

У судовому засіданні представник позивача вимоги уточненого позову підтримала, просила про його задволення. Суду пояснила, що переахунок зроблено за останні три роки до звернення до суду з цим позовом з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, а також враховано ті кошти, які були перераховані приватним виконавцем на виконання заочного рішення суду. Вказала, що прилади обліку в квартирі відповідача не встановлені , і з ОСОБА_1 не вдається узгодити питання щодо опломбування лічильника за вказаною адресою , сокільки він жодним чином не оплачує ні минулу заборгованість , ні поточну і взагалі не сплачує за послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проити задоволення позову з тих підстав, що працівники МКП "Миколаївводоканал" фактично ухиляються від опломбування його лічльника в квартирі, і хоча дійсно в квартирі , яка не є приватизованою, зареєстроване місце проживання двох осбі- це його як відповідального квартиронаймача, та його доньки, яка на той час ще була неповнолітньою, проте він в квартирі з 207 року фактично не проживає, проживає за іншою адресою, і там сплачує за послугу водопостачання, а за вказаною адресою по пр . Г. України воду не споживає взагалі протягом цих всіх років. Оскільки позивач не бажає врегулювати з ним питання щодо перерахунку заборгованості за ці всі роки та встановити лічильник, то він і не важає за потрібне сплачувати за ці послуги. крім того, в разі задоволення позову просив вирішити питання щодо повернення йому коштів, які були стягнуті на виконання заочного рішення суду в примусовому порядку. Підтримав заяву про застосування строку позовної давності.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали та обставини справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, МКП «Миколаївводоканал» надає послуги з водопостачання та водовідведення, зокрема, для осіб, що проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач та його донька ОСОБА_2 , 2001 року народження ( тобто на час нархування заборгованості була неповнолітньою) зареєстровані у квартирі АДРЕСА_4 за визщевказаною адресою з 2001 року і по теперішній час, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на його ім`я.

Відповідно до підпункту «б» п. 12.1 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 року № 65 (чинних на час укладення договору), між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та видачі йому розрахункової книжки для проведення розрахунків за спожиті послуги.

Згідно вимог п. п. 18, 20, 21 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Свої зобов`язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконав, однак від виконання зобов`язань по сплаті отриманих послуг відповідач відмовляється, що привело до виникнення, з урахуванням тарифів на відповідний період з розхунку норми споживання на двох осіб, станом на 01 березня 2016 року заборгованості в розмірі 8 823 грн. 87 коп., яка на час розгляду справи відповідачем не погашена.

Під час виконання приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. виконавчого листа № 490/4085/16-ц , виданого Центральним районним судом м.Миколаєва 12.07.2016 року на виконання заочного рішення суду від 14.06.2016 року, на підставі Постанови про звернення стягнення на заробітну плату , пенсію, стипендію та інші доходи боржника в рахунок стягнення заборгованості за послуги з водопостачання на рахунок позивача стягнуто з заробітної плати ОСОБА_1 1367 грн.

Позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, який, однак, ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2016 року було скасовано.

На підтвердження своїх доводів надав суду уточнений розрахунок заборгованості за період з березня 2013 року по березень 2016 року за нормою розрахунку за встановленою нормою споживання на двох зареєстрованих осіб.

Згідно наданого розрахунку за цей період нарахована заборгованість у загальному розмірі 4618,32 грн.

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Вказаний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Відповідно до 2 Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

За п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, відсутність договірних правовідносин не є підставою для відмови у стягненні з відповідача коштів за надані житлово-комунальні послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 67-68 Житлового кодексу України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Згідно п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача мають правове обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, а тому позов підлягає до задоволення.

Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику особового рахунку вказаної житлової площі. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.

Також при визначенні розміру заборгованості суд вважє за необхідне врахувати , що в під час примусового виконання заочного рішення суду , на рахунок позивача з заробітної плати відповідача було стягнуто в рахунок зсплати заборгованості за сплату цих послуг 1367 грн.

З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість за водопостачання та водовідведення в розмірі 3251 грн 23 коп.

Що стосується заперечення відповідача щодо того, що він фактично проживає за іншою адресою з донькою, то по-перше, відповідних доказів такого він суду не надав взагалі, по-друге, не надаав суду доказів того, що він звертався в установленому законом порядк дло позивача з заявою про припинення водлопостачання до його квартири або про встановлення приладу обліку - і йому у цьому було відмовлено. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Отже доказів того, що відповідач протягом заявленого часу не отримував послуги з водопостачання та водовідведення - суду не надано.

У статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, одностороння відмова відповідача від отримання послуг, як й відмова від зобов`язання їх оплатити є неправомірною.

Отже такі його заперечення не можуть бути підставою длв відмови у завдоленні позовних вимог за їх недоведеністю.

Щодо заперечень відповідача стосовно зарахування в рахунок заборгованості тих коштів, які були стягнуті приватним виконавцем як винагорода приватного виконавця та розмір авансового внеску, який внесений стягувачем при відкритті виконавчого провадження, то суд не може прийняти їх до уваги, сокільки поверненя таких коштів повинно вирішуватися в іншому провадженні , такі платежі , які мають інше призначення, не можуть бути зараховані як зустрічні однорідні вимоги.


З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 378 грн.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст. 15, 16, 509, 526, 611, 625, 901, 903 ЦК України ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -




УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3251 грн 23 коп за період з березня 2013 року по березень 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення суду.


Повний текст рішення суду складено 07 жовтня 2019 року.




Суддя О.А. Гуденко


  • Номер: 2/490/1427/2019
  • Опис: про стягнення заборгованості за надання послуги з водопостачання та водовідведення
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 490/4085/16-ц
  • Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Гуденко О.А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.04.2016
  • Дата етапу: 27.09.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація