Справа № 1-32/ 2007 року
ВИРОК ІМ Е Н Е М УКРАЇНИ
19 лютого 2007 року Макарівський районний суд
Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарях Лигі Л.М., Булашенко В.В., з участю прокурора Козака Т.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарова справу про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чорнобиль Київської області , українця , громадянина України , з середньою освітою , одруженого , непрацюючого , мешканця АДРЕСА_1 , невійськовозобов"язаного , не маючого нагород, судимого 07.03. 2003 року Макарівський районним судом Київської області за ст., ст.. 185 ч.З, 71 КК України до 4 років позбавлення волі ,-
- у скоєні злочину передбаченого ст. 389 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 був засуджений Макарівським районним судом Київської області 07 березня 2003 року за ст. ст.. 185 ч.З, 71 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2005
року за вимогами ст.. 82 КК України , невідбута частина покарання підсудному
ОСОБА_1 була замінена на виправні роботи строком 1 рік 4 місяці 9 днів з
відрахуванням 10 % заробітку в прибуток держави. Підсудний ОСОБА_1 був
звільнений з Черкаської ВК № 62 19 вересня 2005 року.
Постановою начальника КВІ в Макарівському районі від 24 листопада 2005 року відповідно до ст.. 72 п. 1 п.п. „ в " КК України , підсудному ОСОБА_1 було перераховано термін відбування покарання у вигляді виправних робіт , який складає 1 рік З місяці 18 днів.
З 26 вересня 2005 року підсудний ОСОБА_1 працював в ДП „ Колонщина" ТОВ РБУ-3 „ Київсзеленбуд" в с Колонщина Макарівського району Київської області спочатку ІНФОРМАЦІЯ_2, з 05.12.2005 року - ІНФОРМАЦІЯ_3, з 14.02.2006 року -ІНФОРМАЦІЯ_4, з 15.03.2006 року по теперішній час -ІНФОРМАЦІЯ_5.
12.10.2005 року кримінально - виконавча інспекція в Макарівському районі підсудного ОСОБА_1 було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у вигляді виправних робіт, заходами заохочення та стягнення.
З 14.10.2005 року із заробітку засудженого ОСОБА_1 почали проводитись утримання в доход держави в розмірі 10 % щомісяця.
Однак, у лютому 2006 року ОСОБА_1 вчинив 9 прогулів, а саме 18,20,21,22,23,24,25,27,28 лютого 2006 року.
У березні 2006 року ОСОБА_1 не відпрацював 17 днів та 6 годин , а саме : 1,2,3,4,6,7,9,10,11,13,14,18,24,25 березня 2006 року , крім того, він не відпрацював при 7-ми часовому робочому дні - 15 березня - З години, 16 та 17 березня - 2 години; 20,21,22,- три години ; 23 березня - 2 години ; 27 березня - 5 годин; 28 березня - 3 години та 31 березня - 1 годину.
У червні 2006 року не виходив на робоче місце протягом 7 днів, а саме 22,23,24,26,27,29 та 30 червня 2006 року, оскільки хворів, є довідка з ФАП про хворобу ,
однак лікарняного листа не має, а тому термін по довідці не зараховується до строку відбування покарання.
У липні 2006 року ОСОБА_1 не вийшов на роботу 01 липня 2006 року по хворобі ( довідка з ФАП, однак цей день до строку відбування покарання не зараховується та 11 днів 4 години без поважних причин по табелю. Встановити точні дні у липні 2006 року які ОСОБА_1 працював в ДЕУ Києво-Святошинського району по ремонту екскаватора не представилось можливим у зв"язку з тим, що облік його виходу на роботу ніхто не здійснював. Зі слід свідків, підсудний ОСОБА_1 відпрацював 4 дні по 6 годин.
У вересні 2006 року ОСОБА_1 вчинив 17 прогулів, а саме : 5,7,8,9,11,12,13,14,15,16,21,22,23,25,26,27 та 28 вересня.
Кримінально - виконавча інспекція в Макарівському районі неодноразово виносила застереження у вигляді письмового попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 389 КК України, а саме : 13.03.2006 року, 13.06.2006 року та 15.08.2006 року.
Відповідно до ст.. 46 п.6 Кримінально-виконавчого кодексу України ухилення засудженого від відбування покарання у вигляді виправних робіт є допущенням більше двох разів протягом місяця прогулів, а також двох порушень трудової дисципліни протягом місяця.
Таким чином, підсудний ОСОБА_1 за час відбування покарання у вигляді виправних робіт допустив більше 2 разів протягом місяця прогули у лютому, березні, липні і вересні 2006 року. Крім того, підсудний допустив порушення трудової дисципліни, яке полягає у невиконання розпорядку робочого дня, тобто не повного відпрацювання робочого часу у березні та липні 2006 року та ігнорування вказівок директора товариства.
За період з 14.10.2005 року по 01.10.2006 року підсудний ОСОБА_1 відпрацював 9 місяців 2 дні 5 годин виправних робіт у календарному обчислення. Необхідно було відпрацювати - 11 місяців 15 днів. Невідбута частина покарання складає 6 місяців 15 днів 3 години.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 за винного себе у скоєні злочину визнав частково , пояснив, що відбуваючи покарання у вигляді виправних робіт у ДП „ Колонщина" між ним та директором стався інцидент із 18 по 28 лютого 2006 року директор підприємства не допускав його до роботи , а отже таке ставлення керівника змусило його прогулювати робочий час.
Крім часткового визнання вини підсудним ОСОБА_1, його вина у вчиненні злочині підтверджується показами свідків .
Так, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні прояснила, що вона здійснює табелювання працівників , які працюють у коморі ДП „ Колонщина", оскільки працює ІНФОРМАЦІЯ_6. . Так , вона здійснювала табелювання підсудного коли той працював у коморі, претензій до нього не має, прогулів він не допускав.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він працює ІНФОРМАЦІЯ_7 і підсудний по справі близько трьох місяців працював під його керівництвом у тракторному парку. Іноді у ОСОБА_1 були прогули , проте це не відображалось на результатах його роботи.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що коли він працював ІНФОРМАЦІЯ_7 у ДП „ Колонщина" підсудний працював ІНФОРМАЦІЯ_5, прогулів не допускав.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він є ІНФОРМАЦІЯ_8 і влітку підсудний разом з робочим його підприємства ремонтував екскаватор. Табелювання підсудного ніхто в цей період не проводив.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що у липні 2006 року він разом з підсудним по справі був закріплений за проведення ремонту екскаватора, який належить ДП „ Колонщина" , про його роботу та робочий час нічого пояснити не може.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні подав покази аналогічні показам ОСОБА_6.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона як ІНФОРМАЦІЯ_9 неодноразово попереджала ОСОБА_1 про наслідки ухилення від відбування покарання. Щомісячно від бухгалтерії підприємства , де працював підсудний надходили відомості про його роботу.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він як ІНФОРМАЦІЯ_10 приймав на роботу підсудного ОСОБА_1 для відбування покарання у вигляді виправних робіт. Підсудний запізнювався на роботу, прогулював . Факт недопущення до роботи ОСОБА_1 у лютому місяці 2006 року повністю підтверджує.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме :
поданням про притягнення до кримінальної відповідальності
ОСОБА_1 від начальника КВІ в Макарівському районі ( а.с.
5-6);
копією постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси (
а.с. 7);
копією вироку Макарівського районного суду від 07.03. 2003 року
(а.с. 8-10);
постановою КВІ про перерахунок строку відбування покарання у
вигляді виправних робіт (а.с. 14);
наказами директора ДП „ Колонщина" про зарахування до роботи
підсудного ( а.с. 16, 24,25 ) ;
копіями відомостями за відпрацьовані дні ( а.с. 13,15,1718,22, 28,
41,47)
копіями попередження, які виносились КВІ підсудному
ОСОБА_1 (а.с. 21, 36,42);
довідками КВІ (а.с.34-35,40 ,43-44,48 )
довідкою-розрахунком відпрацьованих та невідпрацьованих днів (
а.с. 51-52);
а також іншими матеріалами справи.
Таким чином, зібраними по справі доказами , суд вважає достовірно встановленим, що підсудний ОСОБА_1 вчинив ухилення від відбування виправних робіт, особою, яка була засуджена до цього покарання , тобто вчинив злочин, передбачений ст.. 389 ч.2 КК України .
Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини при котрих злочини було вчинено та особу підсудного.
Обставин, що обтяжували б покарання підсудному ОСОБА_1 суд не знаходить.
Обставин, що пом'якшували б покарання підсудному суд також не знаходить.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд також враховує те, що підсудний характеризується по місцю проживання задовільно.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що покарання підсудному ОСОБА_1 має бути призначено в межах санкції статті 389 ч.2 КК України у вигляді арешту.
Остаточне покарання підсудному ОСОБА_1 має визначатись за вимогами ст.. 71 КК України з врахування ст. 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Макарівського районного суду від 07.03.2003 року.
На підставі викладеного та керуючись ет.ст.323-324 КПК України, суд ,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати за винного у скоєнні злочину , передбаченого ст.389 ч. 2 КК України і покарання призначити у вигляді чотирьох місяці арешту.
Відповідно до ст..71 КК України остаточне покарання засудженому ОСОБА_1 визначити шість місяців арешту.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити змінити з підписки про невиїзд - на тримання під вартою в СІЗО №13 м. Києва, взявши його під варту з залу суду.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з часу його затримання.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 15 діб з часу його проголошення , а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.