ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я   

іменем України

03.10.2019                                                                                                          Справа № 905/1297/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (Ідентифікаційний код 00191075, адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1)

до відповідача: Комунального підприємства "СЛУЖБА ЄДИНОГО ЗАМОВНИКА" Авдіївської міської ради (Ідентифікаційний код 32270664, адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 3)

про: стягнення 709.207,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "СЛУЖБА ЄДИНОГО ЗАМОВНИКА" Авдіївської міської ради 709.207,16 грн. (сімсот дев`ять тисяч двісті сім гривень 16 коп.).

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором про надання послуг з постачання пари, гарячої води та пов`язаної продукції № 04-09/27 від 30.03.2017 за період березень 2017 року, квітень 2017 року, листопад 2017 року та грудень 2017 року.

В якості правової підстави позову позивач посилається, зокрема, на положення статей 526, 909 Цивільного Кодексу України, статей 193, 308 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 19.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1297/19; визначено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.08.2019; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

13.08.2019 від відповідача через канцелярію суду отримано відзив на позовну заяву №01-09/930 від 09.08.2019, в якій останній просить відтермінувати погашення заборгованості строком на три роки згідно наданого графіку.

Ухвалою від 15.08.2019 відкладено підготовче засідання на 17.09.2019; запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали від 19.07.2019; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

15.08.2019 від позивача через канцелярію суду отримано відповідь на відзив №11/10/542 від 14.08.2019 (вх №16369/19), в якій останній просить відмовити відповідачу у задоволенні вимог, заявлених у відзиві на позовну заяву, про відтермінування погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 17.09.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/1297/19 та призначено розгляд справи на 03.10.2019; явка представників сторін в судове засідання визначена не обов`язковою.

В судове засідання, що відбулось 03.10.2019, сторони своїх представників не направили. Про місце, час та дату слухання справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2017 між Комунальним підприємством “Служба єдиного замовника” Авдіївської міської ради (замовник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством “Авдіївський коксохімічний завод” (учасник, позивач) (нині – Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод”) укладено договір №04-09/27 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, за умовами п.1.1 якого учасник зобов`язується у 2017 році поставити замовникові (товари), зазначені в пропозиції конкурсних торгів ДК 021-2015 (CPV 2008) 09320000-8 – пара гаряча вода та пов`язана продукція.

Найменування (номенклатура, асортимент товару, роботи або послуги) – ДК 021-2015 (CPV 2008) 09320000-8 – пара гаряча вода та пов`язана продукція. Кількість (товару) послуг (або кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт) – 158088,08 Г/кал., та 133872 м.куб.хімічно очищеної води (п.1.2 договору).

Згідно п.1.3 договору, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п.3.1. договору ціна цього договору становить 8.096.855,94 грн. у тому числі: ПДВ 20% - 1349475,99 грн.

Пунктом 4.1. договору сторонами узгоджено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення учасником рахунку на оплату (товару, робіт або послуг) або після (на підставі) підписання сторонами акта, а саме: розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 10 робочих днів після їх надання, з власних коштів підприємства.

До рахунків додаються: акти приймання-передачі (поставки) товару. Вся документація, у обов`язковому порядку засвідчена підписами уповноважених осіб та скріплена печаткою (п.4.2. договору).

Відповідна до п.5.1. – 5.2. строк (термін) поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) протягом 2017 року; Місце поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) за адресою замовника: Україна, Донецька обл., м. Авдіївка, (згідно межі балансової належності).

Згідно п. 7.1. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами (чинним законодавством України) та цим договором.

Цей договір набуває чинності з дати укладання і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків, але не пізніше 31.12.2017р. (п.10.1. договору).

Сторонами укладено додаткову угоду №2 від 01.08.2017 до договору №04-09/27 від 30.03.2017 про закупівлю товарів (робіт або послуг), домовились про нижченаведене:

Пункт 3.1. викладено у такій редакції: ціна цього договору становить 7.096.855,94 у тому числі: ПДВ 20% - 1.182.809,32 грн. за кошти підприємства та 1.000.000 грн. у тому числі: ПДВ 20% - 166.666,67 грн. за кошти місцевого бюджету м. Авдіївка.

Пункт 4.1. викладено у такій редакції: розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред`явлення Учасником рахунка на оплату товару (далі - рахунок) або після (на підставі) підписання Сторонами акта, а саме: розрахунок за наданий товар здійснюється протягом 10 робочих днів після його надання, з власних коштів підприємства та/або за рахунок коштів місцевого бюджету м. Авдіївка за відповідним цільовим призначенням.

28.12.2017 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №04-09/27 від 30.03.2017 про закупівлю товарів (робіт або послуг), домовились про нижченаведене:

В розділі 3 "Ціна договору" п.3.1. викладено в наступній редакції:"Ціна цього договору становить 9.716.227,13 (дев`ять мільйонів сімсот шістнадцять тисяч двісті двадцять сім грн. 13 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 1.619.371,19 грн.

Доповнено розділ 3 "Ціна договору" пунктом 3.1.1 в наступній редакції: ціна договору з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018р. становить 1.619.371,19 грн. у тому числі ПДВ 20% - 269.895,20 грн.

В розділі 5 "Поставка товарів (надання послуг або виконання робіт)" п.5.1 викладено в наступній редакції: строк (термін) поставки (передачі) товарів протягом 2017 року та з 01.01.2018р. по 28.02.2018р.

В розділі 10 "Строк дії договору" п.10.1 викласти в наступній редакції:"Цей договір набуває чинності з дати укладання і діє до повного виконання сторонами свої обов`язків, але не пізніше 28.02.2018 року.

Договір та додаткова угода підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання умов цього договору позивачем у березні, квітні, листопаді та грудні 2017 року були надані відповідачу послуги на загальну суму 1.120.289,51 грн.

В підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано копії:

- рахунку-фактури №91438347 від 30.03.2017 та акту №91438347 від 30.03.2017 прийому-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) на суму 174.087,00 грн.;

- рахунку-фактури №91469123 від 24.04.2017 та акту №91469123 від 24.04.2017 прийому-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) на суму 104.112,00 грн.;

- рахунку-фактури №91786832 від 24.11.2017 та акту №91786832 від 24.11.2017 прийому-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) на суму 133.785,00 грн.;

- рахунку-фактури №91825184 від 24.12.2017. та акту №91825184 від 24.12.2017 прийому-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) на суму 94.779,00 грн.;

- рахунку-фактури №91824449 від 24.12.2017 та акту №91824449 від 24.12.2017 прийому-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) на суму 613.526,51 грн.

Рахунки-фактури містять посилання на договір №04-09/27 від 30.03.2017 та відповідні акти наданих послуг, які в свою чергу також містять посилання на договір №04-09/27 від 30.03.2017.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками підприємств. Акти підписані представником відповідача (споживача) без будь-яких зауважень.

Рахунок-фактура № 91438347 від 30.03.2017 був частково погашений заліком взаємних вимог відповідно до заяв № 3 від 06.03.2018 року в сумі 3.046,94 грн. та № 16 від 20.11.2018 року в сумі 109.237,08 грн.

Рахунок-фактура № 91824449 від 24.12.2017 був частково сплачений відповідачем 27.04.2018 року в сумі 68.798,33 грн. та 29.05.2018 року в сумі 230.000,00 грн.

Як зазначає позивач, зобов`язання з оплати за надані послуги з постачання пари, гарячої води та пов`язаної продукції згідно актів наданих послуг, відповідач не виконав в повному обсязі.

З наведених обставин, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором №04-09/27 від 30.03.2017 в сумі 709.207,16 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг, обумовлених договором №04-09/27 від 30.03.2017, що підтверджується актами отриманих послуг за березень, квітень, листопад, грудень 2017, які підписані сторонами без зауважень.

Пунктом 4.1. договору сторонами узгоджено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення учасником рахунку на оплату (товару, робіт або послуг) або після (на підставі) підписання сторонами акта, а саме: розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 10 робочих днів після їх надання, з власних коштів підприємства.

Відповідачем оплата отриманих послуг в повному обсязі не здійснена. Доказів проведення розрахунків в обумовленому сторонами у договорі порядку суду не надано, матеріалів, які б підтверджували безпідставність пред`явленої до стягнення заборгованості в сумі 709.207,16 грн., суду не надано.

Таким чином, за висновками суду, зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів за надані послуги в супереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

За вказаних обставин, враховуючи встановлення факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору №04-09/27 від 30.03.2017 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 709.207,16грн.  є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на складний фінансовий стан підприємства, зазначає про відсутність грошових коштів для сплати позивачу суми заборгованості у розмірі 709.207,16 грн. Таким чином, у наданому відзиві відповідач фактично визнав позов у повному обсязі.

Разом з тим, відповідач просить суд відтермінувати погашення вказаної заборгованості строком на три роки згідно наданого графіку.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19 Конституції України суд здійснює повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно із ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Положенням ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За змістом наведених норм, відстрочення або розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.ч.4, 5 ст.331 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами    ст.86 ГПК України.

Відповідно до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно статтей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

В якості доказів скрутного фінансового стану, відповідач посилається лише на висновок Донецької торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 23.06.17р. №464/12.1-21-03.

Суд зазначає, що належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів та ін.), достовірність яких підтверджена належними засобами.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання Комунальним підприємством “Служба єдиного замовника” Авдіївської міської ради даного рішення суду.

Крім того, відповідач не надав доказів на підтвердження обставин можливості виконати рішення суду саме у заявлений термін, а наявність обставин скрутного фінансового стану відповідача, не є безумовною підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

При цьому, надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

Таким чином, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання розстрочки по виконанню рішення суду, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", м.Авдіївка, Донецька область до Комунального підприємства "СЛУЖБА ЄДИНОГО ЗАМОВНИКА" Авдіївської міської ради, м.Авдіївка, Донецька область про стягнення 709.207,16 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "СЛУЖБА ЄДИНОГО ЗАМОВНИКА" Авдіївської міської ради (Ідентифікаційний код 32270664, адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 3) на користь Приватного акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (Ідентифікаційний код 00191075, адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1) борг в сумі 709.207,16 грн. та судовий збір в сумі 10.638,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 11.10.2019

Суддя                                                                                            Н.В. Величко