Провадження № 2-р/18/19

В справі № 760/24549/17-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду, суд

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року частково задоволена скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гоція Б.І., старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рибчинського О.В., старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гузь А.Г.

Визнано неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Рибчинського О.В. за №№ 54945833, 54946054 від 20 жовтня 2017 року та за № 54973270 від 26 жовтня 2017 року про повернення виконавчих документів - виконавчих листів № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року, виданих Солом`янським районним судом м. Києва стягувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в частині застосування пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України « Про виконавче провадження» / в редакції Закону України № 1404- VIII від 02 червня 2016 року/.

Визнано неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Гузь А.Г. без номера від 26 жовтня 2017 року про повернення виконавчого документа - виконавчого листа № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року, виданого Солом`янським районним судом м. Києва стягувачу ОСОБА_2 , в частині застосування пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України « Про виконавче провадження» / в редакції Закону України № 1404- VIII від 02 червня 2016 року/.

Визнано неправомірними дії старших державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Рибчинського О.В. та Гузь А.Г. в частині повернення виконавчих документів - виконавчих листів № 2-23-1/09 від 18 та 19 серпня 2009 року, виданих Солом`янським районним судом м. Києва стягувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за пунктом 8 частини 4 статті 4 Закону України « Про виконавче провадження» / в редакції Закону України № 1404- VIII від 02 червня 2016 року/.

Зобов`язано старших державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рибчинського О.В. та Гузь А.Г. прийняти до виконання виконавчі документи - виконавчі листи № 2-23-1/09, видані Солом`янським районним судом м. Києва 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року стягувачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

В задоволенні скарги в частині визнання протиправними дій та бездіяльності начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гоція Б.І. відмовлено.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про роз`яснення ухвали суду, посилаючись на те, що державним виконавцям незрозуміла резолютивна частина ухвали суду, а саме: чи то суд звільнив від сплати авансування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і тому зобов`язав їх прийняти виконавчі листи без авансування, чи їх мало бути прийнято до відкритих 01 та 02 вересня 2009 року виконавчих проваджень за №№ 14816799, 14816630, 14811745, які не є закінченими.

За таких обставин, просить задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та роз`яснення ухвали суду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Оскільки необхідності виклику сторін в судове засідання судом не встановлено, розгляд заяви проводиться без їх виклику.

Частиною 1 статті 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

В пункті 21 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення в цивільній справі" зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001р.) слідує, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Виходячи з тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.

У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Так ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 019 року апеляційні скарги учасників судового розгляду були відхилені, ухвала суду залишена без змін.

Таким чином, апеляційна інстанція прийшла до висновку як про законність, так і про зрозумілість постановленого судового рішення.

Звертаючись до суду, заявник зазначає, що ухвалене судове рішення незрозуміле саме державному виконавцю.

В той же час, сам державний виконавець до суду не звертається, а тому у суду відсутні підстави для висновку про незрозумілість постановленої судом ухвали саме державному виконавцю, а умовивід заявника про це не є підставою для такого висновку.

Виходячи з цього, підстави ля задоволення заяви про роз`яснення ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 271, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 06 вересня 2018 року відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шереметьєва