Справа №1-40/10

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24 березня 2010 року                                                   Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі :

головуючого судді                                                                     Проценко О.М.                     при секретарі                                                                              Турчин Д.В.                            з участю прокурора                                                                     Мельник О.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам”янка Кіровоградської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку селища Знам’янка Знам’янського району Кіровоградської області, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, заміжня, має на утриманні  малолітню дитину, працює сигналістом ДС ст. Знам»янка Одеської залізниці, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 селище Знам’янка-Друга Знам'янського району  Кіровоградська область,    раніше  не судима, -

 за ч.2 ст.190 КК України, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

ОСОБА_1 скоїла заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене  повторно, за таких обставин:

В середині листопада 2008 року, ОСОБА_1, маючи єдиний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом  зловживання довірою (шахрайство) та реалізуючи його, пообіцяла ОСОБА_2 допомогти працевлаштувати його слюсарем на Одеській  залізниці, при цьому вона пояснила, що необхідно надати їй гроші в сумі 700 грн., пояснивши, що дані гроші необхідні для того, щоб зробити посвідчення залізничника, які ОСОБА_2 їй надав і які ОСОБА_1 витратила на власні потреби.

Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння  грошима ОСОБА_2, ОСОБА_1, продовжуючи вводити в оману ОСОБА_2, пояснивши йому, що для працевлаштування на залізниці необхідно 1000 грн., в двадцятих числах грудня 2008 року, в кімнаті відпочинку залізничного вокзалу «Знам’янка», розташованого за адресою  Привокзальна площа, мысто Знам’янка Кіровоградськоъ областы, де вона працює диктором,  користуючись  довірою до неї ОСОБА_2, під приводом працевлаштування його на залізниці, заволоділа грошима ОСОБА_2 в сумі 1000 грн., якими розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1700 грн.  

Крім того, в середині лютого 2009 року, ОСОБА_1, маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном  шляхом  зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно  і реалізуючи його, знаходячись  на території залізничного вокзалу «Знам’янка», де вона працює диктором, в ході розмови з ОСОБА_3 пообіцяла їй посприяти в отриманні посвідчення залізничника та допомогти працевлаштуватися провідником на Одеську залізницю, при цьому повідомивши, що для виконання  даних дій  необхідно

2

надати їй 1000 грн. та 500 доларів США, на що ОСОБА_3 згодилася.

В середині березня місяця 2009 року, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, завіривши ОСОБА_3, що вона  робить все можливе для того, щоб та отримала посвідчення залізничника, заволоділа грошима ОСОБА_3 в сумі 500 грн., які їй передала остання.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 20 березня 2009 року, приблизно о 10 год., ОСОБА_1, надавши ОСОБА_3 власноруч зроблене нею посвідчення провідника ЛВЧ №3 Одеської залізниці, отримала від останньої кошти в сумі 500 грн.  

В подальшому, 24 березня 2009 року, приблизно о 10 годині,  ОСОБА_1 поспілкувавшись зі своєю знайомою ОСОБА_4 (яка не була обізнана щодо злочинних дій ОСОБА_1, якій пояснила, що ОСОБА_3 винна їй гроші та попрохала допомогти в отриманні боргу,  з  метою ввести ОСОБА_3 в оману, щоб заволодіти її грошима, запросила ОСОБА_3 до адміністративної споруди вагонної дільниці «Знам’янка», що знаходиться за адресою Кіровоградська область, місто Знам’янка вул. Калініна 120, де видала  ОСОБА_4 за працівника відділу кадрів Одеської залізниці.

Після чого, ОСОБА_1, шляхом зловживання довірою,  пообіцявши допомогу в працевлаштуванні, заволоділа у ОСОБА_3 грошима в сумі  350 доларів США,  вартість яких згідно офіційного курсу НБУ становить 2695 грн.,  які остання, об 14 годині 15 хвилин, цього ж дня,  принесла за вище вказаною адресою і передала ОСОБА_4, яка в подальшому  передала їх  ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1, шляхом зловживання довірою  заволоділа грошима  ОСОБА_3 в сумі 1000 грн. та 350 доларів США (вартість яких згідно офіційного курсу НБУ становить 2695 грн.). Грошима, якими заволоділа, розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3695 грн.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині визнала повністю, розкаялась у скоєному, однак давати пояснення і відповідати на запитання відмовилася, посилаючись на ст.63 Конституції України, вказала, що не оспорює фактичні обставини кримінальної справи, які викладені в обвинувальному висновку.

Крім повного визнання своєї вини в скоєному злочині, вина підсудної ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України встановлена судом і підтверджується поясненнями потерпілої, оголошеними в судовому засіданні, в порядку ст..306 КПК України, поясненнями потерпілого ОСОБА_2, свідків, а також матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3, пояснила суду, що  підсудна ОСОБА_1 пообіцяла ОСОБА_2, який є її зятем, працевлаштувати його на залізницю і вона також виявила бажання працевлаштуватися на залізницю провідником.

В лютому 2009 року вона підійшла до ОСОБА_1 та запитала в неї, чи може вона допомогти їй у працевлаштуванні, на що підсудна дала позитивну відповідь і пояснила, що для цього їй потрібна надати грошові кошти в сумі 1000 грн. на посвідчення та 500 доларів США за працевлаштування на залізниці. В березні 2009 року, в приміщенні кімнати відпочинку залізничного вокзалу вона передала підсудній 500 грн., при цьому на диктофон здійснила запис розмови, що відбулась між нею та ОСОБА_1, в цьому ж місяці вона знову зустрічалась з ОСОБА_1, передала їй ще 350 доларів США та фотокартки для оформлення посвідчення. Після чого підсудна повідомила їй, що зателефонує після оформлення її посвідчення. Оскільки  ОСОБА_1 цього не зробила,вона зателефонувала своїй дочці та розповіла все, що відбулось між нею та ОСОБА_1, на що отримала застереження не мати ніяких справ з ОСОБА_1, оскільки остання таким-же чином обіцяла працевлаштувати на роботу ОСОБА_2, але так нічого не зробила,після чого вона звернулась до органів внутрішніх справ із заявою про скоєння підсудною даного злочину.

3

Потерпіла зазначила, що всю суму грошей, які вона передала ОСОБА_1, остання ій повернула, однак, внаслідок моральних страждань, завданих діями підсудної, у неї погіршився стан здоров’я.

Із оголошених в судовому засіданні пояснень потерпілого ОСОБА_5  (а.с.111-112) вбачається, що влітку 2008 року він повернувся із міста Києва, де він працював і оскільки в нього не було постійної роботи, то через підсудну, яка приходиться йому троюрідною сестрою він дізнався, що остання може працевлаштувати його зна залізницю слюсарем, для чого було потрібно, за словами ОСОБА_1, в першу чергу, зробити посвідчення залізничника. Копії документів, фотокартки, а також гроші в сумі 700 грн.  він передав ОСОБА_1 в середині листопада 2008 року і, коли остання отримала гроші та копії документів, то повідомила, що як тільки буде виготовлене посвідчення залізничника, то вона відразу-ж йому зателефонує.

В середині 2008 року підсудна знову зателефонувала і повідомила, що для працевлаштування його на роботу їй потрібно, щоб він терміново приніс гроші в сумі 1000 грн., які він приніс і пеередав підсудній на залізничному вокзалі ст.Знам»янка, після чого ОСОБА_1 завірила його, що все буде гаразд.

Потім, в січні 2009 року підсудна знову йому зателефонувала і повідомила, що для того, щоб вона передала йому посвідчення і гарантовано його працевлаштувала, їй потрібно ще 500 грн., однак зрозумівши, що підсудна його дурить, він вирішив більше гроші їй не давати. Через деякий час він неодноразово телефонував до ОСОБА_1, щоб та повернула гроші, однак остання слухавку не брала, в зв»язку з чим він звернувся до міліції із заявою про скоєний підсудною злочин.

Із оголошених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_6 (а.с.11) вбачається, що влітку 2008 року, її чоловік ОСОБА_2, повернувся з міста Києва і через свою родичку ОСОБА_1 спробував працевлаштуватися на залізницю, для чого, на протязі листопада та грудня 2008 року двічі сплатив останній гроші в сумі 1700 грн., однак ОСОБА_1 своєї обіцянки щодо працевлаштування не виконала.

Таким-же чином ОСОБА_1 заволоділа і грошима її матері ОСОБА_3 в сумі 1000 грн. та 350 доларів США, пообіцявши останній надати допомогу в працевлаштуванні провідником на залізниці.

 Із пояснень свідка ОСОБА_7 (а.с.169-170) вбачається, що в березні 2008 року ОСОБА_1 попросила її допомоги в отриманні від однієї жінки боргу, на що їй було потрібно представитися невідомій раніше жінці працівником відділу квадрів вагонного депо.

Зустрівшись 24 березня 2008 року із ОСОБА_1 та невідомою їй раніше жінкою, як вона потім дізналася прізвище останньої ОСОБА_3, вона представилась останній як працівник відділу кадрів і повідомила, що має можливість допомогти їй працевлаштуватися провідником вагонного депо станції Знам»янка, однак їй для цього потрібно надати копії документів та 350 доларів США, на що ОСОБА_3 погодилася.

В цей-же день, після обіду, ОСОБА_3 привезла 350 доларів США, які передала ОСОБА_1, а їй ОСОБА_3 передала копії документів і, в цей-же день, в її службовому кабінеці, працівники міліції та прокуратури, в присутності понятих провели огляд кабінету і повідомили їй, що вона підозрюється в скоєнні злочину, а саме у вимаганні у ОСОБА_3 грошей в сумі 350 доларів США, після чого вона все розповіла працівнику прокуратури, тобто про пропозицію ОСОБА_1 і як все відбулося.

 Із аналогічних пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.94-95,96-97) вбачається, що останні були запрошені 24 березня 2008 року в якості понятих, під час огляду та передачі ОСОБА_3 ОСОБА_1 350 доларів США, а також під час вилучення у останньої вищевказаної суми.

Вина підсудної ОСОБА_1, крім повного визнання своєї вини у скоєному злочині, також підтверджується матеріалами  справи дослідженими в судовому засіданні, а саме: постановою про порушення кримінальної справи по факту заволодіння грошима ОСОБА_3 обманним шляхом, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК

4

України (а.с.1), заявою ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 (а.с.4), протоколом огляду грошових коштів від 24 березня 2009 року (а.с.8), протоколом огляду місця пригоди від 24 березня 2009 року (а.с.9-14), протоколом пред»явлення фотознімків для впізнання від 6 квітня 2009 року (а.с.38), протоколом огляду предметів від 6 квітня 2009 року (а.с.43,постановою про порушення кримінальної справи від 17 квфтня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України (а.с.86), заявою ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 (а.с.105).

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі докази по кримінальній справі,суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене  повторно і органом досудового слідства дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудною умисного, закінченого злочину, який закон класифікує як злочин середньої тяжкості, особу ОСОБА_1, що вона раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, займається суспільно-корисною працею, на утриманні має неповнолітню дитину.

До обставин, які пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_1 суд відносить визнання своєї вини,щире каяття в скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1 судом не встановлено.

 Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1, особу підсудної, наявність обставин, які пом»якшують її покарання та відсутність обставин, які обтяжують її покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції її від суспільства, застосувавши до підсудної положення ст.75 КК України.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 300 грн. 48 коп. на користь НДЕКЦ в Кіровоградській області за проведення технічної експертизи документів (а.с.69).

Потерпілою ОСОБА_3О до підсудної ОСОБА_1  заявлено цивільний позов про стягнення з останньої 10000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, завданої злочинними діями підсудної.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що внаслідок злочинних дій зі сторони ОСОБА_1 в неї значно погіршився стан здоров»я, оскільки вона перебуває на диспансерному обліку з хворобою гіпертонія 2 ступеня, на даний час потребує додаткових затрат на медикаментозне лікування, про що надала в судове засідання довідку, видану Знам»янською ЦРЛ, а тому враховуючи ступінь моральних страждань потерпілої, з урахуванням майнового стану підсудної, що вона має на утриманні малолітню дитину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити їй покарання в виді 3 років позбавлення волі..

У відповідності зі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

5

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2000  грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 300 грн. 48 коп. на користь НДЕКЦ в Кіровоградській області за проведення технічної  експертизи документів.

Речові докази  по справі: 350 доларів США, диктофон  «OLYMPUS», що належать ОСОБА_3 і передані їй на зберігання – залишити останній на зберіганні, дві мікро касети марки «Панасонік» (запис огляду кабінету ЛВЧ-3, допиту ОСОБА_1, копії документів паспорта, трудової книжки, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, посвідчення залізничника) на ім’я ОСОБА_3, диск DVD (з відеозаписом огляду речей ОСОБА_1В.), СD диск з записами розмов між ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 приєднані до матеріалів кримінальної справи – зберігати при матеріалах кримінальної справи (а.с. 52,56,58); посвідчення залізничника на ім’я ОСОБА_3, аркуш паперу з записам зробленими ОСОБА_1, який знаходяться на зберіганні в камеру зберігання Знам’янського МВ УМВС в Кіровоградській області – знищити.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду  

Кіровоградської області                          ОСОБА_10