В И Р О К  

                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                   справа № 1- 8/2010

22 лютого  2010 року        Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                     Постигача Б.А.

при  секретарі                    Стеців Н.Р.

з участю прокурора           Мацюка П.С.

та адвоката                         ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні    в м. Золочеві справу про обвинувачення  

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_2  , проживав   ІНФОРМАЦІЯ_3 ,   українець , гр – нин  України , не одружений , ІНФОРМАЦІЯ_4  ,  до затримання  і арешту працював  у Москві , військовозобов’язаний  ,  раніше  не  судимий  , по  ст.  286 ч. 2 КК  України ,

                    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2  19 листопада 2006 року  біля 5 години ранку керував  автомобілем АУДІ-100 № 54-30 ЛВБ , який не належав цьому автомобілю , а автомобіль взагалі  не був зареєстрований  в органах ДАІ  , не маючи прав на керування транспортним засобом і рухаючись дорогою Тернопіль-Львів в напрямку м. Золочева .  

 Проїжджаючи  повз с. Підгороднє  Золочівського  району він  не забезпечив безпеки руху і вчинив наїзд автомобілем на пішохода  ОСОБА_3, який  йшов в попутному  з рухом  цього  автомобіля  напрямку , по правому узбіччі дороги .

  В результаті наїзду  ОСОБА_3 від отриманих тілесних пошкоджень загинув на місці,  а ОСОБА_2  скрився  і лише  10  травня  2009 року був затриманий  у Москві та екстрадований   в  Україну.

    ОСОБА_2 19 листопада 2006 року  , під час керування автомобілем  ,  порушив вимоги п.п. 1.2 , 1.5, 1.10, 2.1, 2.3 , 10,1 , 11.2 , 12.1   Правил дорожнього руху.

  Винність свою в скоєному підсудний  визнав повністю і пояснив , що 18 листопада 2006 року  він приїхав в с. Єлиховичі  Золочівського району  до свого знайомого ОСОБА_4 , але   дома того не застав. Біля будинку ОСОБА_5 стояв автомобіль АУДІ-100 , яким він раніше  вже раз користувався .  Цей автомобіль належав ОСОБА_6      Йому було відомо , що автомобіль в органах ДАІ не зареєстрований . В автомобілі  не було  передньої  лівої фари . Ні ОСОБА_6 , ні  ОСОБА_4 не забороняли йому користуватись автомобілем.  Ключі від замка запалювання  завжди були в автомашині.  Він  завів цей  автомобіль , їздив по своїх справах , а біля  2 години ночі приїхав в кафе «Монако» в Золочеві де  зустрів свого знайомого  ОСОБА_7   Спиртного там не вживав .

    Потім ОСОБА_7 попросив  підвезти його додому. По дорозі вони ще вирішили заїхати в кафе «Каламбур»  , яке знаходиться  біля с. Підгороднє Золочівського району.   Там вони побули до 5 години ранку вже 19 листопада  , але він там також спиртного не  пив.

   Вийшовши з кафе , вони з ОСОБА_7  вирішили роз’їжджатись по домах.  Він сів за кермо автомобіля  АУДІ-100  і почав їхати в напрямку Золочева .  Видимість дороги була добра . Під час руху він відвернув увагу  від дороги , щоб подивитись в дзеркало заднього вигляду і раптом побачив попереду машини на віддалі 3 метрів двох мужчин . Почувся  удар в передню частину автомобіля і  на лобове скло впало тіло людини.   Він вивернув руль вліво , в’їхав в кювет , а потім і в дерево.  Вони з ОСОБА_7 вийшли з машини , підійшли до пішохода , який лежав  недалеко автомобіля . Біля  пішохода стояв якийсь мужчина , який розповів , що йшов разом з  цим пішоходом . Вони переконалися  що мужчина , який лежав на землі вже  мертвий.

 Він вирішив  їхати за медичної допомогою.  Але коли він проїхав  автомобілем біля  30-40 метрів , то через пошкодження машина дальше їхати не могла.  Він пішов додому , а через декілька днів виїхав на заробітки в Росію.

    Винність ОСОБА_2 підтверджується такими доказами :

- показаннями потерпілої  ОСОБА_8 , яка пояснила , що ОСОБА_3 доводився її сином. Він проживав разом з нею . 14 листопада 2006 року ранком син пішов з дому , пояснивши їй , що їде у Львів на  роботу. Після цього вона більше його не бачила.  Через декілька днів вона звернулась в міліцію  за розшуком сина  і тоді їй повідомили , що син загинув  в результаті аварії біля с. Підгороднє ;

 - показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка пояснила , що  ОСОБА_3 був її чоловіком , але вони з ним розлучились.  Він цього шлюбу у неї є двоє дітей . 5 грудня 2006 року , коли вона відводила дітей  в  садок , то взнала , що ОСОБА_3 загинув  під час аварії біля с. Підгороднє;

- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , покази якого оголошені і перевірені в судовому засіданні , так як він перебуває за кордоном . Зі змісту їх  видно , що  він 19 листопада 2006 року біля 2 години ночі знаходився в кафе «Монако» в м. Золочеві . Туди зайшов його знайомий ОСОБА_2 .  ОСОБА_2 спиртного в  кафе  не пив. Приблизно  в 3 годині   він попросив ОСОБА_2 підвезти його додому . Вони вийшли з  кафе , сіли в автомобіль АУДІ -100 сірого кольору ,  яким керував   ОСОБА_2 і поїхали.  По дорозі вирішили заїхати в бар «Каламбур» , що біля с. Підгороднє.  Там в барі замовили 100 грам  коняку , але ОСОБА_2  не  пив.  Коли  вийшли  з  бару , ОСОБА_2 сів за  кермо автомобіля  , а він на  сидіння пасажира  і поїхали в Золочів. Він задрімав , але  пробудився від удару  і побачив , що ОСОБА_2 машиною з’їхав у  лівий  кювет  і наїхав на дерево.  Вийшовши з машини , замітив , що ОСОБА_2 підійшов до чоловіка , що лежав біля  автомобіля і який був тоді в барі «Каламбур» . Цей чоловік ознак життя не подавав .Вони перевірили його пульс і переконались , що він мертвий.  ОСОБА_2 сів за кермо , проїхав біля 50 метрів  і зупинився. Він , перебуваючи в стресі , пішов додому.  

    Зі змісту  оголошених  і перевірених  в судовому засіданні  показів свідка ОСОБА_10 , оскільки той перебуває на заробітках  за кордоном , видно , що він  в середині листопада 2006 року  біля 2 години ночі  зайшов з невідомим йому мужчиною в бар  «Каламбур» . Вони випили спиртного і біля 4 години бармен по імені ОСОБА_8  повідомила їм , що зачиняє бар. Вони з невідомим вийшли на вулицю і він побачив , що біля бару стояв автомобіль АУДІ -100  сірого кольору , а біля автомобіля знаходився ОСОБА_2 , якого він знав.  

    ОСОБА_2 був з невідомим йому хлопцем.  Він привітався з ОСОБА_2 і вони з  невідомим  пішли  в сторону Золочева.  Йшли вони пліч-о-пліч  по правому узбіччі дороги і пройшли біля 1 кілометра ,  не виходячи на проїжджу частину дороги. Він йшов справа , а невідомий зліва від нього.  В районі повороту на с. Підгороднє  він  відчув , що його по лівому плечу  щось вдарило , але не зрозумів , що сталося. Тоді він побачив , що невідомого чоловіка  біля нього немає і почув сильний удар об дерево.   Зрозумів , що  автомобіль  скоїв   наїзд   чоловіка , що йшов разом з ним.  Він перейшов проїжджу частину дороги , вийшов на ліве узбіччя в напрямку Львова і побачив  автомобіль АУДІ-100 сірого кольору , який  він бачив біля бару «Коламбур»  . Цей автомобіль  передньою частиною  впирався в дерево , що було на лівому узбіччі дороги. З місяця водія вийшов ОСОБА_2, а за ним  невідомий , що був з ОСОБА_2  Невідомий почав кричати , що в нього все обличчя в осколках скла . Він запитав ОСОБА_2 де  мужчина  , з яким він йшов. Той відповів , що десь  біля автомобіля.  Тоді він побачив невідомого , який  лежав на спині і не подавав ознак  життя . Він перевірив його пульс  і зрозумів , що той мертвий.

   ОСОБА_2 сказав йому , щоб він нікому нічого не розповідав   що він нічого не бачив , сів за кермо і став від’їжджати з місяця пригоди. Але проїхавши певну віддаль , зупинився , сказав хлопцеві , що був з ним , що вони йдуть , що і зробили.  Він же побіг на  автозаправку , викликав  працівників  швидкої і міліції  , а сам повернувся на місце пригоди (  т. 1  а.с.  116,117).  

  Свідок    ОСОБА_4  пояснив , що в листопаді  2006 року його знайомий ОСОБА_6 звернувся до нього з просьбою поставити біля його будинку в с. Єлиховичі Золочівського району свій автомобіль АУДІ-100 сірого кольору .   Він погодився. Ключі від замка запалювання знаходились в автомобілі.   18 листопада 2006 року  біля 12 години він поїхав у Золочів , а коли повернувся  додому , то автомобіля не було.   19 листопада до нього додому прибули працівники міліції , які повідомили , що цим автомобілем АУДІ -100 було здійснене  ДТП . За днів два до ДТП до нього приходив  його знайомий  ОСОБА_2, який  хотів скористатись цим автомобілем . Він повідомив ОСОБА_2 , що автомобіль  знятий з обліку і на нього немає документів.   Він не забороняв  ОСОБА_2 користуватись автомобілем.

  Свідок   ОСОБА_11 пояснила , що вона  працює барменом в  барі «Каламбур» , що біля с. Підгороднє і  в ніч з 18 на 19 листопада 2006 року була на роботі.  Приблизно біля 2-3 години ночі в барі було двоє мужчин ,  ОСОБА_10 і  другий  їй  невідомий. Вони посиділи і пішли .  

 Біля 4 години ранку в бар зайшов ОСОБА_2 з якимось мужчиною. Вони замовили поїсти . Вона приготувала їм , вони поїли і вийшли з бару.  ОСОБА_12 і його товариш п’яними не були , а   ОСОБА_10 і невідомий мужчина  були досить   п`яними.  Ранком в бар приїхали працівники міліції і виясняли у неї про ДТП , але вона про це нічого не знала.

    З показань ОСОБА_11 , які вона давала  під час досудового слідства  29 листопада 2006 року видно , що вона тоді пояснила , що  ОСОБА_2 і  його  товариш приїхали в бар  на автомобілі , який вона бачила  ( т.1 а.с. 57).

З протоколу огляду місця   від 19.11.2006 року  і схеми  до нього  видно  , що на момент огляду  труп ОСОБА_3 знаходиться  в  придорожній  смузі зліва  по ходу руху на Львів  . На правій смузі дороги в напрямку на Львів є осколки скла  .ОСОБА_9 ж осколки застрягли в стовбурі дерева зліва . На віддалі 3,5 метра від дерева  в траві лежить номерний знак 54-30 ЛВБ і решітка від передньої частини автомобіля.  На віддалі 4 метри від голови  трупа на правому узбіччі  є слід кочення . Слід юзу автомобіля веде   справа   наліво.  Сам автомобіль  АУДІ-100  знаходиться  справа по ходу руху на Тернопіль , а генератор автомобіля лежить позаду нього на віддалі 27,2 метра від   автомобіля.  На кермі  автомобіля , коробці сигарет , що були в автомобілі  , виявлені відбитки пальців , які  відкопійовані на дактилоплівку  ( т.1 а.с. 3- 6).

    Висновком судово-медичної експертизи № 159-2006  від 15.12.2006  і додаткової експертизи № 84/2007 року встановлено , що  смерть ОСОБА_3  наступила  внаслідок масивної  травми тіла з чисельними  переломами  кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів . Тілесні пошкодження вказують на те , що в даному випадку мала місце  транспортна травма , зокрема наїзд  ( удар виступаючими частинами легкового автомобіля ) . Потерпілий   перебував у вертикальному  чи близькому до нього положенні і був  повернутий до автомобіля ймовірніше задньою  поверхнею тіла . Тілесні пошкодження у ОСОБА_3 були несумісні з життям  (  т. 1 а.с.  32-35 , 161 ).

 Висновком такої ж експертизи № 367/2006 від 20.11.2006 року встановлено , що у ОСОБА_7 була виявлена поверхнева рана в ділянці  голови  та лівої кисті . Ці пошкодження могли утворитися 19.11.2006 року  при ударі до виступаючих частин  в салоні автомобіля  і вони відносяться до легких тілесних пошкоджень ( т.1 а.с. 46).

    Висновками дактилоскопічних експертиз № 99 і 4/669  встановлено , що  сліди пальців рук людини , виявлені в автомобілі АУДІ-100 , придатні для ідентифікації і вони залишені  ОСОБА_2 ( т.1 а.с. 103-110,   т. 2 а.с. 139-141 ).

    Висновком автотехнічної експертизи № 3872 від 15.11.2006 року  встановлено , що на момент огляду і на час ДТП  система рульового управління  і гальмівна система  автомобіля АУДІ-100 № 54-30 ЛВБ  знаходились в працездатному   стані і могли виконувати  функції , передбачені конструкцією  автомобіля ( т.1 а.с. 90-94).

   Як видно з висновку судової транспортно - трасологічної  експертизи   № 1/5 від 10.01.2007 року , то наїзд автомобіля АУДІ-100 № 54-20 ЛВБ  на пішохода  ОСОБА_3 відбувся на  ділянці дороги , що дещо передує ( за напрямком руху на Львів)  місцю фіксації осипу осколків скла на проїзній частині (  т.1 а.с. 123-127).

    Висновком такої ж експертизи № 1/688  від 8.09.2007 року  встановлено , що  колеса та шини , встановлені на передню вісь автомобіля АУДІ-100 № 54-30ЛВБ  не відповідають вимогам Правил дорожнього руху , так як вони мають різну величину , різну конструкцію  та різний тип малюнка протектора . Експлуатація транспортного засобу  з такими колесами та шинами чинним Правилами дорожнього руху заборонена ( т.1 а.с. 204-208).

   Висновком  автотехнічної експертизи від 5.06.2009 року № 1/279  визначено , що  з технічної точки зору  причиною  настання  ДТП ( наїзд на пішохода ОСОБА_3А.) стали дії водія автомобіля АУДІ-100 ОСОБА_2 , які суперечили  технічним вимогам п.п. 1.2, 1.5, 1.10 відносно термінів «безпечний інтервал» , « безпечна швидкість» , « дорожні умови» ,  «дорожня обстановка» , та п.п. 2.3, 10.1 , 11,2. 12.1 , 13.1 , 13.3  чинних  Правил  ( т.2 а.с. 20-22).

  З висновку додаткової судово - автотехнічної експертизи № 3400 від 16.10.2009 року видно , що  безпосереднього перед ДТП на автомобілі АУДІ-100 № 54-30 ЛВБ був справний акумулятор , а при наявності правої фари головного світла ( яка знаходилась в працездатному стані  та могла виконувати свої функції)  та інших приладів та пристроїв ( що розміщені в задній частині кузова автомобіля ) то , з технічної точки зору система освітлення автомобіля знаходилась в стані часткової відмови , але могла виконувати свої функції з меншою ефективністю ( щодо освітлення дороги в напрямі руху).  Відсутність лівої фари призвела до зміни  конструкції системи зовнішнього освітлення  та світлової сигналізації , що не допускається вимогами п.п.31.1 та 31.3.4  Правил дорожнього руху , а експлуатація такого транспортного засобу заборонена , особливо в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості ( т.2 а.с. 81-87).

    З протоколу відтворення обстановки і обставин події   з участю ОСОБА_10  від 22.05.2007 року убачається  , що наїзд на ОСОБА_3 було здійснено на правому узбіччі  на віддалі 1 метра  від краю проїжджої  частини дороги ( т.1 а.с. 177-180 ).

   З проколу відтворення обстановки  і обставин події від   14.05.2009 року  видно , що видимість дороги  в 5 годин 30 хв.  ранку на місці події   з використанням такого ж автомобіля  АУДІ  становила 100 метрів ( т. 2 а.с. 7).

     Дії ОСОБА_2Є, суд кваліфікує по ст. 286 ч.2 КК України , так як він 19.11.2006  року , керуючи автомобілем допустив порушення Правил  дорожнього руху  і ці порушення спричинили смерть ОСОБА_3  

 Порушення , які  допустив ОСОБА_2Є, знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті ОСОБА_3

   Визначаючи ОСОБА_2Є, покарання за вчинений злочин , суд враховує його ступінь  тяжкості ,   особу  підсудного .

  Він до кримінальної відповідальності притягається вперше , щиро розкаюється у вчиненому , сім`я  відшкодувала   потерпілій ОСОБА_8 заподіяну  втратою сина  моральну шкоду.   Крім цього   мати ОСОБА_2 хворіє , його вітчим є інвалідом 3 групи.  

  Всі ці обставини є такими , що пом’якшують покарання  ОСОБА_2

    Але враховуючи  ступінь  тяжкості вчиненого злочину , те , що ОСОБА_2 вчинив необережний  тяжкий злочин ,   19.11.2006 року грубо порушив  вимоги Правил дорожнього руху , що привело до загибелі людини ,  суд приходить до переконання , що виправлення його можливе лише в умовах ізоляції від суспільства .  Тому за вчинення  цього  злочину  йому слід визначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

   Потерпіла  ОСОБА_9  заявила цивільний позов  в інтересах двох неповнолітніх дітей      у якому  просить стягнути з ОСОБА_2 в її користь 100 тис. грн.  моральної шкоди.

 Цей позов обґрунтовує тим , що  її діти залишились без батька , його підтримки і матеріального забезпечення . Він постійно навідувався до них  , діти завжди чекали побачення з батьком.  На даний час діти розуміють , що батько загинув і їм немає кому допомогти.  А  ОСОБА_2  навіть не навідався до осиротілих дітей  , ніякої моральної шкоди  не відшкодував.

 Але цей позов підлягає лише частковому задоволенню  з таких підстав.

    Вказане ОСОБА_9 в її позові  не зовсім відповідає дійсності . Так  в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила , що вона отримала від сім`ї ОСОБА_2  на відшкодування моральної шкоди    4  тис. євро  і  1 тис. доларів США  і з цих грошей 2  тис. євро вона віддала  ОСОБА_9

 ОСОБА_9 це визнала  . Отже її твердження  про те , що їй не відшкодовувалась моральна шкода є неправдою.

   Крім цього , як убачається з позовної заяви ОСОБА_9  про розірвання шлюбу  з ОСОБА_3  від  2.06.2005 року , яку вона  подала тоді в суд , то у цій      заяві вона вказувала , що  ОСОБА_3 зловживає спиртним , по 3-4 дні бував в запоях. Він був байдужим до потреб  сім`ї , дітьми не цікавився , проявляв до   них  байдужість .

 Фактично ж  сім`я   ОСОБА_2 відшкодувала завдану ним моральну шкоду в переводі  на  гривні  на суму  56 тис. грн.  

   Крім цього  ОСОБА_9 не позбавлена можливості на відшкодування шкоди дітям  втраченої частини заробітку  ОСОБА_3, що припадав на дітей.  

Позов ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди  підлягає задоволенню лише в  сумі  4000 грн. , бо дійсно її діти втратили батька, пережили моральні страждання.  

Керуючись ст. ст.   323 , 324   КПК України    суд ,

                     З А С У Д И В   :

ОСОБА_2   по ст. 286 ч.2 КК України , визнавши  його винним у вчиненні цього злочину , на  4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки   .    

   Міру запобіжного заходу до засудженого ОСОБА_2   , тримання під вартою , залишити без змін  і початок відбуття ним покарання рахувати з часу  його затримання в  Москві  , тобто з  10 травня   2009 року .

  Стягнути з ОСОБА_2 4198,23 грн. в користь науково-дослідного експертно - криміналістичного центру  при  ГУ МВСУ у Львівській області за проведення експертиз .  

Позов ОСОБА_9  про  відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.  Стягнути з ОСОБА_2 4000 грн. моральної шкоди , заподіяної дітям ОСОБА_3, в користь ОСОБА_9   В задоволенні решти її позову відмовити.

 Вирок   може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його проголошення , а засудженим ОСОБА_2  в той же строк з дня вручення йому копії вироку.  

                                                                                                       Суддя :