ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05.07.06 р.                                                                             Справа № 41/112а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області           Гончаров С.А.                                        

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Донецького дочірнього підприємства “Градо-Сервіс” ВАТ “Облпаливо”, м. Донецьк  

до відповідача:  Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька  

про визнання протиправним та недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 19.04.2006р. № 0000122333/0/32/23-511/30685330/270/10 на суму 4499,13 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Донецьке дочірнє підприємство “Градо-Сервіс” відкритого акціонерного  товариства „Облпаливо” звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька  про визнання протиправним та недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 19.04.2006р. № 0000122333/0/32/23-511/30685330/270/10 на суму 4499,13 грн.

Ухвалою по справі від 06.06.2006р. було відкрито провадження в адміністративній справі №41/112а та провадження по справі відбувалось за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про порушення ним норм, якими врегульований обіг готівки в Україні, оскільки:

- перевіряючими при проведенні перевірки, за висновками якої було винесене спірне рішення про застосування штрафних санкцій, не враховані обставини щодо надходження коштів, які перевищували ліміт залишку готівки,  в касі позивача саме на прикінці робочого дня на підставі звітів РРО 15.10.0р., 16.03.04р. та у вихідний день 22.02.03р., та те, що на наступний день немає перевищення ліміту каси, у зв”язку з чим позивач вважає, що порушення  п. 2. 9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті не відбулось;

- працівниками відповідача в акті перевірки неправомірно зафіксований факт не оприбуткування 28 грн., так згідно із відповідним Z-звітом, дана сума була оприбуткована через реєстратор розрахункових операцій, отже таке оприбуткування відповідає нормі п. 2.10  Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в редакції, яка була чинною на момент встановлення позивачем порушення;

- при встановленні порушення п. 2.3 та п. 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні фахівці ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька не прийняли до уваги надані позивачем первинні документи, які підтверджують факт придбання за готівкові кошти товарів та факт здійснення авансових звітів осіб, яким видані кошти для придбання товарів та сировини, отже нарахування штрафних санкцій в сумах 554,71грн. та 3374,50 грн. є безпідставним.

Позивачем також надані пояснення по справі, у яких він додатково зазначив про неправомірність застосування до нього санкцій з огляду на порушення позивачем строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідач вимоги заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість через встановлення в ході перевірки порушень законодавства, що викладено у запереченнях, наданих відповідачем у судовому засіданні.

 У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: акт перевірки; рішення про застовування штрафних санкцій; розрахунок суми штрафних санкцій, договір про розрахунково-касове обслуговування; касові звіти; авансові звіти; заяви; патенти; товарні чеки, розрахункові квитанції; гарантійний талон; накладні, податкові накладні; акт закупки;  копія чеку; акти про приймання матеріалів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши заперечення та пояснення сторін,  суд встановив наступне:

Позивач є юридичною особою, зареєстрований виконкомом Донецької міської ради, про що видане свідоцтво про держреєстрацію №314962 від 09.02.2000р., включений до ЄДРПОУ за номером 30685330. Як платник податків взятий на облік ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька (довідка №11/01-014-31 від 24.02.2000р.).

Відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по 01.01.2006р., наслідки якої викладені у акті № 34/23-6/30685330 від 12.04.2006р. (надалі - акт перевірки).

Актом перевірки (п. 3.3.9 стор. 17-20) встановлені порушення:

- пунктів 2.8., 2.9. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. N 72, а саме перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства за 22.02.03р., 15.10.03р., 16.03.04р. - на загальну суму 214,96грн.

- пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. N 72, а саме 30.09.04р. згідно Z-звіту інкасовано з РРО 658грн., тим часом у касу позивача оприбутковано 630грн., отже фахівцями податкової інспекції зроблено висновок про неоприбуткування готівки у касі підприємства в сумі 28грн.;

- відсутність підтверджуючих документів встановленої форми до авансових звітів: від 11.02.003р., 26.03.03р., 12.03.03р., 18.04.03р., 08.04.03р., 27.05.04р., 12.07.04р., 13.07.04р., 30.07.04р., 19.08.04р., 28.10.04р., 14.06.05р. – на загальну суму 554,71грн., видача з каси позивача під звіти від 31.07.03р., 28.07.03р., 25.07.03р., 05.06.03р., 05.06.03р., 25.06.03р., 09.06.03р., 06.06.03р., 07.05.03р., 29.05.03р., 16.05.03р., 30.04.03р., 04.04.03р., 16.04.03р., 06.03.03р., 17.03.03р., 20.03.03р., 07.02.03р., 20.02.03р., 31.01.03р. про видачу готівки для приймання від населення скло-бою при відсутності документів, які підтверджують факт його прийому. Відповідач вважає, що це призвело до порушення п.п 2.3 , 2.15 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

На підставі акту перевірки, за такі порушення відповідачем було складено та направлено позивачу рішення №0000122333/0/32/23-511/30685330/270/10 від 19.04.2006р., яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 4499,13 грн. Підставами його прийняття у зазначеному рішенні визначені абзаци 2, 3, 6 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

З пояснень сторін та наданого відповідачем розрахунку вбачається, що штрафні санкції в загальній сумі 4499,13 грн. складаються із:

- штрафних санкцій, застосованих на підставі абз. 2 п. 1  Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, - в розмірі 429,92 грн.;

- штрафних санкцій, застосованих на підставі абз 3 п. 1 вказаного указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, в розмірі 140 грн.;

- а також санкцій, нарахованих на підставі абз 6 п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів – в сумі 3929,21 грн.

Позивач вважає рішення №0000122333/0/32/23-511/30685330/270/10 від 19.04.2006р. про застосування штрафних санкцій необґрунтованим та неправомірним, у зв”язку з чим просить визнати його протиправним та недійсним.

Суд погоджується із вимогами позивача  з огляду на наступне.

Абзацом 1 ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” установлено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Такі норми Національним банком України були встановлені та закріплені у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. N 72, яке було чинним на момент виникнення та дії спірних відносин.

Як вбачається із акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 2.8., п.п. 2.9. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. N 72 (яке було чинним на час здійснення спірних правовідносин), а саме про перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства за 22.02.03р., 15.10.03р., 16.03.04р. - на загальну суму 214,96грн.

Відповідно до п. 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. N 72, ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси. Як вбачається із матеріалів справи та пояснюється сторонами, такий ліміт становить 1223 грн.

Згідно із п. 2.9 вказаного положення, підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено). Готівкові кошти можуть здаватися підприємствами в денні та вечірні каси установ банків, через служби інкасації, підприємствам поштового зв'язку для переказів на їх поточні рахунки в установах банків.

Абзацом 5 вищевказаного пункту Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що не вважаються понадлімітними в день їх надходження ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств (тих, що не мають домовленості на інкасацію та здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку) у вихідні та святкові дні та здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих установ банків наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) та підприємства або були використані підприємством наступного робочого дня на необхідні господарські потреби.

Як вбачається із договору №192/59 від 05.11.01р. на розрахунково-касове обслуговування з ВАТ „Державний ощадний банк України” позивач не мав домовленості на інкасацію та здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку, п. 2.2.3 договору передбачено право позивача здавати грошову виручку до банку на протязі операційного дня. Доказів наявності у позивача домовленості на інкасацію та здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку відповідачем не надано, пояснень з питань дослідження цієї обставини в ході перевірки у судовому засіданні представником відповідача не надано.

З наданих позивачем касових книг за 2003 та 2004 р.р., та  пояснень сторін випливає наступне.

22 лютого 2003 р. - у вихідний день, у касі позивача був залишений залишок, який перевищив ліміт каси підприємства, в розмірі 1265,29грн. Позивач пояснив, що кошти, які призвели до перевищення ліміту каси, були отримані наприкінці робочого дня та зафіксовані у листі касової книги за 22.02.03р. В акті перевірки зафіксоване та підтверджується позивачем, що ліміт каси на ДДП „Градо-сервіс” ВАТ „Облпаливо” становить 1223 грн., отже перевищення становить 42,29 грн. У наступний робочий день, як вбачається із листа касової книги за 24.02.03 р., кошти у сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, були видані посадовим особам позивача, згідно його пояснень, для використання на необхідні господарські потреби підприємства.

Отже, згідно із абз. 5 п.п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні готівкові кошти в сумі 42,29 грн. не вважаються понадлімітними в день їх надходження - 22.02.03р., оскільки це був вихідний день, позивач не мав домовленості на інкасацію та здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку згідно із договором на розрахунково-касове обслуговування та ці кошти були використані підприємством наступного робочого дня на необхідні господарські потреби.

Відповідно до абзаців 3, 4 п. 2.9 вказаного положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони надійшли до кас підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг (тих, що не мають домовленості з установою банку на інкасацію чи здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку) при проведенні розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (із зафіксованим РРО часом надходження коштів) наприкінці робочого дня та були здані (у сумі, що перевищує встановлений ліміт каси) до обслуговуючих установ банків не пізніше наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) та підприємства або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на необхідні господарські потреби.

Якщо аналогічна ситуація виникає на підприємствах, які при проведенні готівкових розрахунків використовують прибуткові касові ордери або розрахункові книжки, що містять розрахункові квитанції, і точний час надходження готівки не може бути зафіксований, то такі готівкові надходження не вважаються понадлімітними в день їх надходження не більше ніж чотири рази на місяць. У разі постійного надходження готівки до кас наприкінці робочого дня і відповідного перевищення ліміту каси такі підприємства мають звернутися до обслуговуючих установ банків щодо перегляду строків здавання готівкової виручки та ліміту каси.

Актом перевірки зафіксовано, що 15.10.03р. позивачем було допущене перевищення ліміту каси підприємства у розмірі 86,17грн. Позивачем така обставина не заперечується, і також пояснюється, що таке перевищення сталось внаслідок отримання готівкових коштів наприкінці робочого дня підприємства – після закінчення операційного дня у обслуговуючому банку - ВАТ „Державний ощадний банк України”. Отримання вказаних готівкових коштів зафіксоване у листі касової книги позивача за 15.10.03р., а 16.10.03р. у касовій книзі проведене використання підприємством надлімітних коштів за попередній день на необхідні господарські потреби підприємства.

Також, як вбачається із акту перевірки, пояснень сторін та касової книги за 2004р., зокрема листа за 16.03.04р., позивачем допущено перевищення ліміту каси 16.03.04р. в сумі 86,50грн. Позивачем пояснено, що таке перевищення сталося у зв”язку з надходженням у той день готівкових коштів, що відображені у листі касової книги за 16.03.04р. Позивач стверджує, що не мав можливості здати залишок грошових коштів до банківської установи, оскільки на час надходження відповідних коштів операційний день у банку закінчився. Згідно із листом касової книги за 17.03.04р., кошти у сумі, що перевищують встановлений ліміт каси, були використані підприємством на необхідні господарські потреби.

Окрім того, відповідачем в акті перевірки (ст. 18) зафіксовано, що приймання та видача готівки на підприємстві позивача у перевіряємий період проводилась з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів.

З матеріалів справи вбачається, що перевищення ліміту каси відбувалось один раз на місяць, встановлення перевищення ліміту каси у інші дні відповідних місяців не встановлено. Відповідачем не доведено, що перевищення ліміту каси у кожному періоді - жовтні 2003р. та березні 2004р., допускалося більше ніж 4 рази, що могло б стати підставою для висновків про порушення позивачем законодавства.

Враховуючи викладене та відповідно до приписів абз. 3, 4 п.п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, залишені позивачем 15.10.03р. та 16.03.04р. у касі підприємства готівкові кошти у вищевказаних розмірах не вважаються понадлімітними.  

Таким чином, застосування штрафних санкцій в сумі 429,92 грн. на підставі абз. 2 п. 1  Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах  спірним рішенням про застосування штрафних санкцій є необґрунтованим та неправомірним.

Актом перевірки також встановлено, що 30.09.04р. згідно Z-звіту інкасовано з РРО 658,00 грн., тим часом у касовій книзі підприємства зафіксоване оприбуткування 630 грн., у зв”язку з чим відповідач робить висновок про не оприбуткування готівки у касу підприємства у сумі 28,00 грн. та про порушення п. 2.10 Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. При цьому, представником позивача підтверджена у судовому засіданні та обставина, що сума 658 у повному розмірі була проведена через РРО та відображена у відповідних звітах.

Згідно із п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

У разі проведення готівкових розрахунків юридичними особами, їх відокремленими підрозділами, а також страховими агентами, заготівельниками сільськогосподарської продукції, розповсюджувачами лотерей під час продажу товарів (надання послуг) із застосуванням РРО або використанням РК у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг оприбуткуванням готівки є реєстрація через РРО або фіксування в РК операцій з приймання від покупця готівкових коштів (з видачею йому розрахункового документа).

Реєстрація через РРО готівки в сумі 658 грн. визнана сторонами та підтверджується її наявністю у Z-звіті, що зафіксовано у акті перевірки. Виходячи із наведених приписів п. 2.10 Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, проведення готівкових розрахунків через реєстратор розрахункових операцій, зокрема  приймання коштів за реалізований товар чи послугу, вже є оприбуткуванням готівки.

Таким чином, висновок відповідача про не оприбуткування позивачем готівки  в сумі 28 грн. є невірним, а застосування спірним рішенням до позивача штрафних санкцій в сумі 140 грн., нарахованих відповідачем на підставі абз 3 п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, є неправомірним.

У акті перевірки також встановлене порушення п. 2.3. та п. 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме відсутність підтверджуючих документів встановленої форми, що б підтверджували сплату підзвітною особою готівкових коштів.  Відповідач у акті перевірки вказує, що відсутні підтверджуючі документи встановленої форми до авансових звітів: від 11.02.03р. підзвітної особи Белаш В.А.  - не підтверджена сума 28,84грн., від 26.03.03р. підзвітної особи Белаш В.А. – не підтверджена сума 84,65грн., від 12.03.03р. підзвітної особи Белаш В.А. - 15,96грн., від 18.04.03р. підзвітної особи Слободянюк С.А. - 20,16грн., від 08.04.03р. підзвітної особи Белаш В.А. - 35грн., від 27.05.04р. підзвітної особи Крючкової - 196грн., від 12.07.04р. підзвітної особи Перухіної - 7грн., від 13.07.04р. підзвітної особи Перухіної - 68грн., від 30.07.04р. Перухіної - 58грн., від 19.08.04р. підзвітної особи Плехова - 22грн., від 28.10.04р. підзвітної особи Белаш В.А. - 6,50грн. та від 14.06.05р. Белаш В.А. – не підтверджена сума 12,60грн. – взагалі не підтверджена сума 554,71грн.  

У зв”язку з такими обставинами, відповідачем на підставі абз 6 п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, нараховані штрафні санкції у розмірі сплачених коштів – в сумі 554,71грн.

Позивачем надані вищевказані авансові звіти підзвітних осіб, а також надані документи, на підтвердження оплати готівкових кошів за придбані товари та послуги в сумах, вказаних у акті перевірки, а саме: до авансового звіту  від 11.02.03р. підзвітної особи Белаш В.А. – квитанція від 11.02.03р. про перерахування 28,61грн. та податкову накладну від 11.02.03р. №003369 в такій сумі, видану контрагентом при продажу товару; до авансового звіту від 26.03.03р. підзвітної особи Белаш В.А. – квитанція від 26.03.03р. про оплату за товар 83,98грн.;  до авансового звіту від 12.03.03р. підзвітної особи Белаш В.А. – видаткова накладна №2006 від 12.03.03р. про відпуск товару на суму 15,96грн.; до авансового звіту  від 18.04.03р. підзвітної особи Слободянюк С.А. – видаткова накладна №000000714 від 18.04.03р.; до авансового звіту від 08.04.03р. підзвітної особи Белаш В.А. – копія чека від 08.04.03р. на суму 35грн.; до авансового звіту від 27.05.04р. підзвітної особи Крюкової – гарантійний талон від 26.05.04р.  на товар на суму 36грн. та чек від 26.05.04р. на суму 160грн.; до авансового звіту від 12.07.04р. підзвітної особи Перухіної – накладна №18 від 12.07.04р. на суму 7 грн., до авансового звіту від 13.07.04р. підзвітної особи Перухіної – акт закупівлі від 13.07.04р. на суму 189,50грн. та товарний чек від 13.07.04р. на суму 68грн.; до авансового звіту від 30.07.04р. Перухіної – товарний чек від 30.07.04р. на суму 58грн., до авансового звіту від 19.08.04р. підзвітної особи Плехова В.Н. – накладна №2434 від 19.08.04р. на суму 22грн. та податкова накладна №1903 від 19.08.04р. на таку ж суму; до авансового звіту від 28.10.04р. підзвітної особи Белаш В.А. – товарний чек б\н від 23.10.04р. на суму 6,50грн. та розрахункова квитанція від 28.10.04р. №742756 на суму 30грн.; до авансового звіту від 14.06.05р. підзвітної особи Белаш В.А. – копія чека на суму 12,60грн.

Відповідно до п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, який встановлює порядок розрахунків готівкою, розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.

Таким чином, перелік документів, якими можуть підтверджуватись розрахунки готівкою встановлений Національним банком України, не є вичерпним та не визначає за такі документи виключно фіскальний чек РРО або квитанцію до прибуткового касового ордеру.

Крім того, абзац 6 п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлює відповідальність юридичних осіб у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Тобто, і Указ Президента, який став підставою для застосування штрафу не містить виключних посилань на фіскальний чек РРО або квитанцію до прибуткового касового ордеру. Як вбачається з цієї норми Указу, на підтвердження проведення розрахунків готівкою він передбачає за можливе наявність будь-якого письмового документу.

Фахівцями відповідача в ході перевірки встановлено, що з каси підприємства під звіт видавалася готівка для приймання віл населення скло-бою, проте документи, які підтверджують факт прийому скло-бою, відсутні. У той же час, у акті перевірки зафіксовано наявність актів приймання матеріалів, у яких не зазначені паспортні дані та відсутні підписи осіб, які здають скло-бой, у зв”язку з чим відповідач не приймав такі документи до уваги.

Зокрема як вбачається із акту перевірки, відсутні документи, які підтверджують оплату скло-бою по авансовим звітам: від 31.07.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на загальну суму 200грн., від 28.07.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 205грн., від 25.07.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 220грн., від 05.06.03р. підзвітної особи Крюкової В.І. на суму 219,50грн., від 05.06.03р. підзвітної особи Крюкової В.І. на суму 192,50грн., від 25.06.03р. підзвітної особи Крюкової В.І. на суму 209грн., від 09.06.03р. підзвітної особи Крюкової В.І. на суму 113грн., від 06.06.03р. підзвітної особи Крюкової В.І. на суму 21,50грн., від 07.05.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. – на суму 57,50грн., від 29.05.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. – на суму 200грн., від 16.05.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 407,50грн., від 30.04.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 292,50грн., від 04.04.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 87,50грн.,  від 16.04.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 70грн., від 06.03.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 131,50грн., від 17.03.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 195грн., від 20.03.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 60грн., від 07.02.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 117,50грн., від 20.02.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 237,50грн., від 31.01.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 137,50грн. – взагалі на суму 3374,50грн. У зв”язку з таким, відповідач робить висновок про порушення позивачем п. 2.3, п. 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, і за таке порушення нараховує штрафні санкції в сумі 3374,50грн. спірним рішенням про застосування штрафних санкцій на підставі абз 6 п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Позивачем надані суду акти приймання матеріалів: від 31.07.03р. на загальну суму 200грн., від 28.07.03р. підзвітної особи Перухіної Н.І. на суму 205грн., від 25.07.03р. на суму 220грн., від 05.06.03р. на суму 219,50грн., від 05.06.03р. на суму 192,50грн., від 25.06.03р. на суму 209грн., від 09.06.03р. на суму 113грн., від 06.06.03р. на суму 21,50грн., від 07.05.03р. на суму 57,50грн., від 29.05.03р. на суму 200грн., від 16.05.03р. на суму 407,50грн., від 30.04.03р. на суму 292,50грн., від 04.04.03р. на суму 87,50грн.,  від 16.04.03р. на суму 70грн., від 06.03.03р. на суму 131,50грн., від 17.03.03р. на суму 195грн., від 20.03.03р. на суму 60грн., від 07.02.03р. на суму 117,50грн., від 20.02.03р. на суму 237,50грн., від 31.01.03р. на суму 137,50грн. – взагалі на суму 3374,50грн. Із вказаних документів вбачається, що згідно із такими актами посадовими особами позивача приймався скло-бой від населення та за нього виплачувалися кошти у вищевказаних розмірах.

Виходячи із вищенаведеного п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суд вважає надані позивачем акти приймання матеріалів такими, що відповідають законодавству та підтверджують оплату населенню отриманого скло-бою.

Законодавчими нормами не встановлюється, що у документах, якими підтверджуються витрати підприємства, зокрема у актах приймання матеріалів, повинні вказуватися обов”язкові відомості, як-то, паспортні дані, підпис особи, що здає матеріали, тощо. У зв”язку з таким надані акти приймання матеріалів є належними документами, які підтверджують факти приймання від населення скло-бою та оплату такого товару.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем п. 2.3. та п. 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є помилковими, у зв”язку з чим застосування до позивача санкцій в сумі 3374,50грн. спірним рішенням про застосування штрафних санкцій на підставі абз 6 п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” є також неправомірним.

Окрім того, при прийнятті рішення суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України  за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб”єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб”єкта господарювання або ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГКУ встановлені види адміністративно-правових санкції, серед яких є адміністративно-господарський штраф.

Згідно із ст. 241 ГКУ адміністративно-господарський штраф – це грошова сума, що сплачується суб”єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Пунктом 11 ст. 11 встановлено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції. Згідно із п. 4 ст. 10 державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Спірним рішенням про застосування штрафних санкцій відповідачем нараховані санкції в сумі 4499,13грн. за порушення правил здійснення господарської діяльності, а саме норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Отже, штрафні санкції в сумі 4499,13 грн. відповідно до норм ГК України, є адміністративно-господарськими санкціями, а саме  адміністративно-господарським штрафом.

Згідно із ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб”єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб”єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Якщо і вважати, що порушення п.п. 2.3., 2.9, 2.10, 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, за які до позивача були застосовані адміністративно-господарськими санкції, дійсно були допущені позивачем,  то слід зазначити наступне. В акті перевірки зафіксовано, що такі порушення здійснені, у тому числі, у 2003, 2004 роках, а адміністративно-правові санкції застосовані спірним рішенням про застосування штрафних санкцій 19.04.06р.

Таким чином, відповідачем був пропущений строк застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення, які зафіксовані в акті перевірки як такі, що відбулися у 2003, 2004 роках. Отже застосування 19.04.06р спірним рішенням штрафних санкцій за порушення, які здійснені у вказаних періодах у будь-якому випадку є неправомірним.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, п. 2.3., 2.9, 2.10, 2.15. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. N 72, ст.ст. 238, 239, 241, 250 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Донецького дочірнього підприємства “Градо-Сервіс” відкритого акціонерного  товариства „Облпаливо” до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 19.04.2006р. № 0000122333/0/32/23-511/30685330/270/10 на суму 4499,13 грн. -  задовольнити.

Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про застосування штрафних санкцій від 19.04.2006р. № 0000122333/0/32/23-511/30685330/270/10.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          

Суддя                                                                                              Гончаров С.А.