ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"15" жовтня 2019 р. Справа № 914/2248/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя Данко Л.С., судді Кравчук Н.М. та Скрипчук О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» вх. № ЗАГС 01-04/6163/19 від 07.10.2019)

про відвід колегії суддів

у справі № 914/2248/18

порушеній за позовом

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал», м. Трускавець Львівської області

до відповідача: Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич Львівської області

про відшкодування шкоди в розмірі 6 096 559,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Західного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» б/н від 19.06.2019 (Вх. ЗАГС № 01-05/2354/19 від 25.06.2019) на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі № 914/2248/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» до Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області про відшкодування шкоди в розмірі 6 096 559,92 грн.

07.10.2019 до Західного апеляційного господарського суду надійшла письмова заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» вх. № ЗАГС 01-04/6163/19 від 07.10.2019) про відвід колегії суддів у справі № 914/2248/18.

Ухвалою суду від 08.10.2019 зупинено провадження у справі № 914/2248/18 до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019, справу № 914/2248/18 для розгляду заяви про відвід суддів по справі визначено головуючого суддю Данко Л.С. та суддів Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.

На підставі викладеного, судом прийнято вищевказану заяву для вирішення питання про відвід.

Згідно з приписами ч.ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути вирішено не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування вищенаведеної заяви заявник покликається на те, що при визначенні доповідача/головуючого вказано, що Желік М.Б. не слухає категорію справ. При визначенні учасника колегії Орищин Г.В. вказувався коефіцієнт навантаження 1,2594 що не є найвищим серед інших суддів яких було запропоновано для визначення складу колегії. Це підтверджується копією звіту про автоматизований розподіл.

У зв`язку з чим заявник вважає, що при автоматизованому розподілі справи порушено порядок визначення суддів, що є підставою для відводу колегії суддів від розгляду справи № 914/2248/18 в порядку положень п. 4, ч. 1, ст. 35 ГПК України.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

При вирішенні питання про відвід, суд перевіряє додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надає оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 зазначено, що: "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо: було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно із ч.ч. 1, 4, 5, 10 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно ч. 2 ст. 32 ГПК України, справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Підпунктом 17.4 п. 17 Перехідних положень ГПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, ...за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (в редакції рішення від 15.09.2016 № 58), а саме п. 2.3.23. визначено, що якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в судах апеляційної інстанції визначається суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).

Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади палат постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.

Відповідно до зазначеного Положення та п.п.2.4.1, 2.4.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Західного апеляційного господарського суду (затв. рішенням зборів суддів Західного апеляційного господарського суду від 01.10.2018 зі змінами від 27.05.2019 та 21.06.2019) зборами суддів суду запроваджено спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ та визначено склад постійно-діючої колегії суддів.

Крім того, судова колегія звертає увагу заявника на те, що рішенням загальних зборів суддів Західного апеляційного господарського суду «Про формування судових колегій та судових палат Західного апеляційного господарського суду», яке оформлено протоколом від 21.12.2018 за № 6 сформовано постійно діючу судову колегію у складі суддів Галушко Н.А., Желік М.Б., Орищин Г.В.

Слід також зазначити, що Положення про автоматизовану систему документообігу суду не містить обов`язкової вимоги щодо визначення членів судової колегії з врахуванням категорії справи та їх спеціалізації.

Зокрема, судді Желіку М.Б. визначено спеціалізацію з розгляду справи про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство; справ за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також, справ у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) та справ у спорах, що виникають із земельних відносин.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при здійсненні автоматизованого розподілу апеляційної скарги судової справи № 914/2248/18 автоматизованою системою при визначенні складу колегії судді із числа суддів Західного апеляційного господарського суду з урахуванням їх спеціалізації, судді: Желік М.Б. та Орищин Г.В. визначені як судді постійно-діючої колегії.

Таким чином, будь-які зауваження учасників процесу щодо процедури автоматизованого розподілу конкретної судової справи та/або щодо сформованого за наслідками її проведення звіту, не можуть слугувати самостійною підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів у неупередженості чи об`єктивності судді, за умови відсутності у заявника доказів на користь протилежного (Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №800/459/17).

При цьому, фактів безпосереднього впливу колегії суддів на процес автоматизованого розподілу справи, під час розгляду заяви про відвід не встановлено.

Таким чином, твердження заявника не узгоджуються зі змістом нормативно-правових актів, якими врегульовано питання визначення складу суду та підстави для відводу суддів. Зроблені в заяві про відвід посилання на порушення порядку визначення суддів для розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження під час її розгляду.

За таких обставин, заява про відвід суддів є необґрунтованою та безпідставною у зв`язку з чим - задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» вх. № ЗАГС 01-04/6163/19 від 07.10.2019) про відвід колегії суддів у справі № 914/2248/18.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.С.Данко

судді: Н.М.Кравчук

О.С.Скрипчук