Справа № 2-433
2006 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М ' Я М У К Р А Ї Н И
19 березня 23 травня 2006 8 3 березня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області
в складі: головуючого – судді Юрченко С.О.
при секретарі – Андріясовій С.А ОСОБА_1 .,
розглянувши у попередньому попередньому відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_4 до Куземівської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщиниродинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадковевоке майно,
ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на Ѕ частину будівлі,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ка ка зверну вся лася до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадковевоке майно.
Іванівни до ОСОБА_6 про визнання права власності на Ѕ частину будівлі.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністюпозивачкака підтрималалав позовні вимоги, наполягаючи на них, с уду поясни вла ла, що 8 грудня 2002 року в віці 77 років помер батько позивача ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, актовий запис № 442 від 10 грудня 2002 року. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді належного йому на праві приватної власності домоволодіння, розташованого за адресою: м. Сватове вул. Новоселівка, 49.
09 березня 1995 року ОСОБА_7 посвідчив заповіт, за яким все майно, яке належить йому за законом заповідає своєму сину ОСОБА_2. Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом 2-ї ОСОБА_3 державної нотаріальної контори. Їхні родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_2, серії 1-ЕД № 149607, видане відділом РАЦС ОСОБА_3 районного управління юстиції Луганської області, де ОСОБА_7 вказаний його батьком.
ОСОБА_8, які б мали право на обов`язкову частину в спадщині у ОСОБА_7 не має, оскільки його дружина ОСОБА_9 померла 2 червня 2000 року, що підтверджується свідоцтвом про її смерть, актовий запис № 225 від 13 червня 2000 року.
Після смерті батька ОСОБА_7 позивач фактично як спадкоємець прийняв спадщину, так як здійснював догляд за житловим будинком, розташованим за адресою: м. Сватове вул. Новоселівка, 49 з моменту смерті спадкодавця та до теперішнього часу. Також правоустановлюючі документи на будинок знаходяться у нього.
Заяву про прийняття спадщини позивач не подав до нотаріальної контори, оскільки вважав, що прийняв її фактично, тим самим просрочив строк її подання.
Враховуючи, що спадкодавець помер 8 грудня 2002 року, тобто до набрання чинності ЦК України в ред. 2003 року, то дані правовідносини згідно п.4 заключних та перехідних положень ЦК України (в ред. 2003 р.) регулюються цивільним кодексом Української ССР прийнятим 18 липня 1963 року. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 р.) вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в володіння та управління спадковим майном. Всі перераховані доводи свідчать про те, що позивач в законному порядку прийняв та вступив в управління та володіння спадщиною після померлого ОСОБА_7 Просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: м. Сватове вул. Новоселівка, 49, після померлого 08 грудня 2002 року ОСОБА_7 та визнати за ним право власності на спадкове майно у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: м. Сватове вул. Новоселівка, 49, Луганської області.
5 березня 1994 року померла її бабуся – ОСОБА_10, після її смерті відкрилася спадщина в вигляді грошового вкладу. За життя 21.06.1989 року бабуся посвідчила заповіт, згідно якого заповідала свій вклад їй та її братові ОСОБА_11. Однак її брат – ОСОБА_11 помер в січні 1991 року , тобто до смерті спадкодавця, а її батько, син спадкодавця ОСОБА_12 помер 11.06.1989 року, що підтверджується свідоцтвами про їх смерть. Вона, як спадкоємиця за заповітом прийняла спадщину в вигляді Ѕ частини грошового вкладу з особового рахунку № 2225 та на її ім”я було виписано нову зберігальну книжку, а Ѕ частина вкладу залишилася незатребувана, так як інший спадкоємець, якому заповідалася спадщина помер раніше спадкодавця. Інших спадкоємців, крім неї не має. Однак вона не може скористатися своїм правом оформлення спадщини, так як не має можливості підтвердити свої родинні відносини з бабусею, тобто спадкодавцем. Оскільки в довідці виданій органами РАЦС невірно вказано прізвище матері її батька, зазначено „Карченко” замість „ Кальченко”. Внести виправлення через відсутність документів не представляється можливим, тому вона змушена звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин між нею та її бабусею ОСОБА_13, яка померла 05.03.1994 року. Спадщину у вигляді незатребуваної Ѕ частини вкладу, вона прийняти не може, оскільки пропустила строк для прийняття спадщини, однак вона прийняла її фактично, тому що з моменту відкриття спадщини зберігальна книжнка знаходилася у неї. Просить суд встановити факт родинних відносин між нею ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , яка померла 5 березня 1994 року в тому, що вона, позивачка, є рідною онукою ОСОБА_10 по лінії батька. Встановити факт прийняття нею спадщини в вигляді Ѕ частини грошового вкладу по особовому рахунку № 2225, відкритого на ім”я ОСОБА_10 в філії ощадбанку № 2842/046 с. Новоселівка Сватівського району та визнати за нею право власності на зазначений грошовий вклад з належними процентами та компенсаціями.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Куземівської сільської ради в судове засідання не з`явився, однак надав заяву про згоду з позовом та розгляд справи без їхйого участі.
11.08.1973 року вона вступила в зареєстрований шлюб з відповідачем. 10.06.1974 року придбали будинок в м. Сватове по вул. Куліковській, 12. В 1976 році у них народилася донька. Спільним подружнім диттям мешкали до 1992 року, а потім шлюб було розірвано. Відповідач постійно визнавав, що вона як колишня дружина має право на Ѕ частину спільно придбаного будинку. Донька, після одруження мешкала із своєю родиною в даному будинку і відповідач постійно говорив, що вона, як його законна донька
18 лютого 2003 року придбав у ліквідаційної комісії ВАТ “Учбовий” будівлю двохповерхового магазину № 111 загальною площею 412,4 м2 вартістю 4799 грн. 52 коп., розташованого за адресою: Сватівський район, с. Гончарівка, вул. Гаєвого. По даній угоді ліквідаційна комісія ВАТ “Учбовий” передала позивачу вищевказану будівлю, а позивач в свою чергу, у день укладення угоди, здійснив повну виплату, обумовлену договором, на загальну суму 4799 грн. 52 коп. Договір купівлі-продажу від 18.02.2003 р. укладений у простій письмовій формі, що не суперечило законодавству, яке діяло на момент укладення угоди. В теперішній час, після вступу в силу з 01.01.2004 р. нового ЦК України, позивач не має можливості здійснити реєстрацію своїх прав власності, оскільки згідно до ст. 657 ЦК України 2004 р. договір купівлі-продажу нерухомого майна належить нотаріальному посвідченню та державній реєстрації згідно ст. 210 ЦК України. Ліквідаційна комісія ВАТ “Учбовий” від дій по посвідченню договору купівлі-продажу нерухомого майна у нотаріуса ухиляється.
У судовому засіданні позивач наполягає на своїх позовних вимогах, просить визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ліквідаційною комісією ВАТ “Учбовий” про придбання нежилої двохповерхової панельної будівлі магазину № 111 загальною площею 412,4 м2 вартістю 4799 грн. 52 коп., розташованої за адресою: Сватівський район, с. Гончарівка, вул. Гаєвого та визнати право власності на придбане нерухоме майно.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надходило.
Вислухавши пояснення позивач а, а, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер 08 грудня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії 1-ЕД № 336759. Згідно заповіту складеного ОСОБА_7 все майно, яке належить йому за законом він заповідає своєму сину ОСОБА_2 судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_10 померла 5 березня 1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕД № 275562. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_10 серії ЯФ № 805502 її прізвище вказано як „ Кальченко” , однак в довідці відділу РАЦС про народження ОСОБА_12 її прізвище зазначено як „Карченко”. Відповідно до довідки відділу РАЦС про народження ОСОБА_12 – матір”ю останнього є ОСОБА_14. Згідно до свідоцтва про народження ОСОБА_15 її батьком вказано ОСОБА_12..
Після смерті ОСОБА_7ОСОБА_10 відкрилася спадщина в вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: м. Сватове вул. Новоселівка, 49грошового вкладу в філії ошодбанку № 2842/046 рахунок № 2225. . Позивач ОСОБА_8 за заповітом є ОСОБА_4 та ОСОБА_11. Відповідно до свідоцтва про смерть серії 111-ЕД № 409697 ОСОБА_11 помер в січня 1991 року. Той факт, що ОСОБА_4 дійсно прийнялав спадщину шляхом фактичного його прийняття що підтверджується тим, що після поховання спадкодавця, бажаючи прийняти спадщину в цілому, володіти та розпоряджатися нею, вінПосохова С.В. забралав собі правоустановлюючі документи, а також здійснював догляд за спадковим майном. зберігальні книжки по вказаним банківським рахункам. Наявність таких цінних паперів, як зберігальні книжки, по яким вона мала намір отримати вклади, підтверджують факт прийняття спадщини.
Оскільки правовідносини по прийняттю спадщини виникли до вступу в законну силу ЦК України від 01.01.2004 р., тому суд вважає можливим встановити факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу у володіння, користування та управління спадщиною, що передбачувалось по раніш діючому законодавству – ст. 549 ЦК України та визнати за позивачем право власності на спадкове майно.
18 лютого 2003 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким відповідач продав належну йому нежилу двохповерхову панельну будівлю магазину № 111 загальною площею 412,4 м2 вартістю 4799 грн. 52 коп., розташовану за адресою: Сватівський район, с. Гончарівка, вул. Гаєвого. Даний договір купівлі-продажу зареєстровано на УТБ “Партнер” за № 040 від 18.02.2003 р. Позивач в свою чергу, у день укладення угоди здійснив повну виплату, обумовлену договором, на загальну суму 4799 грн. 52 коп., що підтверджується копіями квитанцій, які залучені до справи. Договір купівлі-продажу від 18.02.2003 р. укладений у простій письмовій формі, що не суперечило законодавству, яке діяло на момент укладення угоди. Після вступу в силу з 01.01.2004 р. ЦК України, позивач не має можливості здійснити реєстрацію своїх прав власності, оскільки згідно до ст. 657 ЦК України 2004 р. договір купівлі-продажу нерухомого майна належить нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Ліквідаційна комісія ВАТ “Учбовий” від дій по посвідченню договору купівлі-продажу нерухомого майна у нотаріуса ухиляється. Згідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
При таких обставинах суд вважає за необхідне даний позов задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись
ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України,
ст. 210, ч.2 ст.220, 334, 657 ЦК України
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_16 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_16 та ліквідаційною комісією ВАТ “Учбовий” про придбання нежилої двохповерхової панельної будівлі магазину № 111 загальною площею 412,4 м2 вартістю 4799 грн. 52 коп., розташованої за адресою: Сватівський район, с. Гончарівка, вул. Гаєвого.
Визнати право власності ОСОБА_16 на нежилу двохповерхову панельну будівлю магазину № 111 загальною площею 412,4 м2 вартістю 4799 грн. 52 коп., розташовану за адресою: Сватівський район, с. Гончарівка, вул. Гаєвого.
Зобов’язати ОСОБА_3 районне бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію права власності ОСОБА_16 на нежилу двохповерхову панельну будівлю магазину № 111 загальною площею 412,4 м2 вартістю 4799 грн. 52 коп., розташовану за адресою: Сватівський район, с. Гончарівка, вул. Гаєвого.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше п’яти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалась заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С.О. Юрченко
На підставі викладеного, керуючись
10,11,60, 212-215 ЦПК України,
ст. 549 ЦК України (в редакції 1963
року), 1261 ЦК України
В И Р І Ш И В:
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , яка померла 5 березня 1994 року в тому, що ОСОБА_4 є рідною онукою ОСОБА_10 по лінії батька.
Встановити факт прийняття ОСОБА_2 ОСОБА_17 спадщини в вигляді у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: м. Сватове вул. Новоселівка, 49, грошових вкладів, з належними процентами та компенсаціями по рахунку № 2225 що відкрито в філії ощодбанку 2842/046 с. Новоселівка Сватівського району Луганської області на ім”я ОСОБА_10, після померлоїго 8 грудня 2002 року ОСОБА_7 ОСОБА_18 05.03.1994 року, шляхом фактичного вступу в володіння та управління спадщиною.
Визнати за ОСОБА_7 ОСОБА_19 ОСОБА_20 право власності в порядку спадкування на домоволодіння, розташованого за адресою: м. Сватове вул. Новоселівка, 49.
Ѕ частину грошового вкладу, з належними процентами та компенсаціями по рахунку № 2225 що відкрито в філії ощодбанку 2842/046 с. Новоселівка Сватівського району Луганської області на ім”я ОСОБА_10, яка померла 5 березня 1994 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в Луганський апеляційний суд через Сватівський районний суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: С.О. Юрченко