Справа № 2а-136-10
ПОСТАНОВА
іменем України
8 лютого 2010 року Сватівський районний суд Луганської області
в складі головуючого судді – Юрченко С.О.
при секретарі – Андріясовій С.А.
за участю позивача- Харченко В.А.
без відповідача
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове справу № 2а-136-10 за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до інспектора ОДР ВДАІ м. Сватове
молодшого лейтенанта міліції
ОСОБА_2
про визнання такими, які не відповідають закону, дій при складенні протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 року та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 року та скасування постанови,
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати незаконними дії відповідача при складенні протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 року № 141836 серії ВВ та при розгляді справи про адміністративне правопорушення і винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22.11.2009 року за № 350421 серії ВВ та просить скасувати постанову.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, обгрунтувавши їх доводами, наведеними в позові, просив задовольнити позов та просить відмінити постанову, як незаконну.
Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Відповідно до постанови ВВ № 350421 від 29.01.2010 року, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 121 ч.5 КУпАП, та підданий штрафу у розмірі 170 грн.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВВ № 141836 від 29.01.2010 р. ОСОБА_1 29 січня 2010 року о 14-20 год. в м. Сватове на кв. Докучаєва керував автомобілем ІЖ-412 ИЄ з номерним знаком, який знаходився у невстановленому місці ( в багажнику автомобіля), чим порушив п. 30.1 ПДР.
Суд дослідив: протокол про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 року серії ВВ № 141836; постанову по справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 року ВВ № 350421.
Суд заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного: як встановлено в судовому засіданні 29 січня 2010 року о 14 год 20 хв. під час здійснення дорожнього руху позивачем, у зв`язку з погодними умовами, об лід було пошкоджено номерний знак автомобіля. Позивач зупинився край дороги його полагодити. Під час зупинки до нього підійшов інспектор ОДР ВДАІ ОСОБА_2 та склав протокол про адміністративне правопорушення. При складенні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ІДПС БДПС не були допитані свідки. Інших доказів крім протоколу про адміністративне правопорушення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено. Постанова винесена без урахування доходів та особи правопорушника.
Відповідно до ст. 7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Як встановлено в судовому засіданні відповідач не надав позивачу свідчень, що він працюючи інспектором ІДПС БДПС виконував службові обов`язки. Також відповідно до ст. 222 КУпАП адміністративні стягнення за порушення вимог ч.1 ст. 122 КУпАП розглядають працівник Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Але як вбачається з матеріалів справи ці обставини відповідачем не враховувалися. В матеріалах справи відсутні: характеристика правопорушника, довідка про доходи, про склад сім`ї та інші документи, що свідчать про особу порушника. Крім того, постанову винесено без урахування вимог ст. 33-35 КУпАП, оскільки не враховувалися заперечення позивача. З матеріалів справи також не вбачається, з чого виходив інспектор ІДПС БДПС, накладаючи адміністративний штраф у розмірі 170 грн.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вимоги цієї статті також не виконані.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, показаннями приладів відеозапису. В порушення цих вимог в протоколі про адміністративне правопорушення, як доказ не вказані свідки правопорушення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну ( на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, транспортної міліції, державної автомобільної інспекції, міліції охорони, судової міліції.
ОСОБА_3 і обов`язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністрества внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 341, зі змінами та доповненнями, державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Сєвастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, автомобільно-патрульної служби.
Відповідно до ст. 5 п.п. 21, 30 підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України «Про Міліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов`язків мають право: забезпечувати відповідно до законодавства оформлення адміністративних правопорушень та брати пояснення в громадян, представників юридичних осіб з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, вживати відповідних заходів з метою притягнення винних до відповідальності, а також перевіряти у водіїв наявність медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом відповідної категорії під час отримання або обміну посвідчення водія та проведення державного технічного огляду транспортних засобів, передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, на розгляд інших державних органів.
Відповідно до п.п. 16.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів Дорожньо-патрульної служби, Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.03.2009 р. № 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 576/16592, за всіма виявленими порушеннями ПДР складаються протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов`язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Якщо передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день. Тобто, на працівників ДПС не покладено право накладення адміністативного стягнення за скоєне правопорушення.
Таким чином, як вбачається з наведеного, працівники ДПС, не зважаючи на те, що мають спеціальне звання, позбавлені права притягати правопорушників до адміністративної відповідальності, а мають право тільки складати протоколи та передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, на розгляд інших державних органів.
Відповідно до ст.293 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністратвне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1. залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення;
2. скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3. скасовує постанову і закриває справу;
4. змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню, постанова підлягає скасуванню, а справа підлягає закриттю, оскільки в судовому засіданні встанолено, що позивач ОСОБА_3 дорожнього руху не порушував, а постанова була винесена неправомочною посадовою особою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-14, 17-18, 69-86, 158-163 КАС України, ст. 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ, ст, ст. 1, 4, 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 14.04.1997 р. № 341, з подальними змінами; Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби, Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.03.2009 р. № 111, зареєстрованої в Міністрерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 576/16592, ст. ст. 7, 33, 254, 251, 280, 293 КУпАП ,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ м. Сватове молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 про визнання такими, які не відповідають закону, дій при складенні протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 року та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 року та відміну постанови – задовольнити.
Визнати незаконними дії відповідача при складенні протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 року № 141836 серії ВВ відносно ОСОБА_1 та при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2010 р. за № 350421 серії ВВ.
Скасувати постанову по справі про адміністратвне правопорушення ВВ № 350421 від 29.01.2010 року винесену відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП, провадження по справі закрити.
Постанову суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встаноленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанціїнабирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ С.О. ЮРЧЕНКО