Копія справа № 2-2330/10 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бошкова М.І.
при секретарі Іваненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
про
визнання права власності на спадщину
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказала наступне – вона, її чоловік – ОСОБА_2 та його мати – ОСОБА_3 володіли, у рівних частинах, по 1/3, житловим будинком, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Щорса, 19 ( колишній № 13). В 1985 році померла свекруха позивачки, після смерті якої, ОСОБА_2 та позивачка, як спадкоємці за заповітом, фактично прийняли спадщину, однак належним чином не оформили спадкові права на частину майнових прав на житловий будинок. В 2002 році помирає чоловік позивачки, після смерті якого, вона, як спадкоємиця за законом, фактично приймає спадщину, але теж належним чином не оформлює правовстановлюючих документів на спадщину у вигляді прав на вказаний житловий будинок. У звязку з неможливістю оформити такі права інакше, ніж у судовому порядку, просить суд визнати за нею право на спадщину у вигляді 2/3 частини нерухомого спадкового майна, та відповідно, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Щорса, 19.
Представник позивачки у судовому засіданні підтвердила позовні вимоги.
Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовідносинами, а саме:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва про народження серія ЯШ № 396039 від 17.11.1980 року, є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Рішенням № 83 від 27.03.1975 року виконком Вилківської міської ради дозволив ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 знести старий будинок, що розташований на земельній ділянці по вул.Щорса,13 в м. Вилкове, та на його місці побудувати новий житловий будинок, про що був складений проектоплан будівництва, затверджений виконкомом Вилківської міської ради та відповідне зобов’язання забудовників.
Як вказано в заповіті від 26.12.1980 року, ОСОБА_3 заповідає все своє майно, яке належатиме їй на день смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Заповіт зареєстрований в реєстрі під № 133 та посвідчений секретарем виконкому Вилківської міської ради.
ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_5 ( після укладення шлюбу ОСОБА_2) Г.П. 18.01.1986 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу серія ІІ-ЖД № 405747 від 18.01.1986 року.
Відповідно до рішення виконкому Вилківської міської ради № 104 від 24.07.1997 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка по вул. Щорса, 19 в м. Вилкове площею 247,0 кв.м. для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, ведення приватного підсобного господарства.
ОСОБА_2 помер 23.02.2002 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія І-ЖД № 291517 від 23.02.2002 року.
ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серія І-ЖД № 306045 від 18.05.1972 року, після укладення шлюбу з ОСОБА_7 ОСОБА_8, що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу серія ІІІ-ЖД № 335329 від 28.05.1992 року. Також, відповідно до заяви ОСОБА_8 від 17.11.2009 року, спадкоємиця за законом відмовляється від частини спадкового майна на користь своєї матері – позивачки. Заява зареєстрована в реєстрі за № 392 та посвідчена секретарем виконкому Вилківської міської ради 17.11.2009 року.
В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» 11.11.2009 року вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове по вул. Щорса, 19 складається з: літ.А – житловий будинок ( складається з: 1-1 коридор, 1-2 кухня, 1-3 житлова кімната, 1-4 житлова кімната, 1-5 житлова кімната), літ. Б – літня кухня, літ. В – вбиральня, літ. Г – сарай, літ. Д – навіс, № 1-3, І – надвірні споруди.
ОСОБА_1, відповідно до паспорту серія КЕ 829993, виданого Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 13.11.1997 року, зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно з статтею 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки. Як встановлено ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.05.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про призначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватися у судовому порядку.
Згідно з п.5 ч.2 ст.234 та ст. 256 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Як було встановлено у судовому засіданні, позивачка та її чоловік фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 549 ЦК ( редакція 1963 року), який на момент відкриття спадщини застосовувався в правовідносинах спадкового правонаступництва, так як вступили в володіння та управління житловим будинком та у встановлений на те строк не відмовлялися від спадкового майна. Фактично, після укладення шлюбу з чоловіком позивачки, позивачка та її чоловік володіли по ? частині житлового будинку. Після смерті чоловіка, яки помер в 2002 році, спадщину фактично прийняли вона та донька подружжя, яка відмовилася від частини спадкового мана за законом, на користь позивачки. Позивачка, як то було підкреслено у судовому засіданні її представником, веде всі необхідні витрати по утриманню житлового будинку, обробляє земельну ділянку, веде господарство, володіє та користується нерухомим майном на власний розсуд. Під час життя спадкодавців правовстановлюючих документів на нерухоме майно оформлено належним чином не було, після смерті спадкодавців позивачка не зверталася до нотаріальної кантори за належним оформленням таких прав, а питання належності спадкового майна спадкодавцям та спадкоємцям у разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується лише у судовому порядку, що і послужило підставою для звернення до суду.
Тому, заслухавши пояснення представника позивачки у судовому засіданні, дослідивши надані письмові докази по справі, керуючись вищенаведеними обставинами по справі, суд вважає пред’явлений позов обґрунтованим, таким, що є заснованим на законі, позов не порушує прав та інтересів інших осіб, невизнане право підлягає захисту відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, тобто, шляхом визнання такого права, а тому, враховуючі наведене, задовольняє позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3,4,8,107,209,210,212-215 ЦПК, ст.ст.15,16 ч.2, 328, 331 ч.2, 386, 392, 1216-1236, 1261 та 1268 ЦК України суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати факт належності 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Щорса, 19 ОСОБА_3, померлій 18.10.1985 року.
Визнати факт належності 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Щорса, 19 ОСОБА_2, померлому 23.02.2002 року.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Щорса, 19 на земельній ділянці площею 247,0 кв.м..
Визнати за ОСОБА_1, як за єдиною спадкоємицею, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Щорса, 19 на земельній ділянці площею 247,0 кв.м..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя М.І. Бошков