Справа № 2а-1354/10/1570

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

 01 березня 2010 року                             м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області, Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, начальника Київського РВ ОМУ ГУ МВС  України в Одеській області Дулгер В.В., Таїровського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, прокурора Київського району м. Одеси Василенко А.А. та заступника прокурора Київського району м. Одеси Деркач Е.Н. про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою суду від 11.02.2010 року позов ОСОБА_1 відповідно до ст.108 КАС України залишено без руху, у зв’язку з невідповідністю вимогам ст.106 КАС України, з приводу чого було встановлено термін для усунення зазначених недоліків до 25.02.2010 року.

22.02.2010 року до суду від позивача надійшла заява, згідно якої остання зазначає, що неповне найменування відповідачів - начальника Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області Дулгер В.В., прокурора Київського району м. Одеси Василенко А.А., заступника прокурора Київського району м. Одеси Деркач Е.Н. - обумовлено необізнаністю позивача, оскільки в органах державної влади останній було надано тільки прізвища та ініціали зазначених відповідачів. При цьому, позивач посилається на п.3 ч.1 ст.106 КАС України згідно якого у позовній заяві зазначаються ім'я  (найменування)  відповідача,  посада  і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. Суд критично оцінює посилання позивача на вказану норму, як на підставу для не зазначення повного найменування відповідачів, оскільки дана норма є імперативною, та встановлює обов’язок позивача зазначити повне найменування відповідачів, не зазначаючи, при цьому, номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі не відомі.

Крім того, позивач вказує, що зазначення у позові в якості відповідача Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, за відсутності позовних вимог до цього відповідача, та наявність вимог до начальника Таїровського ВС Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області Докийчука А.Б., при відсутності цього відповідача у позові, є незначною помилкою, яка не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху. При цьому, позовних вимог до зазначених в якості відповідачів - ГУМВС України в Одеській області, Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області – позивач не заявила, відповідача Таїровське ВМ Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області з кола відповідачів не виключила та не зазначила начальника Таїровського ВС Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області Докийчука А.Б. в якості відповідача .

Позивач також зазначає на неправомірність вимоги щодо сплати державного збору в розмірі 1 відсотку, але не більше 1700 гривень, від розміру майнових вимог про стягнення грошових коштів у вигляді матеріальної шкоди в розмірі 20000,00 гривень. Зокрема позивач посилається на п.п. «б» п. 1 ст. 3 Декрета Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року згідно якого із скарг за  неправомірні  дії органів  державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян розмір ставки державного мита становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, та зважає, що належним розміром державного мита за її позовом є 3,40 гривень. Проте, суд не погоджується з доводами позивача у зв’язку з наступним.

Кодекс адміністративного судочинства України  визначає повноваження  адміністративних  судів  щодо  розгляду  справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Згідно з п. 3 ч 3. Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору,   розмір судового збору щодо майнових  вимог  про  стягнення грошових  коштів  становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності  з  1  вересня  2005  року, має пріоритет у правозастосуванні та встановлює розмір судового збору щодо майнових  вимог  про  стягнення грошових  коштів  у розмірі одного відсотку від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень, до набрання чинності законом,  який регулює порядок сплати і розміри судового збору.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо порушення таємниці нарадчої кімнати та ходу обговорення прийнятого рішення по суті, та вважає за необхідне пояснити, що ухвала від 11.02.2010 року містить виключно перелік недоліків поданої позовної заяви, що не відповідають вимогам ст. 106 КАС України, у тому числі п. 4, яким зокрема визначено, що у позовній заяві зазначається зміст  позовних  вимог  і  виклад обставин,  якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Оскільки позивач не уточнила позовні вимоги та їх обґрунтування, не визначилася з колом відповідачів, не сплатила державне мите у встановленому законом розмірі, недоліки, викладені в ухвалі суду від 11.02.2010 року не усунуто.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач  не  усунув недоліки позовної заяви,  яку залишено без руху.

Приймаючи до уваги те, що, у встановлений судом термін позивачем недоліки не усунено, суд вважає за потрібне позовну заяву ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області, Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, начальника Київського РВ ОМУ ГУ МВС  України в Одеській області Дулгер В.В., Таїровського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, прокурора Київського району м. Одеси Василенко А.А. та заступника прокурора Київського району м. Одеси Деркач Е.Н. про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди повернути  позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.3 ст. 108 КАС України.

    Керуючись п.1 ч.3 ст.108, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області, Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, начальника Київського РВ ОМУ ГУ МВС  України в Одеській області Дулгер В.В., Таїровського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, прокурора Київського району м. Одеси Василенко А.А. та заступника прокурора Київського району м. Одеси Деркач Е.Н. про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди  - повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з адміністративним позовом та всіма доданими до нього матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала суду про повернення позовної заяви може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Суддя                 _____________________             І.В. Завальнюк