ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-4414/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді                                                              Матковської З.М.

при секретарі судового засідання                                        Подібка М.З.

з участю представників: позивача Босак О.Є., ОСОБА_2., відповідача Кармелюка Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ПП «Ярта» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Ярта» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 30.04.2009р. №0000371730/1/10030 та від 06.05.2009р. №0000512300/1/10303.  Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим,  що оскаржувані податкові повідомлення – рішення ґрунтуються на висновках відповідача, які не містять належного  обґрунтування,   перевіряючими аналізувались лише рахунки бухгалтерського обліку підприємства без дослідження первинних фінансово - бухгалтерських документів, які є підставою формування валових витрат підприємства.      

В судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали, зсилаючись на обставини позовної заяви та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог Позивача заперечили з підстав наведених в запереченні на адміністративний позов. Просили відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

10.02.2009р. працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було складено акт №179/13/23-118/34522251 про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Ярта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.08.2006р. по 30.09.2008р.

Перевіркою встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в сумі 48266,00 грн.

На підставі акта перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 10.02.2009 р. №179/13/23-118/34522251 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.02.2009р. №0000512300/0/3586, яким ПП «Ярта» за порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 48266,00 грн. і застосовані фінансові санкції на суму 21628,70 грн. за завищення валових витрат.

Крім цього, на підставі акта перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 10.02.2009 р. №179/13/23-118/34522251 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.02.2009р. №0000371730/0/3497, яким ПП «Ярта» за порушення п.п. 6.3.3 «е», п. 6.3 ст. 6, п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено суму податкового зобов’язання  в сумі 821.42 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2217.04 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 29.04.2009р. №9851/25-009/22 про результати розгляду первинної скарги, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова:

-     скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2009р. №0000512300/0/3586 в частині 346,00 грн., основного платежу по податку на прибуток та 108,40 грн. застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині рішення від 19.02.2009р. №0000512300/0/3586 залишено без змін;

-     скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2009р. №0000371730/0/3497 в частині 244,31 грн. основного платежу по податку з доходів фізичних осіб та 696,28 грн. застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині рішення від 19.02.2009р. №0000371730/0/3497 залишено без змін, а скаргу ПП «Ярта» частково задоволено.

ПП «Ярта» було отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 30.04.2009р. №0000371730/1/10030, яким визначено суму податкового зобов’язання згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на суму 2097,87 грн. в тому числі 577,11 грн. за основним платежем та 1520,76 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 06.05.2009р. №0000512300/1/10303, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму 47920,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 21520,3 грн.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з акту перевірки, валові витрати підприємства зменшено на підставі п.п. 11.2.3., п.11.2, ст.11 Закону України «Про оподаткування підприємств» в розмірі послуг СПД ФО ОСОБА_2, як такі, що оплачені і не підтверджені актами виконаних робіт, на загальну суму 29200,00 грн.

Відповідно до п. 11.2.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування підприємств», датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:

а) нерезидентами;

б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, -

є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

В бухгалтерському обліку підприємства проведено розрахунки з підприємцем СПД ФО ОСОБА_2 на підставі наступних документів: акт №14 від 30.09.2006р. сума 3000,00грн., акт №17 від 31.10.2006р. на суму 3000,00 грн.; акт №18 від 30.11.2006р. на суму 4000,00 грн., оплата за вказаними актами виконаних робіт була здійснена 14.12.2006р. на загальну суму 10000,00 грн.; акт №5 від 03.04.2007р. на суму 4500,00 грн., оплата здійснена 29.08.2007р.- 5000,00 грн.; акт №15 від 30.06.2007р. на суму 4900,00 грн., оплата здійснена 07.09.2007р. 4400,00 грн.; акт № 21 від 30.09.2007р. на суму 4900,00 грн., оплата була здійснена 19.10.2007р. – 4900,00 грн.; акт №4 від 31.03.2008р. на суму 4900,00 грн., оплата була здійснена 16.05.2008р.  - 4900,00 грн.    

З наведеного вбачається, що при розрахунках ПП «Ярта» з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, передоплати послуг не здійснювалось, вартість наданих виконавцем послуг визначалась сторонами на підставі договору №3 від 28.08.2006р. та фактично витраченого виконавцем часу, розрахованого у відповідності до Міжгалузевих нормативів чисельності працівників бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.09.03р. №269., та після двохстороннього підписання звітів виконавця та актів виконаних робіт.

В розділі 3.1.2. Валові витрати Акту перевірки, наведені зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум валових витрат при цьому вказано, що: перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що ПП «Ярта» порушено вимоги п.5.1., пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9., п.5.3, ст..5 Закону України «Про оподаткування підприємств» від 22.05.97 року №283/97-ВР зайво віднесено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

На думку перевіряючих, згідно бухгалтерського обліку підприємством безпідставно завищено валові витрати, зокрема :

У декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік поданої до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова (вх.23.10.08 №93287) ПП «Ярта» задекларовано в рядку 04.1 суму 356026 грн., а по бухгалтерському обліку відображена сума 307137,2грн., а саме: по рах.20 (виробничі запаси) в сумі 180980,6 грн., рах.22 (МШП) в сумі 6859,0 грн., рах.28 (товари) в сумі 54146,2 грн., рах.3711 (аванси) в сумі 65151,4 грн.

Різниця завищення валових витрат складає 48888,80 грн. (356026-307137,2).

У декларації з податку на прибуток підприємства за 9 міс.08 р. поданої до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова (вх.20.01.07 №41336) ПП «Ярта» задекларовано в рядку 04.1 суму 1563701 грн., а по бухгалтерському обліку відображена сума 1452552,0 грн., а саме: по рах.20 (виробничі запаси) в сумі 1380294 грн., рах.22 (МШП) в сумі 19237 грн., рах.28 (товари) в сумі 6885,02 грн., рах.3711 (аванси) в сумі 49136 грн.

Різниця завищення валових витрат складає 111149,0 грн. (1563701-1452552).

У відповідності до п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Згідно п.5.2.1 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за N925/11205, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2.3.2 вищевказаного Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

-   висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

-   у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

-   зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

-   у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

В свою чергу, як вбачається з описової частини акту перевірки (стр. 5, 6 акта перевірки) перевіряючими аналізувались лише рахунки бухгалтерського обліку підприємства без дослідження первинних фінансово - бухгалтерських документів, які є підставою формування валових витрат підприємства.

При цьому, перевіряючими в порушення п. 2.3.2 вищевказаного Порядку не зазначено первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Таким чином, висновок перевіряючих про порушення п.п. п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування підприємств» не містить обґрунтування в описовій частині акту.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 30.04.2009р. №0000371730/1/10030 на підставі акта перевірки від 10.02.2009 р. №179/13/23-118/34522251 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова визначені порушення п.п.6.33 «е» п.6.3. ст..6, п.3.4.ст.3, п.п.4.2.1.5. п.4.2.ст.4,п.п.8.1.1. п.8.1 ст.8, п.п.9.10. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в сумі 2097,87 грн., в тому числі за основним платежем -577,11 грн., за штрафними санкціями -1520,76 грн.

Порядок видачі готівкових коштів під звіт або на відрядження регулюється п.2.11 Положення № 637 і здійснюється відповідно до вимог, передбачених п. 9.10 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».

Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, згідно з п.п. 9.10.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження.

Сума надміру витрачених коштів повертається у касу або зараховується на банківський рахунок підприємства до або під час подання зазначеного звіту.

Підпунктом 9.10.3 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Штраф і податок з доходів накладаються на працівників підприємства, які до початку відрядження або здійснення господарських витрат одержали з каси підприємства кошти і залишок невикористаної готівки своєчасно не повернули.

Податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:

а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Суд вважає, що, вказані норми та відповідальність можуть застосовуватись лише у випадку видачі авансом підприємством готівкових коштів під звіт працівнику. Оскільки, під час придбання працівником товарів (робіт, послуг) за власні кошти для потреб підприємства готівкові кошти під звіт не видавались, тому і штрафні санкції застосовуватись не можуть.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2  ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином з огляду на викладене, позовні вимоги є частково підставними і обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення частково.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виходячи з положень вказаної статті, суд вважає що оскаржувані податкові – повідомлення рішення підлягають визнанню їх протиправними.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71- 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

      Позов задовольнити частково.

    Визнати протиправним податкове повідомлення – рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0000371730/1/10030 від 30.04.2009 року.

    Визнати протиправним податкове повідомлення – рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0000512300/1/10303 від 06.05.2009 року.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в  разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України  - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст постанови виготовлений 20.03.2010 року.

Суддя                                                                                                                     Матковська З.М.

Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.