Справа № 2-а-12991/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
секретаря судового засідання Мірзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про зобов’язання вчинити дії щодо повернення автомобілю з майданчика тимчасового знаходження –
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі по тексту – Позивач) звернувся до суду з позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області (надалі по тексту – Відповідач) про зобов’язання відповідача вчинити певні дії пов’язані з поверненням з майданчика тимчасового знаходження автомобіля «MITSUBISHI LANCER», з оплатою за весь час затримки автомобіля на майданчику тимчасового знаходження.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що Позивач є добросовісним набувачем вищезазначеного автомобілю, а тому затримання його на майданчику тимчасового знаходження є безпідставним та протиправним.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечила, зазначивши, що підставою для затримання автомобілю стало виявлення вварювання номерної деталі з відповідними деталями у кузов іншого автомобіля, що в подальшому підтвердилось висновком експертного дослідження ідентифікаційних номерів вузлів та агрегатів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Згідно довідки – рахунку №850789 від 09.10.2007р. ОСОБА_1 придбано автомобіль «MITSUBISHI LANCER» (а.с.10).
Відповідно до протоколу огляду та затримання транспорту від 07.05.2009 р. (а.с.6), автомобіль «MITSUBISHI LANCER», був затриманий на підставі п.32.2 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, згідно якого забороняється, у тому числі в умовах спеціалізованих підприємств, які займаються ремонтом і технічним обслуговуванням транспортних засобів, внесення змін в ідентифікаційні номери і номерні таблички кузова чи шасі (рами), двигуна транспортного засобу, а також їх знищення (перенесення, закріплення, відновлення тощо) без попереднього узгодження з Державтоінспекцією.
Згідно висновку спеціаліста №3132 від 07.05.2009р. на автомобілі «MITSUBISHI LANCER» номерна деталь (щит моторного відсіку) і деталі, що сполучуються з нею:правий та лівий лонжерони, передні права та ліва стойки, права опора переднього амортизатора вварені не в заводських умовах в кузов іншого автомобіля (а.с.9).
Судом встановлено, що за даним фактом відповідно позивача сектором карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було проведено дослідчу перевірку у порядку ст. 97 КПК України та винесено постанову про відмову у порушені кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину у діях Позивача (а.с.7-8).
У зв’язку з вищезазначеним, Позивач звернувся до Відповідача з проханням повернути йому його автомобіль. У задоволені даного прохання, Позивачу було відмовлено у зв’язку з ненаданням ним документу, який би посвідчував право власності на автомобіль та було запропоновано звернутись з цим питанням до суду (а.с.12).
Відповідно до п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Згідно п. 8 зазначеного Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
Судом встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи рішення апеляційного суду Одеської області від 04.11.2009 р., Позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог щодо визнання права власності на автомобіль «MITSUBISHI LANCER».
Таким чином, суд проаналізувавши матеріали справи, погоджується з висновками представника відповідача щодо того, що на теперішній час, враховуючи рішення апеляційного суду Одеської області, ідентифікувати належність спірного автомобіля за позивачем не представляється можливим.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Відповідно до вимог п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при вчиненні дій та при прийнятті рішень, які оскаржує Позивач, Відповідач діяв на підставі закону, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В ході розгляду справи Відповідачем було представлено суду належні докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову та правомірності вчинених дій та прийнятих рішень.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про зобов’язання вчинити дії щодо повернення автомобілю з майданчика тимчасового знаходження відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02.03.2010 р.
Суддя С.О. Cтефанов