ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15.06.06 р.                                                                             Справа № 31/38а

    Нарадча кімната

                                                                      м. Донецьк, вул. Артема, 157

Суддя господарського суду Донецької області Ушенко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні при секретарі судового засідання Москалик В.В., справу

за позовом ДП “Донецька залізниця” в особі ДФСК “Локомотив” м. Донецьк   

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку   

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001010821/0/36789/1015-16-23/4 від 07.12.05р. та № 0001010821/1/261/10/15-16-23/4 від 11.01.06р.

      

За участю представників сторін:

Від позивача: Чмелевська М.О. -  довіреність № 71-01/717 від 16.03.2006р.

Від відповідача: Гой В.П.  – довіреність № 6938/10/10-2 від 15.03.06р.

                            Яковенко О.В.  – довіреність № 13711/10/10 від 23.05.06р.

                            Селищева Г.Є. – довіреність № 6782/10/10-2 від 15.03.06р.

          ДП “Донецька залізниця” в особі Дорожнього фізкультурно-спортивного клубу “Локомотив” м. Донецьк звернулось з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001010821/0/36789/1015-16-23/4 від 07.12.05р. та № 0001010821/1/261/10/15-16-23/4 від 11.01.06р.

В обґрунтування вимог позивач посилається на неправомірне визначення його структурному підрозділу податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 11118,95грн. та штрафної санкції у сумі 22237,90грн.

На думку позивача, працівники СДПІ фактично не перевіряли всі необхідні документи, пов’язані з виплатою як працівникам залізниці, так і особам, що не працюють на залізниці, коштів на харчування під час проведення спортивних змагань, і тому помилково дійшли висновку, що дані платежі є додатковим благом і підлягали обкладенню податком на доходи відповідно до п. 4.2.9 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Позивач вважає, що дані платежі є добовими (для працівників залізниці, які були відряджені для участі у змаганнях) і не підлягали оподаткуванню та подарунками (для студентів та інших осіб, які не є працівниками залізниці), щодо яких залізниця не є податковим агентом, отже не мала обов’язку нараховувати, стягувати та перераховувати податок з цих доходів до бюджету, а також зважає на те, що окремі змагання фінансувались профспілками та партією “Відродження”.

Відповідач проти позову заперечував, про що надав письмове заперечення.

Він наполягав на тому, що кошти, які виплачені фізичним особам на харчування під час спортивних змагань не є добовими, а є додатковим благом і тому позивач зобов’язаний був як податковий агент нарахувати, утримати та перерахувати з цих доходів податок відповідно до п. 4.2.9 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

В процесі судового розгляду справи відповідач визнав помилковість нарахування прибуткового податку з доходів фізичних осіб у сумі 1292,72грн. та застосування штрафної санкції у сумі 2585,44грн. на суми коштів на харчування, які виплачені за рахунок коштів профспілки залізничників та партії “Відродження”.

В іншій частині наполягає на тому, що позивач є податковим агентом і зобов’язаний був утримати і нарахувати податок з доходів як додаткового блага, так і подарунків (п. 4.2.9 та п.4.2.3 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”).

Судовий розгляд справи здійснено за правилами КАС України відповідно до п. 6, 7 розділу “Прикінцеві та Перехідні положення” КАС України.

В судовому засіданні вівся протокол судового засідання.

Провадження у справі зупинялось відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 156 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідка Мороз Л.В., дослідивши в судовому засіданні докази, надані сторонами, господарський суд встановив наступне.

В листопаді 2005р. СДПІ по роботі з великими платниками податків здійснила виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства Дорожнім фізкультурно-спортивним клубом “Локомотив” ДП “Донецька залізниця” за період з 01.07.2003р. по 30.06.05р., за результатами якої складено акт № 309-1516-23/4/26-39/5/2.

Дорожній фізкультурно-спортивний клуб “Локомотив” є структурним підрозділом ДП “Донецька залізниця”, перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 15.07.03р.

Як зазначено в акті перевірки (п. 2.7 акту) працівникам підприємства видавались кошти під звіт для проведення спортивно-оздоровчих заходів (змагань). Дані кошти розподілялись між учасниками змагань – робітниками структурних підрозділів ДП “Донецька залізниця” по відомостях на оплату харчування.

СДПІ зробила висновок, що структурний підрозділ позивача в порушення ст.. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” і п. “а” п. 8.2 ст. 8 Інстукції “Про прибутковий податок з громадян”, затверджений наказом ГДПІ України від 21.04.93р. № 12 (зареєстровано в Мін’юсті 09.06.93р. № 64) та п. “б” п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” протягом ІІ півріччя 2003р. та 2004р. і І півріччя 2005р. не утримав податок у загальній сумі 13211,27грн. з сум, виплачених робітникам Донецької залізниці – учасникам спортивних змагань – на харчування.

При цьому зазначено, що всі необхідні документи для перевірки були надані в повному обсязі.

Суд зазначає, що з акту перевірки не убачається, за рахунок яких коштів виплачувались спірні суми, на яких засадах направлялись працівники залізниці для участі в змаганнях. Зазначені обставини мають суттєве значення для встановлення факту порушення та правових підстав для нарахування структурному підрозділу позивача прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням СДПІ нарахувала ДФСК “Локомотив” податок з доходів фізичних осіб у сумі 11118,95грн. та застосувала штрафну санкцію у сумі 22237,90грн. з посиланням на п.п. “б” п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення як Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”, так і Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Відповідно до наданого розрахунку податку (т. 1 а.с. 96) сума нарахованого прибуткового податку складає за 2003р. – 4312,8грн. податку на доходи фізичних осіб – 6806,15грн.

За приписами п. 4.2.2 п. „б” контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкового зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Структурний підрозділ ДФСК „Локомотив” ДП „Донецька залізниця” не є платником податку на доходи з фізичних осіб та прибуткового податку і щодо цих податків у нього відсутній обов’язок подавати до податкового органу декларації (розрахунку) в розумінні п. 1.11 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому підстав для визначення йому податку з доходів фізичних осіб з посиланням на п. „б” п. 4.2.2 ст. 4 Закону є необґрунтованим.

Крім того, судом встановлено, що виплата на харчування учасникам спортивних загань здійснювались як працівниками залізниці, так і особам, які не перебували в трудових відносинах із залізницею.

Щодо виплати коштів на харчування працівникам залізниці, які приймали участь у спортивних змаганнях, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 10 Закону України „Про фізичну культуру та спорт” власники та уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій зобов’язані створити своїм працівникам відповідні умови для реалізації їх права на заняття фізичною культурою та спортом.

В структурі Донецької залізниці функціонує Дорожній фізкультурно-спортивний клуб „Локомотив”, основною метою якого є організація масової фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи серед залізничників та членів їх сімей, проведення спартакіад, турнірів та спортивних змагань з окремих видів спорту.

На протязі 2003-2005р.р. ДФСК „Локомотив” проводив ряд спортивних заходів у формі Спартакіад та змагань з окремих видів спорту.

27.10.03р. керівництвом ДП „Донецька залізниця” видане розпорядження № 2009-8/2302, яким передбачалось, що для участі в спортивних заходах, які проводяться ДФСК „Локомотив”, працівники залізниці направляються у відрядження з виплатою добових за рахунок коштів, що виділяються ДФСК „Локомотив” для проведення змагань. Проїзд учасників змагань повинні забезпечувати структурні підрозділи залізниці.

Відповідно до даного розпорядження працівники структурних підрозділів залізниці, на підставі телеграм про проведення змагань та відповідних наказів (розпоряджень) керівників служб та підрозділів, направлялись у відрядження для участі у спортивних змаганнях, з оформленням посвідчень про відрядження. Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем документами, які долучені до матеріалів справи (т. 4, а.с. 63-103).

Видачу харчування готівкою учасникам змагань ДФСК „Локомотив” здійснював на підставі списків та заявок на участь в змаганнях, підписаних керівником і головою профспілки відповідного структурного підрозділу залізниці, а також згідно положень про проведення спортивних змагань та постанови КМУ від 06.02.92р. № 63 „Про впорядкування фінансування та матеріального забезпечення у галузі спорту”.

В акті перевірки та спірних податкових повідомленнях-рішеннях СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку зазначила, що ДФСК „Локомотив” в 2003р. допустив порушення вимог ст.. 8 Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян” та п.п. 8.2 п. 8 Інструкції про прибутковий податок з громадян, які регламентують питання, пов’язані з визначенням видів доходів працівників за основним місцем роботи, що повинні включатись до складу сукупного оподатковуваного доходу та абз. “б” п. 4.2.9 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (за 2004р.-2005р.), який визначає такий вид доходів як додаткове благо, що підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу.

Із наданого відповідачем на виконання ухвали суду розрахунку податку по видам доходів з урахуванням наданих позивачем в процесі розгляду справи додаткових документів, сума прибуткового податку, нарахованого на суми коштів, виплачені працівникам залізниці за основним місцем роботи, які були направлені у відрядження для участі в змаганнях за період, що був предметом перевірки, становить 9332,88грн. (4312,8 – 2003р., 5020,08грн. – 2004р.-2005р.).

Господарський суд вважає неправомірним нарахування зазначених сум податку з посиланням на ст. 8 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” та п.”б” 4.2.9 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки кошти на харчування, виплачені працівникам за основним місцем роботи під час перебування у відрядженні не є доходом, який включається до сукупного оподатковуваного доходу, отриманого за місцем основної роботи і не є додатковим благом, що включається до загального оподатковуваного доходу.

Згідно зі ст. 8 Декрету, оподатковуваними доходами, одержаними за місцем основної роботи вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов’язкового ведення в цьому місці трудової книжки і проведення відрахувань до фонду соціального страхування.

До сукупного оподаткованого доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов’язків, в тому числі за сумісництвом за виконання робіт по договорам підряду, а також інші доходи, що утворились в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – СПД своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених в ст.. 5 цього Декрету.

Відповідно до п. 1.6 “Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98р. № 59, підприємство за наявності підтверджуючих документів відшкодовує відрядженим працівника витрати, пов’язані з проживанням та добові (в т.ч. на харчування) в межах встановлених норм.

Підпунктом 5.4.1 п. 5 Інструкції про прибутковий податок з громадян (яка була чинна протягом 2003р.), затвердженої Наказом ГДПІ України від 21.04.93р. № 12, визначалось, що добові (в т.ч. харчування за час перебування у відрядженні) відносяться до компенсаційних виплат, що не включаються в межах встановлених законодавством норм до сукупного оподатковуваного доходу.

Витрати на харчування, які видавались відрядженим працівникам ДФСК “Локомотив” – учасникам змагань – не перевищували норми, встановлені постановою КМУ “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” від 23.04.99р. № 663.

Відповідно до п.п. “б” п. 4.2.9 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” доход, отриманий як додаткове благо (за виключеннями, передбаченими п. 4.3 цієї статті) включає в себе вартість майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених в п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Під поняттям “додаткове благо” п. 1.1 ст. 1 зазначеного Закону розуміє грошові кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, послуги, інші види доходів, що надаються (виплачуються) платнику податків його роботодавцем, якщо такий доход не є заробітною платою або виплатою, відшкодуванням або компенсацією згідно до цивільно-правового договору, укладеному з таким платником податку.

Для цілей цього Закону під терміном “заробітна плата” слід розуміти також інші заохочувальні і компенсаційні виплати або виплати і винагорода, які виплачуються (надаються) платнику податку в зв’язку з відносинами трудового найму згідно закону.

Відповідно до п. 4.3.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” сума грошових коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт (з урахуванням п. 9.10 ст.9 Закону) є доходом, який не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Виходячи із аналізу зазначених норм законодавства та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи та наданих доказів, господарський суд вважає, що податковим органом неповно з’ясовані при проведенні перевірки всі обставини, не досліджені в повному обсязі документи позивача, пов’язані з виплатами коштів на харчування, що спричинило невірне визначення правової природи отриманих працівниками коштів, а отже і необґрунтованість здійснених нарахувань податку структурному підрозділу позивача на кошти, отримані працівниками позивача на харчування (добові), що були відряджені для участі в спортивних змаганнях.

Судом також встановлено, що відповідачем нараховано ДФСК “Локомотив” податок з доходів фізичних осіб за 2004-2005р.р. на суми, виплачені на харчування суддям змагань та студентам – учасникам Спартакіад, які не є працівниками позивача, також з посиланням на порушення абз. “б” п. 4.2.9 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”. За розрахунками відповідача, наданих на вимогу суду, нарахованого на суму коштів, отриманих зазначеними особами, складає 493,35грн.

Суд вважає, що відповідач неправомірно нарахував податок з доходів фізичних осіб за даними підставами, оскільки дані фізичні особи не є працівниками позивача.

Виходячи з положень ч. 3 п. 4.2.9 (останній абзац п. 4.2.9 ст. 4 Закону України “Про оподаткування доходів фізичних осіб”) кошти, виплачені особам за дорученням та за кошти інших юридичних осіб – непрацедавців є додатковим благом, яке прирівнюється з метою оподаткування до подарунків, особливості оподаткування яких визначені в ст.. 14 даного Закону (за правилами, встановленими для оподаткування спадщини).

Крім того, позивач надавав кошти на харчування учасникам змагань, які проводив на підставі відповідних договорів та постанов Дорпрофсожа за його дорученням та за його кошти і який не є працедавцем стосовно учасників змагань.

З матеріалів справи убачається, що на кошти профспілки були проведені Спартакіада профспілкових працівників Донецької залізниці, Спартакіада служби воєнізованої охорони, служби сигналізації та зв’язку та служби локомотивного господарства.

В 2005р. також були проведені змагання по мініфутболу на кубок обласної Луганської організації партії “Відродження”, за рахунок коштів якої були виплачені кошти 6а харчування учасників та суддів змагань.

Відповідач в судовому засіданні визнав помилковість нарахування спірним податковим  повідомленням-рішенням податку на доходи фізичних осіб у сумі 1292,72грн. (щодо сум, виплачених за рахунок коштів Дорпрофсожа та партією “Відродження”).

Суд в цій частині приймає визнання відповідачем позову, оскільки суд визнав неправомірним нарахування податку у сумі 11118,95грн. та відсутні підстави і для застосування штрафних санкцій у сумі 22237,9грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 1, 4, 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст.. 8 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”, ст.. 2, 17, 70, 71, 86, 94, 122, 153, 158-163, 185-186, 254 КАС України, господарський суд

                                                    ПОСТАНОВИВ:

Позов ДП “Донецька залізниця” в особі Дорожнього фізкультурно-спортивного клубу “Локомотив” м. Донецьк до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001010821/0/36789/1015-16-23/4 від 07.12.05р. та № 0001010821/1/261/10/15-16-23/4 від 11.01.06р. задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 07.12.05р. № 0001010821/0/36789/1015-16-23/4 та від 11.01.06р. № 0001010821/1/261/10/15-16-23/4 в повному обсязі.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 3,40грн., сплачений платіжним дорученням № 578 від 16.02.06р.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови шляхом подання до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Резолютивну частину постанови долучити до справи.

Повний текст постанови виготовлений 20.06.06р.

 

          

Суддя                                                                                              Ушенко Л.В.