АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року лютого «3» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючий суддя Карташов О.Ю.
судді Савченко В.О., Свинцова Л.М.
при секретарі Малошонок О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою
Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка»
на рішення
місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 20 жовтня 2009 року
по цивільній справі за позовом
ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» про стягнення пайового внеску
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 20 жовтня 2009 року позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» про стягнення пайового внеску задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» грошові кошти в розмірі 12 000грн., судові витрати у розмірі 120грн., а всього 12 120грн. Стягнуто з Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» на користь держави судовий збір у розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі Кредитна спілка «Лисичанська кредитна спілка» просить скасувати судове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Так, у серпні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» про стягнення пайового внеску. Зазначав, що з 30.06.2008 року є членом КС «Лисичанська кредитна спілка», як додатковий пайовий внесок сплатив 17 000 грн., у травні 2009 року він звернувся до відповідача із заявою про повернення пайового внеску, після чого йому було повернуто 5 000 грн. Просив стягнути залишок внеску в розмірі 12 000 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості пред’явлених вимог.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд, вирішуючи питання про стягнення пайового внеску повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 червня 2008 року позивачем до КС «Лисичанська кредитна спілка» був внесений додатковий пайовий внесок в розмірі 17 000грн. 24 квітня 2009 року позивач звернувся з заявою про повернення вказаного внеску у повному обсязі, з якого йому було повернуто 5 000грн.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що діяльність кредитної спілки ґрунтується, зокрема, на принципі добровільності вступу та виходу з кредитної спілки.
Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.
Законом України «Про кредитні спілки» (частина перша статті 11) передбачене право члена кредитної спілки вийти з членів спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.
Пунктом 17.5 Статуту КС «Лисичанська кредитна спілка» передбачено, що кожен член кредитної спілки має право в будь-який час вийти з кредитної спілки за власним бажанням. Для цього він повинен подати письмову заяву до правління про добровільний вихід з кредитної спілки. Правління передає цю заяву до спостережної ради разом із повною інформацією про внески та вклади члена, належний йому дохід та отримані ним кредити, а також іншою необхідною інформацією. Спостережна рада або правління (у разі делегування йому цього повноваження) на найближчому засіданні повинна розглянути заяву члена спілки та прийняти рішення про припинення його членства.
Відповідно до ст. 10 ч. 7 Закону України «Про кредитні спілки» повернення обов'язкового пайового та інших внесків провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.
Згідно п. 2.4. Положення про фінансове управління встановлено, що підставою для повернення додаткових пайових внесків є припинення членства у кредитній спілці, незважаючи на дотримання кредитною спілкою фінансових нормативів, встановлених рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та /або рішеннями органів управління кредитної спілки, при цьому, повернення додаткового пайового внеску члена кредитної спілки провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць, після прийняття уповноваженим на прийняття такого рішення органу управління кредитної спілки відповідного рішення.
Відповідно до п. 17.6 Статуту кредитної спілки, членові кредитної спілки, який вибуває, кредитна спілка виплачує всі його пайові внески та вклади разом із належним доходом після відрахування його заборгованостей перед кредитною спілкою.
Доводи апеляційної скарги КС «Лисичанська кредитна спілка» зводяться до того, що позивач не звертався до кредитної спілки з заявою про припинення членства, а звернувся тільки з проханням повернення додаткового пайового внеску, що був повернутий йому частково в сумі 5 000грн., крім того, спостережною радою 22.04.2009р. було прийнято рішення про порядок повернення додаткових пайових внесків, а саме, за встановленою чергою.
Проте, згідно повідомлення голови правління КС «Лисичанська кредитна спілка» від 16.12.2009р., спостережною радою Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з членів кредитної спілки.
До того ж, норми пунктів 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4 Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2004 року № 7, не звільняють кредитну спілку від обов'язку повернути передбачені законом внески тій особі, яка припинила членство у спілці.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги не суттєвими і такими, які не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 304 п. 1, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» ~ відхилити.
Рішення місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 20 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» про стягнення пайового внеску, ~ залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.
Головуючий :
Судді :