АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року лютого  «9»   дня     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючий   суддя   Карташов О.Ю.

судді   Савченко В.О., Свинцова Л.М.

при секретарі – Малошонок О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську

цивільну справу

за апеляційною скаргою                      

ОСОБА_1

на  рішення

місцевого Жовтневого районного суду м. Луганська від 22 вересня 2009 року

по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини. В обґрунтування позову зазначала, що від шлюбу, в якому перебувала з відповідачем у період з 1.07.2000р. по 5.02.2007р., має малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення сімейних відносин, вони з відповідачем стали мешкати окремо, а донька залишилася проживати з нею. Посилаючись на те, що у неї з відповідачем виникають суперечки через різні погляди з питань виховання дитини, при цьому, вона має всі необхідні умови та належне матеріальне забезпечення для виховання дочки, ОСОБА_1 просила визначити місце проживання дитини з нею за її місцем проживання.

Рішенням місцевого Жовтневого районного суду м. Луганська від 28.09.2007р. позов ОСОБА_1 було задоволено, ухвалою цього ж суду від 18.06.2008р. зазначене рішення скасовано у зв’язку з нововиявленими обставинами.    

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини. Зазначав, що від шлюбу з відповідачкою має малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки він приймає активну участь у вихованні та навчанні дочки, матеріально забезпечений, має житло для проживання та повноцінного виховання дитини, а спір щодо мешкання дитини врегулювати з відповідачкою неможливо, позивач просив суд визначити місце проживання доньки з ним за його місцем проживання.    

Рішенням місцевого Жовтневого районного суду м. Луганська від 22 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Встановлено місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить скасувати зазначене рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.  

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та задовольняючи зустрічний позов про встановлення місця проживання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що як мати дитини так і її батько люблять свою доньку, обоє бажають, щоб донька проживала саме з ними, умови для проживання дитини є в обох, сторони позитивно характеризуються. Доказів того, що хтось з них зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами та може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини, ніхто з них суду не надав. Однак, за місцем проживання батька існують більш найкращі умови для організації життя та навчання дитини, він більше цікавиться духовним розвитком та життям дочки, а мати перебуває в повторному шлюбі від якого має малолітню дитину, тому суд встановив місце проживання доньки ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2

Проте, з такими висновками погодитися не можна на таких підставах.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1.07.2000р. по 5.02.2007р., від якого мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідок, ОСОБА_1 працює на посаді директора ТОВ «Супер-Нова», а ОСОБА_2 працює на посаді системного адміністратора в ТОВ «Агро-Союз-Луганск».  

Відповідно до висновків ради опіки та піклування при виконавчому комітеті Жовтневої районної у м. Луганську раді:

-   від 12.06.2007р., рада вважає за можливе в інтересах малолітньої дитини визначити її місце проживання з матір’ю,

-   від 14.05.2009р., вважає за можливе в інтересах малолітньої дитини визначити її місце проживання з батьком.  

У відповідності зі ст. 141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні  права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між   собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 160 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Статтею 161 СК України передбачено, що при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України суд не може передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що по справі не встановлено таких виняткових обставин, відповідно до яких, малолітня дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 може бути розлучена зі своєю матір’ю.    

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, - підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції при вирішенні даного спору допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового  рішення про задоволення позову ОСОБА_1, і відмові у задоволені позову ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 304 п. 1, 307, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,          ст.ст. 6, 13, 160, 161 СК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ~ задовольнити.

Рішення місцевого Жовтневого районного суду м. Луганська від 22 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини ~ скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини ~ задовольнити.  

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір’ю ОСОБА_1 за її місцем проживання.

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини ~ відмовити за необґрунтованістю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.  

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

      Головуючий:  

            Судді: