Справа №2-28/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 березня   2007 року                                                               Менський районний суд

Чернігівської області в складі:

головуючого судді                                                                      Ченцової С.М.

при секретарі                                                                               Зубкович Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Менської державної нотаріальної контори, Березнянської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання   недійсним   свідоцтв про право на спадщину за законом та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Менської державної нотаріальної контори з позовом про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними. Позов мотивувала тим, що її дочка ОСОБА_1 без будь-яких доручень зі сторони позивачки оформила спадщину після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на ім"я позивачки на 1/2 частину житлового будинку та на своє ім"я на 1/2 частину житлового будинку . Позивачка стверджує , що будинок вона будувала разом з чоловіком , тому мала намір разом з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину , подати заяву про право власності на1/2 частину в спільному майні подружжя. Просить суд визнати недійними свідоцтва про право на спадщину за законом видані на її ім"я та на ім"я дочки ОСОБА_1 Крім того , просить стягнути з Менської державної нотаріальної контори 5 тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди , спричиненої в результаті неправомірних та незаконих дій при видачі свідоцтв про право на спадщину.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги , просить   визнати за нею право власності на 1/2 частину   житлового будинку , в зв"язку з цим   зобов'язати Менську державну нотаріальну контору внести зміни в свідоцтва про право на спадщину , видані на її ім"я та на ім"я відповідачки ОСОБА_1 Позовні вимоги в частині відшкодування Менською державною нотаріальною конторою моральної шкоди в сумі 5 тисяч гривень підтримує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та запевнила , що доручення , згідно якого позивачка доручила ОСОБА_1 оформляти спадщину та заяву на прийняття спадщини позивачка ОСОБА_2 підписувала власноручно , її підпис нотаріально посвідчила секретар Березнянської селищної ради Менського району. Нотаріус оформила спадщину та видала свідоцтва про право на спадщину законно , на підставі доручення та заяв спадкоємців .

Представник Менської державної нотаріальної контори в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що заява про прийняття спадщини позивачкою , посвідчена секретарем Березнянської селищної ради Менського району, доручення   на оформлення спадщини позивачка дала на ім"я дочки ОСОБА_1, яке теж посвідчене в Березнянській селищній раді, тому ніяких неправомірних дій   вона не здійснювала. Не видала свідоцтва про право власності на 1/2 частину в спільному майні подружжя , тому що, позивачка в заяві про це не зазначала , і крім того, свідоцтво про право власності на житловий будинок видане після смерті спадкодавця , з якого не можна зробити висновок , що будинок був у спільній власності подружжя.

 Представник Березнянської селищної ради Менського району в судове засідання не з"явився , хоча про день та час розгляду справи в установленому порядку Березнянська селищна рада повідомлена.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив , що договір забудови від 28.02.1958 року складений на ОСОБА_3, зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 03.08.1991 року за № 2254 ,   площа будинку вказана 20,3 кв.м. , а насправді житлова площа будинку складає 76,6 кв.м., тому на підставі рішення виконкому Березнянської селищної ради Менського району від 28.09.2005 року,   21.11.2005 року видане свідоцтво про право власності на житловий будинок , який належав ОСОБА_3 , тобто після смерті померлого.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні запевнила, що і заяву про прийняття спадщини , і доручення на оформлення спадщини позивачка підписувала власноручно , в її присутності, в приміщенні Березнянської селищної ради . Ніяких неправомірних та незаконних дій вона не здійснювала.

Заслухавши пояснення позивачки , відповідачки ОСОБА_1, представника Менської державної нотаріальної контори , свідків , дослідивши матеріали справи , суд прийшов до висновку , що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав:

Відповідно до п.2 ст. 1269 ЦК України , заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до п.1  ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Як установлено в судовому засіданні, заява про прийняття спадщини позивачкою нотаріально посвідчена секретарем' Березнянської селищної ради Менського району 30.09.2005 року , зареєстрована в реєстрі за № 141. Згідно поданої заяви спадщину позивачка прийняла та просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом, не зазначаючи   про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частину житлового будинку в спільному майні подружжя .

Згідно доручення, посвідченого 26.09.2005 року Березнянською селищною радою Менського району , зареєстрованого за №137 позивачка ОСОБА_2 доручила відповідачці ОСОБА_1   вести її справу по оформленню спадкових прав після померлого чоловіка. Таким чином відповідачка , на підставі доручення та наданої позивачкою заяви про прийняття спадщини оформила в нотаріальній конторі   спадкові права позивачки.

Відповідно до ч.2 ст. 1300 ЦК України   на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

В судовому засіданні встановлено , що права позивачки по оформленню спадкових прав здійснювала відповідачка по дорученню , позивачка , надавши заяву про прийняття спадщини по закону вважала , що нотаріус , на підставі документів спадкової справи видасть їй свідоцтво про право власності на Уг частину житлового будинку в спільному майні подружжя та свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частину житлового будинку , після смерті чоловіка.

Судом , також, встановлено , що    першочерговий правовстановлюючий документ -договір забудови був виданий на ім"я ОСОБА_3 28.02.1958 року та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 03.08.1991 року за № 2254. В зв"язку з тим, що житлова площа будинку , згідно договору забудови , не відповідала наявній - 76,6 кв.м., рішенням виконкому Березнянської селищної ради від 28.09.2005 року , після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року , взамін договору забудови, було видано свідоцтво про право власності на цілий будинок на ім"я ОСОБА_3

Оскільки позивачка не зверталась із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя , із документів наданих нотаріусу не вбачалось , що спадкове майно є спільним майном подружжя , були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок тим спадкоємцям , які звернулись за оформленням спадщини на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала , за наявності її вини .

В судовому засіданні не встановлено неправомірності рішень та дій нотаріуса при оформленні та видачі свідоцтв про право на спадщину за законом , тому в стягненні моральної шкоди з Менської державної нотаріальної контори необхідно відмовити.

 Враховуючи вищевикладене, суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в спільному майні подружжя необхідно задовольнити. В зв"язку з цим , Менській державній нотаріальній конторі необхідно внести зміни в свідоцтва про право на спадщину за законом видані 26 січня 2006 року по спадковій справі № 477 за 2005 рік на ім"я ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за №193 та ОСОБА_1, зареєстроване в реєстрі за №195, змінивши розмір частки спадкоємців у спадщині з1/2  частини спадкового майна спадкодавця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року на 1/4 частину спадкового майна.

Керуючись ст. ст. 1167, 1226, 1269, 1300 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_2 до Менської державної нотаріальної контори, Березнянської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання   недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати право власності за ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1 на Уг частину  житлового будинку з надвірними будівлями , що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1. Житловий будинок А-1 має в цілому 76,6 кв.м. житлової площі, 106,5 кв.м. загальної площі, з надвірних будівель є сараї цегляні Б-1 та В-1, погріб цегляний Г-1, огорожа, колодязь металевий, з/б кільця 1-3, що розташовані на земельній ділянці земель Березнянської селищної ради Менського району Чернігівської області. Загальна вартість будинку з надвірними будівлями становить 29724 ( двадцять дев"ять тисяч сімсот двадцять чотири ) гривні.

Менській державній нотаріальній конторі внести зміни в свідоцтва про право на спадщину за законом   видані 26 січня 2006 року по спадковій справі № 477 за 2005 рік на ім"я ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за №193 та ОСОБА_1, зареєстроване в реєстрі за № 195, змінивши розмір частки спадкоємців у спадщині з14  частини спадкового майна спадкодавця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року на 1/4 частину спадкового майна.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.