справа № 2- 1682,2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 грудня 2009 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
Головуючої, cудді Альошиної Н.М. при секретарі - Кононенко Н.О.,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргорода справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ,
В С Т А Н О В И В:
19 листопада 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на неповнолітню дитину із ОСОБА_2
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що з 02 жовтня 1999 року по 11 березня 2008 року перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі . Від цього шлюбу вони мають дитину – сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча працездатний і може надавати таку допомогу. Їй невідомий заробіток та місце роботи відповідача, а тому просить стягувати з останнього щомісячно аліменти по 1\4 частину всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина, починаючи з дня подачі заяви.
Позивачка ОСОБА_1 в попередньому розгляді справи свої позовні вимоги підтримала, та не заперечувала проти винесення судом заочного рішення, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що справу можливо розглянути в попередньому судовому засіданні з постановленням заочного рішення, а позовні вимоги позивачки необхідно задовольнити.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Частина 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачає розмір аліментів, який в будь-якому разі не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 02 жовтня 1999 року по 11 березня 2008 року перебувала з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі (а.с.2,3). В них народився 01 квітня 2001 року син – ОСОБА_3, батьком якого записаний у свідоцтві про народження відповідач – ОСОБА_2 ( а.с.4). Дитина знаходиться на утриманні матері, відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання сина не надає. ОСОБА_2 нікому іншому аліменти не виплачує, працездатний і може надавати таку допомогу.
Зважаючи на те, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дитини, вимоги позивачки про стягнення аліментів ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню та стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1О на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно - в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2009 року - моменту звернення позивачки до суду до повноліття дитини.
Відповідно до частини 1 пункту 5 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.1993 року „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються позивачі по позовним заявам про стягнення аліментів.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до частини 2 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.
В зв’язку з вищенаведеним підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь Місцевого бюджету м. Миргорода 51 гривня судового збору, від сплати якого була звільнена позивачка ОСОБА_1 при зверненні до суду, та на користь Державного бюджету м. Миргорода -120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Керуючись ст.ст. 180, 182, 183 СК України, ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст. 10, 11, 81, 88,130, 208, 209, 213, 215, 218,224-228, 294, ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 місце роботи невідоме аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно - в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 листопада 2009 року і до повноліття дитини.
Стягнути із ОСОБА_2 51 гривню судового збору на користь Державного бюджету м. Миргорода та 120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
Копію рішення направити відповідачеві.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з моменту його отримання.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з часу подачі заяви до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя: Н.М.Альошина.