Копія

Справа № 2- 220 /09 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 травня   2009 року     Миргородський міськрайонний  суд Полтавської області в складі:

головуючої судді               Альошиної Н. М.

при секретарі                           Сахненко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миргород справу за позовом Миргородського  комунального житлово-експлуатаційного  управління до  ОСОБА_1 про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В:

Миргородське  комунальне житлово-експлуатаційне  управління (далі Миргородське КЖЕУ) звернулося до суду з позовом  до ОСОБА_1 в сумі 1371грн.67коп.   про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території за період з серпня 2004року по грудень 2008року. В обґрунтування  позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири №33  в будинку№3 по вулиці  Гурамішвілі  в місті Миргород згідно договору купівлі-продажу  від 2.09.1999 року.

З часу  набуття права власності на квартиру відповідач ОСОБА_1 не уклав  договору на надання  житлово комунальних послуг з позивачем і не  своєчасно та в повній нарахованій сумі не проводив оплату  за послуги на утримання будинку та прибудинкової території.

Миргородське КЖЕУ - комунальне підприємство, засновником його є Миргородська міська рада і являється балансоутримувачем будинку №3 по вулиці Гурамішвілі в місті Миргород, де розташована квартира відповідача, та виконує функції по утриманню  вказаного будинку та прибудинкової території, оскільки об’єднання співвласників  квартир  багатоквартирного будинку не створено.

 Відповідно до вимог ЗУ «Про місцеве самоврядування» та ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Миргородською міською радою  встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги. На підставі вказаних тарифів з урахуванням загальної площі квартири №33  в будинку№3 по вулиці  Гурамішвілі в місті Миргород - 45,0 кв.м. проводилося нарахування плати на утримання будинку та прибудинкової території, розмір якої за період із серпня  2004 до 1грудня 2008 року становить 1371 гривні 67 копійок.

Оскільки відповідач, являючись власником квартири,  не уклав  договір  на утримання будинку та прибудинкової території і не в повній мірі виконував покладені на нього обов’язки відповідно до  ст.ст.20.21 ЗУ «Про  житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування  приміщеннями  житлових будинків, по оплаті  житлово-комунальних послуг, які надавав позивач, тому останній змушений був звернутися з позовом про стягнення  вказаної суми боргу, так як в досудовому порядку цей спір не вдалось врегулювати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, діючий за довіреністю  позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача суму боргу в  сумі 1371грн.67коп.та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 30грн.

Відповідач ОСОБА_1 позов  визнав частково в сумі 482грн.82коп,решту позовних вимог не визнав, пояснивши що відповідач цих послуг не надавав та  просив при вирішенні спору застосувати строк позовної давності, крім того надав суду копії розрахункових книжок за спірний період де зазначено про часткову оплату та пояснив, що у нього з відповідачем не було укладено договору  на надання послуг на утримання будинку та прибудинкової території.

 Заслухавши сторони, дослідивши та детально проаналізувавши письмові докази по справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири №33  в будинку№3 по вулиці  Гурамішвілі в місті Миргород згідно договору купівлі-продажу від 2.09.1999 року, відповідно до  довідки  ДКП «Миргородтехінвентаризація»(а.с.11),чого не заперечують сторони.  

Як слідує із витягу із особового рахунку, починаючи  із серпня 2004року  до 01 грудня 2008 року відповідач частково проводив  оплату на утримання будинку та прибудинкової території, а саме: в грудні 2003року-20грн, жовтні 2006року-285грн.42коп,квітні 2007року-9грн.02коп.,червні 2007року-9грн.02коп.,вересні2007року-36грн.08коп.,лютому2008року-27грн.06коп,березні2008року-18грн.04коп.травні 2008року-58грн.04коп.,вересні 2008року-20грн.14коп,цю виписку з особового рахунку як акт звірки відповідач підписав, погодившись із сумами, виходячи із цього борг неповністю  сплачених послуг  станом на 1.12.2008року становить 1371 грн. 67 коп. (а.с.96-97).

Статтями 20,21  Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначені обов’язки  споживача  та виконавця житлово –комунальних послуг.

Зокрема  обов’язком споживача  є укладення договору  на надання  житлово-комунальних послуг, а також  оплата   житлово-комунальних послуг  у строки, встановлені  договором, а обов’язком  виконавця - надання  послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору.

 Пунктом 7 Правил користування  приміщеннями  житлових будинків передбачено серед іншого  обов’язок власника квартири оплачувати  надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання  має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших  актів  цивільного законодавства.

Пояснюючи в судовому засіданні відповідач те, що протягом тривалого часу позивач не надавав послуг, за які виставляв оплату він не звертався до суду з відповідним позовом.

Оскільки  судом встановлено, що відповідач всупереч вищевказаних  вимог   ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правил  користування приміщеннями житлових будинків не виконував  покладений на нього обов’язок по оплаті на   утримання будинку та прибудинкової території, які  позивач зобов’язаний надавати, надав відповідні документальні розрахунки по утриманню цього будинку  та надає їх фактично, що не заперечувалося в судовому засіданні  відповідачем, тому  вимоги позивача  про стягнення  з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті   утримання  будинку та прибудинкової території  ґрунтуються на Законі.

Частиною першою статті 623 ЦК України, передбачено, що  боржник який порушив зобов’язання, має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Суд вважає  безпідставним твердження відповідача ОСОБА_1  про відсутність його обов’язку   проводити оплату  на утримання будинку  та  прибудинкової території, в зв’язку з відсутністю укладеного договору, оскільки такий обов’язок покладено на власника квартири законом. Також суд не може  взяти до уваги  твердження відповідача про не надання позивачем  вказаних послуг, оскільки всупереч  вимог ст.60 ЦПК України, ці заперечення  ніякими доказами не підтверджені, а приєднані до справи акти і фото, не є належним доказом того, що протягом спірного періоду позивачем послуги не надавались, а відповідач звертався до позивача із заявами про їх належне виконання та до суду про  спонукання позивача виконати зобов’язання  і спростовуються документальними доказами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог.

В своїх поясненнях відповідач просив при вирішенні справи застосувати строк позовної давності.

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність три роки.

Відповідно до ч. 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Як слідує із матеріалів справи, відповідачем протягом спірного періоду, що не перевищує трирічний строк позовної давності проводилась оплата боргу, тому у суду відсутні підстави застосування  строку позовної давності.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України у зв’язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 30 гривень(а.с.1) ІТЗ з розгляду справи в суді, та на користь держави судовий збір  в розмірі 51 гривня від сплати якого позивач був звільнений при зверненні до суду(а.с.7)

Керуючись ст. ст.20,21 ЗУ «Про  житлово - комунальні послуги»,ст.ст.264, 526, 610, 623 ЦК України, ст.ст.10, 11, 81, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215,218, 293,294ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Миргородського  комунального житлово-експлуатаційного  управління – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 3червня 1972року народження, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Миргородського  комунального житлово-експлуатаційного  управління заборгованість по  оплаті за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1371 ( одна тисяча триста сімдесят одна) гривня 67копійок станом на 1 грудня 2008року та 30 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 1401грн.67коп.(одна тисяча чотириста одна грн..)67коп.

Стягнути з ОСОБА_1  51гривню судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано

Суддя:  підпис   ОСОБА_3

Оригіналу відповідає

Суддя Миргородського міськрайонного суду             Н.М. Альошина

Рішення набрало законної сили 26.05.2009 р

Суддя:                    Н.М. Альошина