Справа №  2 - 916  /  2009р.                                                                                                                                                                          

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30  жовтня 2009 року                                                                                     місто Миргород

                             Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

                                                    головуючої судді –   Альошиної Н.М.

                                                    при секретарі          - Непокупній Л.М.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом Відкритого акціонерного товариства банку «Фінанси та Кредит» м. Київ в особі філії Полтавського регіонального управління ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»  до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, комісійної винагороди  та пені,

В С Т А Н О В И В :

         Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство банк «Фінанси та Кредит» м. Київ в особі філії Полтавського регіонального управління ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» 11.06.2009 року  звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом  до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості, комісійної винагороди та пені в сумі 6934грн.41 коп. та судових витрат у зв’язку із розглядом справи в суді. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 19 грудня 2007 року між банком та відповідачем  ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 236-М, за умовами п.2.1 якого відповідач отримав  кредит в сумі 10.000грн .шляхом перерахування зазначеної суми  на рахунок № 4476071680389416 від 19.12.2007року, що підтверджується меморіальним ордером № 4454855 від 19.12.2007року. з оплатою процентної ставки 0,0001% річних та 1,75% щомісячної комісійної винагороди.          

          За умовами п.3.3 договору відповідач зобов’язаний  був, починаючи з місяця, що є наступним за датою видачі кредиту, щомісячно в період з 1 по 10 число кожного місяця перераховувати кошти для погашення заборгованості за кредитом 277 грн.78коп.та комісійної винагороди  з кінцевим терміном погашення згідно п. 3.2 кредитного договору – 18 грудня 2010 року.

             З метою  забезпечення виконання відповідачем  своїх зобов’язань перед  позивачем, банком був  укладений  договір  поруки з відповідачем  ОСОБА_2 № 236 – М. Відповідно до п.1.1 Договору  поруки поручитель зобов’язувалися перед банком в повному обсязі внести відповідальність за невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань по погашенню кредиту.

            Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору і станом на 05.06.2009року заборгованість по кредиту складала – 661,12грн., по процентах – 0 грн., по комісійній винагороді 175 грн. відповідно до п.6.1 кредитного договору банк нарахував пеню за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди в сумі 647 грн.99коп. Вимога банку з урахуванням частини кредиту, що залишилася склала 5275,30грн, нарахована комісійна винагорода  за травень 2009 року 175грн, а всього 6934,41грн.

           Письмова вимога направлена відповідачам 29 травня 2009року про погашення заборгованості залишилась без задоволення.

            Під час перебування справи в суді позивачем 16 вересня 2009року були змінені та збільшені позовні вимоги до  8294 грн. 10 коп, де позивач відмовився від вимоги про дострокове розірвання кредитного договору № 236- М від 19.12.2007року, а тому ухвалою суду від 30 жовтня 2009року відносно цієї вимоги провадження у справі закрито.

            Позовна вимога  про дострокове повернення кредиту, стягнення процентів та комісійної винагороди відповідно до п.3.2, 4.3, 4.4.4, 4.8   залишено без змін та заявлено про їх солідарне стягнення з відповідачів.

            В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 змінені позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити, при цьому пояснила, що відповідач  ОСОБА_1 вносив суму   кредиту не своєчасно тому утворилась зазначена заборгованість.  

           Відповідач  ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача не заперечувала  проти розгляду справи без участі відповідача, на підставі наданих доказів суду.

           Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, так як про виниклу заборгованість відповідача ОСОБА_1 йому нічого невідомо, оскільки він не отримував вимоги про сплату заборгованості, а в тій копії, яку він отримав з пакетом позовної заяви підпис не його.

           Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2  дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в частині вимог до  ОСОБА_1, а вимоги до ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного;

           Установлено, що між ВАТ Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 236 - М від  19 грудня   2007 року, відповідно до якого  банк надав відповідачеві  кредит в сумі  10. 000 грн. з оплатою за процентною ставкою 0,0001% річних та 1,75 % щомісячної комісійної винагороди. Кредитні кошти були перераховані на рахунок № 4476071680389416 від 19.12.2007року , що підтверджується  меморіальним ордером № 4454855 від 19.12.2007року( а.с.8).

             Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору відповідач  ОСОБА_1 зобов’язаний був , починаючи з наступного місяця та дати видачі кредиту, щомісячно в період з 1 до 10 числа кожного місяця перераховувати грошові кошти в сумі 277грн.78коп. для погашення заборгованості за кредитом  та комісійної винагороди.

              За умовами п.3.2 Кредитного договору  відповідач ОСОБА_1 повинен був   погасити кредит до 18 грудня 2010 року. (а. с.6-7).

            Для забезпечення належного виконання позичальником ( відповідачкою ) своїх зобов’язань за кредитним договором  19 грудня 2007 року між банком та відповідачем  ОСОБА_2 укладено договір поруки № 236 – М ,(а.с.10) за умовами п.1.1 якого  поручитель  зобов’язувався перед банком в повному обсязі відповідати за невиконання боржником ОСОБА_1 зобов’язань перед банком по погашенню одержаного кредиту по укладеному кредитному договору.

             Станом на 16 вересня 2009 року по збільшеній сумі позову, заборгованість відповідачів перед банком по кредиту становить 8294 грн.10 коп., яка складається; із заборгованості частини кредиту що залишилась – 4441,96 грн.,

 заборгованості за простроченим кредитом  – 1494,46 грн.,  

заборгованості  за простроченною комісійною винагородою 171грн. від

 заборгованості за нарахованою комісійною винагородою 175грн.

  пені за прострочення сплати кредиту та прострочення сплати комісійної винагороди  – 2011,68 грн. (а.с.35,36 ).

              Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

               Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

               Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти, встановлені договором.

             Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором.

               Відповідно до ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

               Відповідно до ст. 1050 ч. 1 ЦК України позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

               Відповідно до ст. 1050 ч. 2 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

                Умови Договору відповідачем  ОСОБА_1 порушені, про що свідчить розрахунок, наданий ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»( а.с. 9,35 ),а тому  заборгована сума має бути відшкодована із ОСОБА_1  на користь позивача.

                   Щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, так як відсутні докази, що він отримував вимоги позивача, як це передбачено п.3.1 договору поруки, а у вимозі про сплату заборгованості від 29.05.2009 року наданої позивачем до позову, підпис ОСОБА_2, виходячи із наданих інших  документів, що містять особистий підпис ОСОБА_2 ( а.с.10-21) при простому їх порівнянні значно різниться,  вимоги про призначення почеркознавчої експертизи відповідно до ст.10,11 ЦПК України позивачем не заявлено.

                     Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК  України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

                     На підставі цього з  необхідно стягнути на користь ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»   понесені позивачем судові витрати в розмірі  332 грн.,94коп., а  саме : 82грн.94 коп.,  сплаченого судового збору та  250   грн. плати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.(а.с.1.2)

Керуючись ст.ст.10, 11,81, 88, 213-215,294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 623,629,1048- 1050,   ЦК України

                                              В И Р І Ш И В:

         Позовні вимоги   Відкритого акціонерного товариства банку «Фінанси та Кредит» м.Київ задовольнити частково.    .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Стягнути   із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Банку "Фінанси і кредит " м. Київ,

 заборгованість за кредитним договором № 236 – М від 19 грудня 2007 року   в сумі 8294 грн.10 коп.( вісім тисяч двісті дев’яносто чотири  грн.10 коп.)  

понесені судові витрати 332грн.94 коп., а всього 8.627грн.04коп.( вісім тисяч шістсот двадцять сім  грн. 04 коп.)

В позовних вимогах до ОСОБА_2- відмовити за недоведеністю.

Копію рішення направити відповідачу ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви через Миргородський міськрайонний суд до  апеляційного суду Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після  закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя:                           Н.М. Альошина