№  1-15/2010        

                    В И Р О К

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року                                   с-ще Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

                    головуючого – судді     -         Горулько О.М.

                    при секретарі -             Гудзенко С.В.

                    з участю прокурора -         Шапошник С.А.,

                    захисника -                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення

                     ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя      с-ща АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, працюючого у ВАТ «Решетилівський маслозавод» вантажником, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 309 ч.1, 315 ч.2, 307 ч.2  КК України, -

                    В С Т А Н О В И В  :

    26 липня 2009 року близько 11 години підсудний ОСОБА_2, діючи умисно, протиправно, з метою незаконного придбання наркотичних засобів шляхом привласнення знайденого в приміщенні туалету Колотіївської ЗОСШ, розташованої в с. Колотії Решетилівського району Полтавської області, наркотичного засобу незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який зберігав за місцем свого  проживання.

    01 серпня 2009 року за місцем проживання підсудного в квартирі АДРЕСА_2 в с-щі Решетилівка Полтавської області працівниками міліції було виявлено та вилучено зазначений вище наркотичний засіб у кількості в перерахунку на суху речовину – 9,111 г.

    31 липня 2009 року близько 20.00 години на території парку ім. 40-річчя Перемоги, розташованому в с-щі Решетилівка Полтавської області, підсудний ОСОБА_2 запропонував  громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вжити придбаний ним  зазначений вище наркотичний засіб шляхом куріння, а коли ОСОБА_6 відмовився – вмовив його, чим схилив останніх до вживання наркотичного засобу. Цього ж дня близько 22 години на березі р. Говтва поблизу території ВАТ «Полтавагаз» в  с-щі Решетилівка підсудний ОСОБА_2 шляхом безкоштовного пригощання збув ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який останні вжили шляхом куріння.

    Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 315 ч.2, 307 ч.2  КК України, визнав повністю і суду пояснив, що 26 липня 2009 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_7 приїхав до          с. Колотії, де вони удвох відпочивали на території спортивного майданчика Колотіївської ЗОСШ. Згодом, зайшовши до туалету, він знайшов там дві коробки з-під сірників, в яких була конопля. Йому було відомо, що це наркотичний засіб і те, що будь-які дії з наркотичними засобами без відповідного дозволу є незаконними і тягнуть за собою відповідальність. Він вирішив привласнити цю коноплю для власного споживання, а тому, нікому про це не сказавши, взяв її, приніс до себе додому та заховав у своєму будинку.         31 серпня він разом зі своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішов до парку в с-щі Решетилівка, де вони пили пиво. Згадавши про коноплю, він повідомив про це своїх знайомих та запропонував їм покурити коноплю. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відразу погодилися, а ОСОБА_6 спочатку відмовлявся, але він вмовив  і його. Діставши згоду на вживання коноплі, він пішов додому, взяв там одну з коробок з коноплею та приніс її в парк. Всі разом вони пішли на берег р. Говтва, де за територією ВАТ «Полтавагаз» за допомогою знайдених там спеціально підготовлених для вживання наркотичних засобів пластикових пляшок він особисто вживав принесену ним коноплю шляхом куріння та пригостив нею ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

    Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

    В силу ст. 299 ч. 3 КПК України суд визнав за недоцільне дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.    

    Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ст. 309 ч.1 КК України є вірною, оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

    Вірною є і кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ст. 315 ч.2 КК України, оскільки він вчинив схиляння трьох осіб  до вживання наркотичних засобів.

    Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ст. 307 ч.2 КК України є вірною, оскільки він вчинив незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст.  309, 315 КК України.

    При визначенні міри покарання суд керується вимогами ст. 65 КК України і враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше не судимий, займається суспільно корисною працею, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, стан здоров»я підсудного, який виявляє ознаки наслідків раннього органічного ураження ЦНС з церебрастенічним синдромом та логоневрозом.

    Обставинами, які пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

    Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, суд не вбачає.

    Суд виключає із обвинувачення підсудного вмінену органами досудового слідства обставину, яка обтяжує його покарання – вчинення злочину особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, оскільки ця обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.

    На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи та враховуючи те, що внаслідок вчинення злочинів тяжких наслідків не настало, порівняно незначну кількість вилучених у підсудного наркотичних засобів та мету їх придбання, зберігання, спонтанність виникнення у підсудного умислу на схиляння інших осіб до вживання наркотичних засобів та на збут наркотичних засобів, повне визнання підсудним своєї вини, сукупність обставин, що пом”якшують покарання підсудного та відсутність обставин, що його покарання обтяжують, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному ОСОБА_2 покарання, не пов»язаного з реальним позбавленням волі, оскільки вважає, що подальше його виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції його від суспільства.

    Крім того, враховуючи сукупність обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України та призначення йому основного покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції частини другої статті 307 КК України, а також не призначати додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ст. 307 ч.2 КК України..

    У справі маються судові витрати, пов”язані з експертними дослідженнями експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області речових доказів у справі, у розмірі 608,46 грн. Суд находить, що вказані судові витрати підлягають відшкодуванню підсудним у повному обсязі, оскільки їх розмір та сам факт судових витрат підтверджуються висновками експертів та розрахунками вартості проведених експертиз.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                    З А С У Д И В :

    ОСОБА_2 за ст. 309 ч.1 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк – 1 (один) рік.

    За ст. 307 ч.2 КК України визнати винним та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк – 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

    За ст. 315 ч.2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк – 5 (п»ять) років.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначити у виді позбавлення полі на строк – 5 (п”ять ) років без  конфіскації майна.    

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк –  2 (два) роки.

    Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, попереджати органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2  до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд.

    Судові витрати, пов”язані з експертними дослідженнями експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області речових доказів у справі, покласти на засудженого.

    Стягти із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області судові витрати, пов”язані з проведенням експертами експертних досліджень речових доказів у справі, у розмірі 608 (шістсот вісім) грн.46 коп.

    Арешт на майно підсудного – мобільний телефон Nokia 1200  IMEI 358057010217618, переданий на зберігання до кімнати речових доказів Решетилівського РВ ГУМВС України в Полтавській області (а.с. 163-164), - скасувати.

    Речові докази – каннабіс та саморобний пристрій для куріння коноплі із залишками канабісу, передані на зберігання до кімнати речових доказів Решетилівського РВ ГУМВС України в Полтавській області ( а.с. 52-53), - знищити як такі, які не мають ніякої цінності і вилучені із обороту.

    Вирок може бути оскаржений протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

                Головуючий: