АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі : позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – Управління праці і соціального захисту населення Вінницької ОДА, про витребування майна з чужого незаконного володіння,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – Управління праці і соціального захисту населення Вінницької ОДА, про витребування майна з чужого незаконного володіння. Просив ухвалити рішення, яким витребувати для нього (ОСОБА_1В.) від ОСОБА_3 автомобіль «Мерседес Бенс Е200», державний номер НОМЕР_1 та стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати за надання правової допомоги в сумі 3000 грн. та оплаті судового збору в сумі 170 грн. і витрат на ІТЗ в сумі 120 грн.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано від ОСОБА_3 автомобіль «Мерседес Бенс Е-200» 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1 для ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати: 1700 грн. - витрат на судовий збір, 120 грн. витрат за ІТЗ розгляду справи та 3000 грн. - витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції від 05 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. При цьому апелянт посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін у справі, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та за змістом відповідати вимогам ст.. 215 ЦПК України.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ-ої групи загального захворювання.
Відповідно до Закону України від 22.10.1999 року №1192-ХІУ «Про гуманітарну допомогу» та п. 41-43 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою КМ України від 19 липня 2006 року №999 (далі - Порядок) Головним управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА ОСОБА_1 забезпечено автомобілем «Мерседес Бенс Е 200», 2003 року випуску, отриманим як гуманітарна допомога для конкретного інваліда.
Відповідно до п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілем, ввезеним в Україну і визнаним в установленому порядку гуманітарною допомогою, здійснюється без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.
Крім того, гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації". Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку є порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу (ст. 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу»).
Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Мерседес Бенс Е200», д.н.з НОМЕР_1 значиться зареєстрованим за ОСОБА_1, проте зазначено, що автомобіль видано органами соціального захисту населення без права відчуження іншій особі.
Оскільки відповідно до медичних показників інваліду загального захворювання ОСОБА_1 було протипоказано водіння автомобіля, відповідно до п. 32 Порядку Головне управління розглянуло питання про передачу права на керування автомобілем і не заперечувало щодо видачі тимчасового талону його матері ОСОБА_3
Фактично автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, використовувався не за цільовим призначенням, а тому 03.11.2009 року Головне управління правці та соціального захисту населення Вінницької ОДА прийняло рішення №04-907 про вилучення тимчасового талону на право керування вищевказаного автомобіля та звернулося до Вінницького обласного ВРЕВ ВОДАІ УМВС у Вінницькій області за сприянням у вилученні автомобіля та тимчасового талону на керування ним.
ОСОБА_1, який має право володіння і користування автомобілем «Мерседес Бенс Е200», д.н.з НОМЕР_1 і відповідно має право витребувати даний автомобіль від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволодіє ним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником вказаного автомобіля, який наділений правами власника за виключенням права відчуження автомобіля іншій особі, що зазначено в техпаспорті на спірний автомобіль.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про дарування № 207/2007 від 06.09.2007 р. громадянин Німеччини ОСОБА_5 подарував свій автомобіль марки "Мерседес", 2003 року випуску, Головному управлінню як гуманітарну допомогу для подальшої передачі інваліду III групи ОСОБА_1 . Згідно ЗУ "Про гуманітарну допомогу" Головне управління є одержувачем, а інвалід ОСОБА_1 є набувачем лише для користування зазначеної адресної гуманітарної допомоги, а саме - автомобіля "Мерседес", 2003 року випуску.
На підставі довідки від 15.10.2007 р. № 04-1889 Головне управління надало дозвіл на реєстрацію даного транспортного засобу саме на ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію автомобіля НОМЕР_2 від 26.01.2008 року на ім’я ОСОБА_1, як користувача даного транспортного засобу.
Крім того, в заяві-зобов'язанні від 12.10.2007 р. інвалід ОСОБА_1 попереджений, що цей спец автотранспорт видається для його користування і являється державним майном Зобов'язується в зв'язку з цим, дотримуватись правил дорожнього руху, експлуатації, профілактичного ремонту, не передавати його в користування іншій особі без дозволу в установленому порядку та не відчужувати його.
Відповідно до постанови КМ України № 999 від 19.07.2006 р. власність на автомобіль повертається Головному управлінню, як балансоутримувачу, з підстав, передбачених п.п. 15, 16, 17, 36, 37.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи жодна із зазначених обставин не мала місце. Саме тому, Головне управління, як балансоутримувач зазначеного автомобіля, не має підстав виступати його власником. Крім того, жодних зобов'язань з ОСОБА_3 щодо володінням даним транспортним засобом в Головного управління немає.
Відповідно до п. 32 постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006 р. Головне управління надало тимчасовий дозвіл на керування автомобілем "Мерседес" ОСОБА_3, як матері інваліда ОСОБА_1, в зв'язку з його тимчасовою непридатністю до керування. Оскільки в своїй заяві від 14.10.2009 року на ім'я начальника Головного управління, інвалід ОСОБА_1 повідомив, що його стан здоров'я покращився і він може сам керувати автомобілем та просив сприяти в поверненні йому транспортного засобу, тому Головне управління мало всі підстави для скасування тимчасового талону на керування, що й зробило, повідомивши про це Вінницьке обласне ВРЕР ВОДАІ УМВС у Вінницькій області.
Таким чином, оскільки встановлено, що жодних зобов'язань з ОСОБА_3 Головне управління не заключало, тому і виступати позивачем щодо вилучення в неї автомобіля "Мерседес", у них немає підстав.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначився, що предметом спору є автомобіль «Мерседес Бенс - Е 200», власником якого є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Судом першої інстанції повно з’ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об’єктивний склад, права та обов’язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового.
Таким чином рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун