Справа № 2-2031/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    « 02 » лютого 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

    Головуючого – судді Шестакової З.С.

    при секретарі –           Пометій Є.Т.

    за участю позивача -  ОСОБА_1

    відповідача –               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

    Позивач звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на такі обставини.

    Вона перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 05.06.1993 року, зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану м.Нікополя Дніпропетровської області, актовий запис № 557.

    Від цього шлюбу подружжя має дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    З червня 2009 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через несумісність характерів, неповагу, що призвело до втрати у сторін почуття поваги і кохання одне до одного.

    Враховуючи той факт, що подружжя тривалий час сумісно не проживає, бажання примиритися не має, спільного господарства не веде, позивач просить суд задовольнити позов.

    Позивач у судовому засіданні позов підтримала, на його задоволенні наполягала.

    Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

Заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України  , «Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу , якщо буде встановлено , що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них , інтересам їхніх дітей , що мають істотне значення ».

    Як було встановлено судом, позивач перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 05.06.1993 року, зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану м.Нікополя Дніпропетровської області, актовий запис № 557 (а.с.4).

    Від цього шлюбу подружжя має дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

    З червня 2009 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через несумісність характерів, неповагу, що призвело до втрати у сторін почуття поваги і кохання одне до одного.

      Майнового спору у подружжя немає. Примирення сторін та збереження сім’ї неможливо.

    Сторони розривають шлюб вперше.

    Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім  інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 110,112 СК України , ст.ст. 10,11,14,15, 213-215, ЦПК України , суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05.06.1993 р. у відділі реєстрації актів громадянського стану м.Нікополя Дніпропетровської області, актовий запис № 557, від якого є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., - розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 грн. на користь держави, а ОСОБА_1  від сплати держмита звільнити.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя: