КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 357/7940/16-ц Головуючий у І-й інстанції - Бондаренко О.В.

апеляційне провадження № 22-ц/824/13129/2019 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.

при секретарі - Діденку А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Герасименко Юлії Олегівни, стягувач: ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на протиправні дії та бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Герасименко Ю.О., стягувач: ОСОБА_2 .

В обґрунтування скарги зазначав, що на виконанні у Білоцерківському міському відділі ДВС ГТУЮ в Київській області знаходиться виконавчий лист № 2/357/24/17, виданий 25.04.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на підставі постанови Верховного Суду від 27.02.2019 року, якою скасовано рішення апеляційного суду Київської області від 21.03.2017 року, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2017 року залишено в силі. 20.05.2019 року державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Київській області Герасименко Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 59141776) на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 про примусове виконання судового рішення. Йому, як боржнику, запропоновано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. При цьому вказував, що стягувач ОСОБА_2 добре знала, що судове рішення про його виселення було вже ним добровільно виконано на початку вересня 2018 року. 02.09.2018 року він, зібравши свої речі, залишив будинок та передав особисто ключі власниці будинку - ОСОБА_3 . Вказане відбулось в присутності ОСОБА_4 , який є родичем.

Проте, 08.07.2019 року державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Київській області Герасименко Ю.О. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що склало 8346,00 грн., за, нібито, виконання останньою примусових дій по виконавчому провадженню, яких вона взагалі не виконувала і не могла виконати з огляду на їх добровільне виконання самим боржником.

Крім того, 12.07.2019 року державним виконавцем безпідставно прийнято постанову про залучення працівників Білоцерківського відділу поліції ГУНП у Київській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців та залучених осіб при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитись 16.07.2019 року об 11.00 годині за адресою: АДРЕСА_1

Вважає дії державного виконавця протиправними, вищезгадані постанови винесені всупереч Закону України «Про виконавче провадження». Рішенням, діями, а також, бездіяльністю державного виконавця порушені його права. Так, приймаючи заяву від стягувача про примусове виконання рішення, державний виконавець Герасименко Ю.О. не встановила об`єктивної причини, з якої ОСОБА_2 безпідставно подала виконавчий лист для примусового виконання, достовірно знаючи, що ОСОБА_1 добровільно виконав рішення суду та не мешкає в її будинку з осені 2018 року.

Окрім того, 08.07.2019 року, державний виконавець винесла безпідставну постанову про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що склало 8346,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, просив суд визнати протиправними дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Герасименко Ю.О. щодо вчинення виконавчих дій з виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (виконавчий лист № 2/357/24/17, виданий 25.04.2019 р.), які були вчинені нею в період з 20.05.2019 року по 12.07.2019 року в рамках виконавчого провадження № 59141776, скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, яка винесена державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Київській області Герасименко Ю.О. від 08.07.2019 року в рамках виконавчого провадження № 59141776 та визнати бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Герасименко Ю.О. - неправомірною, яка полягає у не винесені постанови про закриття виконавчого провадження від 20.05.2019 року № 59141776 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою скаргу задовольнити в повному обсязі, а також стягнути на його користь судовий збір.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Інші учасники процесу до суду не з`явились, про день та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволені скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з її недоведеності та необґрунтованості.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно з ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Зазначене конституційне положення відображено і у ст.18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що на виконанні у Білоцерківському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області перебував виконавчий лист №2/357/24/17, виданий 25.04.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 .

20.05.2019 року державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Герасименко Ю.О. було відкрито виконавче провадження №59141776, та 08.07.2019 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору, 12.07.2019 року винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, в якій зазначалось, що для забезпечення громадського порядку при проведенні виконавчих дій 16.07.2019 року о 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1, залучено працівників Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців та залучених осіб при проведенні виконавчих дій, а 16.07.2019 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

На підставі ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Згідноч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до п.1 ч. 1. ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, при цьому виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, виконавче провадження №59141776 щодо примусового виконання виконавчого листа №357/7940/16-ц, 2/357/24/17, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, було відкрито державним виконавцем 20.05.2019 року на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 про примусове виконання рішення суду від 26.01.2017 року про усунення перешкод у користуванні власністю. В постанові державним виконавцем зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, та направлено зазначену постанову боржнику, яку він отримав 24 травня 2019, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується боржником (а.с. 49-51). Однак, доказів виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення протягом 10 робочих днів з дня отримання постанови від 20 травня 2019 року боржником не було надано державному виконавцю.

Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 вказував на те, що постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про залучення працівників органів внутрішніх справ для забезпечення громадського порядку при проведенні виконавчих дій 16.07.2019 року о 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , були винесені неправомірно, оскільки ним в добровільному порядку було виконане рішення про виселення з будинку АДРЕСА_1 , про що було повідомлено й державного виконавця.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20 травня 2019 року, була направлена скаржнику ОСОБА_1 21 травня 2019 року та отримана останнім 24 травня 2019 року, доказом чого є довідка з веб-сайту Укрпошта (а.с.49-49зв, 50-51).

З письмовим повідомлення про виконання рішення суду в добровільному порядку та в повному обсязі, скаржник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області лише 26 червня 2019 року (а.с.37), тобто поза межами десятиденного строку на добровільне виконання рішення суду, тому державний виконавець розпочала примусове виконання рішення суду.

Отже, у державного виконавця на момент прийняття рішення щодо примусового виконання виконавчого листа №357/7904/16-ц, виданого 26 січня 2017 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про усунення перешкод у користуванні власністю, були відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, в зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що виконавчі дії державного виконавця, які були вчинені нею в період з 20 травня 2019 року по 12 липня 2019 року, є протиправними, а також посилання щодо необхідності визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, яка полягала у невинесенні постанови про закриття виконавчого провадження, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки дії державного виконавця відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 08 липня 2019 року, виходячи з наступного.

Частиною 1 та 3 ст. 27 Закону Украни «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України. визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в постанові №127/9870/16-ц від 06 червня 2018 року, частиною 2 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, ухвалу суду про відмову в задоволенні скарги в частині скасування постанови про стягнення виконавчого збору, постановленої державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Київській області Герасименко Ю.О. від 08 липня 2019 року в рамках виконавчого провадження, необхідно скасувати, а провадженні в цій частині скарги -закрити, оскільки справа в зазначеній частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В решті ухвала суду відповідає вимогам норм процесуального права й не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 377, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2019 року в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Герасименко Юлії Олегівни від 08 липня 2019 року про стягнення виконавчого збору - скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині скасування постанови державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Герасименко Юлії Олегівни від 08 липня 2019 року про стягнення виконавчого збору - закрити.

В решті дану ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 21 жовтня 2019 року

Головуючий:

Судді: