РІШЕННЯ

                                                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    “02” березня   2010 року                                                                                   Справа 2-1969/10

Нікопольський міськрайонний суд  Дніпропетровської області

У складі- головуючого  судді           Бабаніної В.А.

                При секретарі                     Нагаєвій Н.О.

розглянувши за участю представника відповідача Гудими В.О.  у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м.Нікополі справу за позовом  ОСОБА_2 до Військової частини А0593 м.Нікополя про стягнення матеріальній допомозі,-  

                                                                  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про  стягнення заборгованості по матеріальній допомозі за 2008рік у розмірі 1947,00грн.

В обґрунтування позову вказав, що він з 24.06.2005року по теперішній час проходить

військову службу у військовій частині А 0593 м.Нікополя Дніпропетровської області, з 26.05.2008р. на посаді начальника відділення дивізіону військової частини.

Так як, він перебуває на грошовому забезпеченні у військовій частині А 0593 м.Нікополя, то згідно із законодавчими актами має право на одноразову матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі грошового забезпечення, але за 2008рік вона виплачена не була.

В судове засідання позивач не з’явився,  до суду надійшла заява від позивача, про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та пояснив, що військовослужбовець військової частини А 0593 ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу у військовій частині а 0593 м.Нікополя. Щодо звернення до командира військової частини  А 0593 про надання йому матеріальну допомогу, йому було відмовлено через відсутність достатніх асигнувань на проведення зазначеної виплати передбачених в кошторисі на утримання військової частини у 2008році. Командир військової частини А 0593 є розпорядником бюджетних коштів третього ступеню, що не дає йому права затверджувати кошторис військової частини. Відповідно до затверджених  кошторисів військової частини А 0593 на 2008р. та на 2009р. розпорядником бюджетних коштів другого ступеню – Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України - проведення виплат, зазначених у позовних вимогах, військовою частиною неможливо. Просить суд відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу з 24.06.2005р. у військовій частині А0593 м.Нікополя Дніпропетровської області,  з 26.05.2008р. на посаді начальника відділення дивізіону  військової частини. (а.с.6).

Відповідно до ч.2 п. 1 та ч.6 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011- XII від 20.12.1991 року, передбачено, що при виконанні службових обов»язків, пов»язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати по відрядженню.

Згідно наказу командира військової частини А0593 №296 від 27.11.2008року передбачена виплата матеріальної допомоги військовослужбовцю частини ОСОБА_2 в сумі 1947,00грн., яка не виплачена йому у зв’язку з відсутністю належного фінансування (а.с.20). Вказана заборгованість є порушенням ст..9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011- XII від 20.12.1991 року та  п.53 Постанови Кабінету Міністрів  України від 07.11.2007року за №1294 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», де вказано, що                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Таким чином, військова частина А 0593 м.Нікополя Дніпропетровської області має грошову заборгованість перед ОСОБА_2 по матеріальній допомозі за 2008рік у розмірі 1947,00грн., що підтверджується відповідною довідкою (а.с.20).

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

Керуючись Постанови Верховного Суду України від 15 квітня 2005р. № 4, ст. 9,  Закону України ?ро соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Військової частини А0593 м.Нікополя  про стягнення заборгованості по польовим виплатам та матеріальній допомозі  - задовольнити.

Стягнути з військової частини А0593 м.Нікополя Дніпропетровської області, розташованої за адресою Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Жуковського, 100 «а», на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  заборгованість по матеріальній допомозі за 2008рік у розмірі 1947,00грн.

Стягнути з військової частини А0593 м.Нікополя Дніпропетровсбкої області,  розташованої за адресою м.Нікополь, вул.Жуковського, 100 «а», на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

Заяву про оскарження рішення суду  до апеляційного суду Дніпропетровської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Нікопольський міськрайонний суд.

        Суддя-