КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 761/3615/19

провадження № 22-ц/824/12630/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Кемського В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої І.В. на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерціний банк «Надра», треті особи: Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у розпорядженні майном, скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна, -

У С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи: Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у розпорядженні майном, скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна.

В обґрунтування позовної заяви зазначала, що 14 липня 2008 року позивач придбала автомобіль марки Nissan Tiida, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, право власності на який було зареєстровано за нею 18 листопада 2008 року.

Зазначає, що 22 вересня 2018 року отримала витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого дізналася, що 26 липня 2012 року за реєстраційним номером №12788640 реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було зареєстроване приватне обтяження відносно зазначеного автомобіля на підставі кредитного договору №05/08/2007/840-К/576 від 23 серпня 2007 року за відповідними договорами застави, за яким обтяжувачем є ПАТ «КБ «Надра», а боржником є ТОВ «Авторай».

У зв`язку із зазначеним, ОСОБА_1 , як особа, яка не укладала з ПАТ «КБ «Надра» жодних договорів застави транспортних засобів, та, відповідно, набула права власності на транспортний засіб без обтяжень, звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» із заявою про припинення приватного обтяження.

Однак, відповідач своїм листом від 03 жовтня 2018 року відмовив позивачу у припиненні приватного обтяження, посилаючись на те, що автомобіль марки Nissan Tiida, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , (далі по тексту спірний автомобіоь) є в переліку предмету забезпечення за договором застави, який забезпечує виконання зобов`язань позичальника - юридичної особи за кредитним договором, за яким заборгованість в повному обсязі не погашена.

З урахуванням наведеного, а також посилаючись на порушення своїх прав, позивач звернулася до суду з указаним позовом, який просила задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Київ від 13 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи: Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у розпорядженні майном, скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у розпорядженні майном - автомобілем Nissan Tiida, номер шасі (кузова,рами) - VIN - НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, колір сірий, - скасовано (припинено) приватне обтяження, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 26 липня 2012 року за №12788640 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, обтяжувач - ПАТ КБ Надра, код:20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 15, боржник - ТОВ «Авторай», код:34505744, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Осіпова, 21, в частині об`єкта обтяження - автомобіль легковий (хечбек) марки Nissan Tiida, номер шасі (кузова,рами) - VIN - НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, колір сірий, підстава обтяження: кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування 05/08/2007/840-К/576, 23.08.2007, відділення ПАТ КБ «Надра» Одеське РУ за договорами застави: 05/09/2007-3/74-1, 05/09/2007-3/75-2, 05/09/2007-3/78-3, 05/09/2007-3/94-6, 05/10/2007-3/154-7; обтяження зареєстровано 26.07.2012 року за №12788640 реєстратором: ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, - що належить на праві власності ОСОБА_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» подати до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» заяву про внесення змін (припинення і виключення з реєстру приватного обтяження) до запису №12788640 від 26 липня 2012 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в частині виключення запису щодо об`єкта обтяження - автомобіля легкового (хечбек) марки Nissan Tiida, номер шасі (кузова, рами) - VIN - НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, колір сірий.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 .

У доводах апеляційної скарги вказано, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованим, а отже має бути скасоване.

Зазначає, що у супереч твердженню позивачки, яке було покладено в основу оскаржуваного судового рішення, на дату придбання спірного автомобіля, тобто 17 липня 2008 року, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вже містився запис про його обтяження. У копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22 вересня 2018 року, який додано позивачкою до позовної заяви, в графі «Зареєстровано» значиться не дата первинної реєстрації обтяження, а вторинної, тобто продовження реєстрації.

Указує, що суд не звернув уваги та не з`ясував, яке саме обтяження зареєстроване 26 липня 2012 року, тобто первинне чи вторинне.

Наголошує, що на дату придбання ОСОБА_1 автомобіля, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містився запис про його обтяження, а банком не надавалась згода на його відчуження.

Скаржник зазначає, що дане приватне обтяження є дійсним (чинним) в силу того, що зобов`язання боржником виконано не було, заборгованість позичальника за кредитним договором в повному обсязі не погашена, а тому відсутні підстави для подання заяви про припинення обтяження.

23 вересня 2019 року до Київського апеляційного суду від представника Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що за наявності майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивачу правомірно було відмовлено у знятті транспортного засобу з обліку.

24 вересня 2019 року до Київського апеляційного суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Також просив розглядати справу без участі позивача.

08 жовтня 2019 року до Київського апеляційного суду від представника Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві надійшло клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволені позову.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із частиною 2 статті 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Частиною 3 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із доведеності обставин про придбання позивачем спірного автомобіля без обтяжень, а тому застосування щодо належного позивачеві майна обтяження за зобов`язаннями іншої особи є безпідставним.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 липня 2008 року позивач придбала у ТОВ «Авторай» автомобіль марки Nissan Tiida, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску у власність, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Право власності на вказаний автомобіль було зареєстровано за позивачем 18 листопада 2008 року.

На час придбання та проведення державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності, транспортний засіб не перебував у будь-якому приватному чи публічному обтяженні, в тому числі у заставі.

Маючи намір продати зазначений вище автомобіль, ОСОБА_1 звернулась до Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві із заявою про зняття вказаного автомобіля з обліку.

Однак, згідно наданого позивачу 22 вересня 2018 року Витягу із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 26 липня 2012 року за заявою ПАТ «КБ «Надра» було зареєстровано обтяження спірного легкового автомобіля у виді застави за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування, 05/08/2007/840-К/576, 23 серпня 2007 року, за зобов`язаннями ТОВ «Авторай» перед ПАТ «КБ «Надра».

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» судам роз`яснено, що за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Виключний перелік підстав, в яких державний виконавець знімає арешт з майна боржника, наведений у частині четвертій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина четверта статті 59 вказаного Закону).

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859 св 18), від 01 листопада 2018 року у справі № 348/1897/16-ц (провадження № 61-36388 св 18).

Як убачається із матеріалів справи, власником спірного автомобіля з 14 липня 2008 року є ОСОБА_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Міністерства внутрішніх справ України від 08 листопада 2018 року №31/12/9П-92.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

У доводах апеляційної скарги відповідач вказує, що позивачем був придбаний автомобіль, що перебував у приватному обтяжені із 2008 року, однак вказані обставини документально не підтверджені. Із наданого до позовної зави витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна слідує, що обтяження зареєстроване 26 липня 2012 року. Таким чином, відповідні доводи апеляційної скарги безпідставні.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Згідно із інформацією, що наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Авторай» зареєстровано 30 червня 2006 року та його видами діяльності є: 50.10.2 Роздрібна торгівля автомобілями, 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, а відповідно до запису №15561110015020680 від 28 травня 2013 року, ТОВ «Авторай» припинено як юридичну особу.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Суд першої інстанції встановивши обставини, які свідчать про придбання позивачем спірного автомобіля за відсутності будь-яких обтяжень у товариства, предметом господарської діяльності якого було здійснення операції з купівлі-продажу автомобілів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність порушених прав позивача, яке підлягає захисту.

З урахуванням наведеного оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про усунення перешкод позивачці у розпорядженні спірним автомобілем у спосіб скасування (припинення) приватного обтяження, є законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялася письмова заява до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку «ПАТ «КБ Надра» щодо усунення перешкод в реалізації права власності на рухоме майно шляхом припинення обтяження щодо спірного автомобіля та подання реєстратору Державного реєстру заяви про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Однак, листом № 1-7-10386 від 03.10.2018 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку «ПАТ «КБ Надра» було відмовлено у задоволенні її заяви.

Суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання обтяжувача подати до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження.

При вирішенні цього спору судом першої інстанції також було правильно застосовано положення статті 41 Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, статей 321, 391 ЦК України, відповідно до яких право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, вже були досліджені місцевим судом та отримали належну правову оцінку, нових доводів або доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду, скаржником не надано, колегія суддів уважає, що місцевий суд всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у частині задоволених вимог відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині, якою у задоволенні вимог позову було відмовлено, тому в цій частині рішення не є предметом апеляційного перегляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Київ від 13 червня 2019 року в частині, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерціний банк «Надра», треті особи: Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у розпорядженні майном, скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна було задоволено, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2019 року.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба