Справа № 612/185/19

Провадження №2/612/107/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року                                 смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі - головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря судового засідання Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, треті особи: приватний нотаріус Близнюківського районного нотаріального округу Харківської області Яременко Галина Вікторівна, ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В :

18.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Третя особа - приватний нотаріус Близнюківського районного нотаріального округу Харківської області Яременко Галина Вікторівна.

На запит суду інформація про місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 надійшла до суду 21.03. 2019, а щодо ОСОБА_3 – 08.04. 2019 (а.с.19-25).

Ухвалою суду від 08.04. 2019 провадження у справі відкрите, до участі у справі як третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору залучено ОСОБА_4 , розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 07.05. 2019(а.с.26-28).

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Павлюченко О.В. підготовче судове засідання відкладене на 28.05. 2019 у зв`язку з тим що з часу отримання ними копії позовної заяви із додатками не витік строк для подачі відзиву(а.с.44).

Підготовче судове засідання проведене 28.05.2019 за участю адвоката Павлюченко О.В. Інші учасники, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися.

Від ОСОБА_3 , ОСОБА_5 надійшли письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність. ОСОБА_3 просить у задоволенні позову відмовити, а ОСОБА_5 вирішення спору залишає на розсуд суду( а.с.67,68, 101,109, 147).

Від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до суду надані письмові заяви про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності (а.с.36-41).

Ухвалою суду від 28.05.2019 у підготовчому судовому засіданні справа призначена до розгляду по суті на 18.06. 2019(а.с.71,72).

Судове засідання 18.06.2019 не відбулося у зв`язку із відрядженням головуючого по справі(а.с.85).

У судові засідання, призначені на 09.07.2019, 24.09.2019, 22.10.2019 позивач ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно 19.06. 2019, 09.07.2019 та 25.09.2019 (а.с.86,104,115).

Судові повісти йому в електронному вигляді за допомогою SMS – повідомлення направлялися на підставі поданої ним письмової заяви від 18.03. 2019 (а.с.14).

Отже Позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомленим. Про причини своїх неявок у судові засідання не повідомив. Заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

У судовому засіданні 22.10.2019 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Павлюченко О.В. заявила клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду вказуючи на те, що безпідставно заявивши позов той повторно не з`являється у судові засідання. Крім того, на підставі ч.5 ст. 142 ЦПК України, заявила вимогу про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи які понесені внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Встановивши ці обставини, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено, що розгляд справи по суті не розпочато.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання як зазначено вище не з`являвся повторно. Про причини неявки суд не повідомляв. Його неявку до суду слід визнати такою, що не має поважних причин.

Отже такі дії позивача ОСОБА_1 слід визнати необґрунтованими та умисними, направленими на затягування розгляду справи та такими, що протидіють правильному та швидкому вирішенню спору, обмежують права відповідача на захист своїх прав у розумні строки, що є зловживанням процесуальними правами.

Заяву про розгляд справи за його відсутності позивач подав лише щодо підготовчого судового засідання.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257ЦПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у

цивільних справах є, в тому числі і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача ОСОБА_1 слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом, позивач останнім часом не цікавиться розглядом справи, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла, суд і вважає необхідним залишити даний позов без розгляду.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду,має право звернутися до суду повторно.

За таких обставин, заява адвоката Павлюченко О.В. про залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, підлягає задоволенню із роз`ясненням наслідків, передбачених ч.2 ст. 257 ЦПК України.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат.

За правилами ч.3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат , про повернення судового збору з державного бюджету.

Як передбачено ч.9  ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами …,суд має право покласти на таку сторону судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 133, ч.ч.1,2,3 ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи , належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно положень ч.ч. 1, 8 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, повязаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено,  гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається із роз`яснень, які міститься у абз.3 п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10,11ЦПК).При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Аналіз вищезазначених норм дає підстав дійти до висновку, що відповідач має право заявляти вимоги про компенсацію витрат повязаних з розглядом справи у разі залишення позову без розгляду судом, при цьому витрати, повязані з розглядом справи мають бути понесені відповідачем саме внаслідок необґрунтованих дій позивача, що судом установлено і викладено вище.

Відповідачем ОСОБА_2 до відзиву на позов долучене окреме клопотання про стягнення із позивача судових витрат які складаються із витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, та витрат пов`язаних із розглядом справи(а.с.54).

До клопотання додано договір про надання правової допомоги, протокол погодження ціни на виконання послуг, акт наданих послуг, квитанції про сплату 5000 грн. витрат на правову допомогу та квитанції на підтвердження сплати витрат на відправлення поштової кореспонденції учасникам справи, а всього на суму 5088 грн. (а.с.57,59,62-64-66).

Отже, належними та допустимими доказами доведено що відповідач поніс судові витрати в розмірі 5088 грн. 00 коп. Розмір витрати на правову допомогу відповідає вимогам ч.4 ст. 137 ЦПК України.

За таких обставин, виходячи з положень ст. ст.141,142, ЦПК України, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат підлягає задоволенню, а понесені відповідачем судові витрати підлягають стягненню з позивача.

Із розміром судових витрат відповідача ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 ознайомлений, що вбачається із його відповіді на відзив і з ними він не погоджується.

Заперечення його зводяться до того, що адвокатом підготовлено «сумнівний» відзив на позов та «сумнівний» розрахунок витрат. Не вбачається проведення адвокатом правового аналізу законодавства та правової практики. Окремі витрати адвоката дорівнюють його витратам на вчорашній обід. Таким чином, в розумінні ч.6 ст. 137 ЦПК України, слід вважати, що позивачем не надані достатні докази на спростовання сум витрат на правничу допомогу, а його твердження необґрунтованими, припущеннями і такими, що не спростовують висновки суду у цій частині.

При поданні позову позивачем судовий збір сплачений. Поверненню позивачеві він не підлягає в силу вимог п.4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 10,11, ч.3 ст. 133,ч.ч.1,2,3 ст. 137,ст. ст. 141,142, ч.5 ст. 223, ст. 257 ЦПК України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»,   п.4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, треті особи: приватний нотаріус Близнюківського районного нотаріального округу Харківської області Яременко Галина Вікторівна, ОСОБА_4 , залишити без розгляду.

Роз`яснити, що відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Холодне Близнюківського району Харківської області, паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , понесені судові витрати у розмірі 5088 (п`ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 32 коп.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Близнюківський районний суд Харківської області.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                 О.І. Мороз