Судове рішення #8241158

                                                                                                                                Справа № 2-778-2010 р.

   РІШЕННЯ  

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 березня 2010 року                                                                                                                            м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Чохонелідзе Л.М.,

при секретарі – Юрчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кіровоградської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», за участю третьої особи без самостійних вимог – Національного Банку України  про зміну умов кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Кіровоградської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», за участю третьої особи без самостійних вимог – Національного Банку України  про зміну умов кредитного договору.

              Позивач просить змінити умови кредитного договору, мотивуючи це тим, що він уклав кредитний договір №7/ФКВ-07 від 05.12.2007 року та отримав кредит у сумі 26 089 доларів США 00 центів. При цьому просить змінити кредитний договір в частині повернення боргу, а саме повернення у національній валюті по курсу НБ України, який діяв на момент укладення договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що клієнт свідомо звернувся до Кіровоградської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» з метою отримання кредиту та отримав кредит в іноземній валюті.

У кредитному договорі, сума, яка підлягає поверненню вказана у іноземній валюті, а не у гривні без еквіваленту і іноземній валюті (визначення в кредитному договорі еквіваленту у іноземній валюті непередбачено при кредитуванні в іноземній валюті), а також договір не містить умов щодо можливості повернення кредиту в іншій валюті, ніж та, в якій він був отриманий позичальником.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

05 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №7/ФКВ-07. Позивач отримав кредит у сумі 26 089 доларів США 00 центів, остаточний термін повернення кредиту в термін не пізніше 04.12.2013 року.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року, кошти – це гривня або іноземна валюта.

Суд дійшов висновку, що у даному випадку, грошові кошти у валюті, що видані в кредит, і які підлягають поверненню у такій самій сумі, що були передані позичальнику позикодавцем, не виконують функцію засобу платежу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)  або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позичальник зобов’язаний повернути позику у тій валюті в якій отримав кредит.

Крім того, позивач посилається на істотну зміну обставин.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.  

Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України №496 від 12.11.2003 року, визначає, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.

Суд дійшов висновку, що відповідач на момент укладення розумів наслідки отримання кредиту в іноземній валюті, крім того власноруч писав заяву на видачу кредиту не в гривні, яка є грошовою одиницею України, а в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, так як позивач не довів істотну зміну обставин після укладення кредитного договору №7/ФКВ-07 від 05.12.2007 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

Керуючись ст. ст. 562, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215  ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:                                                                                      Л.М. ЧОХОНЕЛІДЗЕ

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація