Справа № 751/5603/19 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н. В.

Провадження № 33/4823/387/19

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП                                      

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

Головуючого - судді  Демченка О.В.,

захисника – адвоката – Мироненка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Мироненка С.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2019 року,

                                            в с т а н о в и в:

Вказаною постановою    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює торговим представником ТОВ “Баядера Логістик”, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він 30 липня 2019 року, о 02 год. 40 хв., у м. Бахмачі Чернігівської області по вул. Соборності, 62, керував автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками  алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан  сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити. Вважає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд неповно з`ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшов до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. Вказує на відсутність відеозапису саме моменту правопорушення – о 02 годині 35 хвилин, зокрема, відсутній відеозапис з 01 год. 55 хв. до 03 год. 12 хв. Зауважує, що в наявних фрагментах відеозапису немає натяку на те, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд, та ніде не зафіксовано його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Зазначає, що свідка ОСОБА_2 у вказаний час та за вказаною адресою не було, він нічого не бачив і не підписував, свідок ОСОБА_3 за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, фактично не проживає, а тому на думку захисника, протокол є  сфальсифікованим. Наголошує, що обставини і факти, викладені в протоколі, не відповідають дійсності, відеозаписи не є безперервними і не містять  жодної інформації, яка б доводила винуватість ОСОБА_1

Особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку.

Захисник в судовому засіданні не наполягав на особистій участі свого клієнта та підтримала подану від свого імені апеляційну скаргу, свою позицію аргументував доводами апеляційної скарги.

Заслухавши позицію захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку та обґрунтовує його таким чином.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.    

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 003653 від 30.07.2019 р., ОСОБА_1 30 липня 2019 року, о 02 год. 40 хв., у м. Бахмачі Чернігівської області по вул. Соборності, 62, керував автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками  алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан  сп`яніння , у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.(а.с.4).

Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 був ознайомлений з його змістом при його складанні, від надання письмових пояснень і підпису відмовився в присутності двох свідків.

З наявних у матеріалах справи пояснень, які громадяни ОСОБА_2 (а.с.6) та ОСОБА_3 (а.с. 5)  надали інспектору патрульної поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП,  щодо водія ОСОБА_1 вбачається, що 30.07.2019 року, близько 02 год. 40 хв., вони перебували в м. Бахмачі по вул. Соборності. В цей час працівники поліції зупинили автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки водій даного автомобіля знаходився в стані алкогольного сп`яніння. На законну вимогу не пред`явив своє водійське посвідчення та зачинився в своєму автомобілі. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився в їх присутності. Додали, що гр. ОСОБА_1 разом з пасажиром поводили себе неадекватно та не давали змоги працівникам поліції виконувати свої обов`язки.

З наявних у матеріалах справи пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що 30.07.2019 року, близько 02 год. 35 хв., вона перебувала в м. Бахмачі по вул. Соборності та була запрошена поліцейськими в якості свідка  до автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , який ними був зупинений.  Вказала, що гр. ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння за кермом даного автомобіля. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння  в її присутності відмовився.  Перебуваючи біля автомобіля, чула у водія нерозбірливу мову, також було відчутно запах алкоголю із салону автомобіля.(а.с. 7).

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний суд переконався, що місцевий суд правильно прийшов до висновку, про те, що  ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку в присутності двох свідків, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху  водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння, дії наркотичних або токсичних засобів. Відмова особи, яка керує транспортним засобом від зазначеного обов`язку, тягне відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи перебувала особа за кермом під час виявлення правопорушення і складання протоколу на неї чи ні, та чи проводилось медичне обслідування на місці чи ні.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.    

У відповідності до ст. 62 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський при виконанні  покладених на нього повноважень є представником держави.  Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для  виконання всіма фізичними та юридичними особами. Ніхто на має права втручатися в  законну діяльність поліцейського.

Стаття 266 КУпАП регламентує порядок проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог цієї статті, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 7  Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов`язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров`я.

За цих обставин, питання, які поставлені в апеляційній скарзі, не мають ніякого значення для вирішення справи по суті. Адже у випадку відмови особи від проходження  медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейські не мають права  ніяким чином примусити цю особу проходити медичний огляд, а можуть лише скласти протокол про адміністративне правопорушення. Обов?язок  водія пройти на вимогу поліцейського  медичний  огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння, прямо передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що не було виконано ОСОБА_1 і визнано ним самим в судовому засіданні.

Доводи щодо недопустимості доказу по справі протоколу про адміністративне правопорушення є власними висновками автора скарги, які ніякими реальними доказами не підтверджені.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, фактично у справі є три свідки, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , які підтвердили відмову  ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Таким чином, процедура складання протоколу про  адміністративне правопорушення, передбачена п. 7  Інструкції, працівниками поліції порушена не була.

Згідно переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 зачинився та протягом тривалого часу перебував у автомобілі, що свідчить про ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті до уваги.

Розгляд справ про адміністративні  правопорушення проводиться на засадах змагальності, коли кожна сторона самостійно обстоює свої права і доводить свої аргументи суду. В засіданні першої і апеляційної інстанцій ОСОБА_1 не надав суду доказів, після дослідження яких поза розумним сумнівом було б доведено його невинуватість.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, з`ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і  застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне  правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.  

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.       

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначив стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Порушень чинного законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та його розгляду в суді, які б тягли за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Постанова суду є законною, а тому підстав для скасування судового рішення та закриття провадження немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу  захисника Мироненка С.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.       

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Демченко