ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 жовтня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/2146/18

Головуючий у першій інстанції – Кузюра В. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1172/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді  Вінгаль В.М.,

суддів:  Губар В.С., Кузюри Л.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бивалькевич Т.В., Шапко В.М.,

позивач: Приватне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд",

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_40 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 ,  виконавчий комітет Ніжинської міської ради,

                                   УСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" (далі – ПАТ "Чернігівоблбуд") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними свідоцтва про право власності за:

- ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 на квартиру АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_40 на квартиру АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 на квартиру АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_53 , ОСОБА_47 на квартиру АДРЕСА_5 .

У травні 2018 року ПАТ "Чернігівоблбуд" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними свідоцтва про право власності за:

- ОСОБА_21 на квартиру АДРЕСА_6 ;

- ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 на квартиру АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 на квартиру АДРЕСА_8 .

У травні 2018 року ПАТ "Чернігівоблбуд" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними свідоцтва про право власності за:

- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_9 ;

- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_10 ;

- ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на квартиру АДРЕСА_11 ;

- ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 на квартиру АДРЕСА_12 ;

- ОСОБА_20 на квартиру АДРЕСА_13 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Чернігівоблбуд» є правонаступником Орендного підприємства та Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд».

Житловий будинок по АДРЕСА_14 зведений у 90-х роках минулого століття за кошти попередників ПАТ «Чернігівоблбуд». Згодом частина квартир була викуплена, а інші квартири залишились у власності та на балансі товариства.

Позивач вказує на те, що рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 17.03.2008 року у справі №22ц-430/2008, рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.01.2009 року у справі №2-50/09, рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 08.06.2010 року у справі №2-618/2010 встановлені обставини, які відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню і є обов`язковими для суду у даній справі. Зокрема, будинок АДРЕСА_14 не входить до складу державного майна, переданого в оренду Чернігівському ремонтно-будівельному тресту, будівництво будинку здійснювалося за рахунок прибутку, отриманого колективом орендарів.

Загальними зборами акціонерів ЗАТ «Чернігівоблбуд» від 24 лютого 2009 року було прийнято рішення повернути майно, яке в 2004 році було передано до статутного капіталу ДП «Управління майном» знову до ЗАТ «Чернігівоблбуд», шо підтверджується витягом з протоколу №1.

У новій редакції статуту ДП «Управління майном» ЗАТ «Чернігівоблбуд», державну реєстрацію якого проведено 15 жовтня 2009 року, номер запису 10641050005000326, в статутному капіталі будинок АДРЕСА_14 , в том числі спірні квартири, вже не значаться.

Незважаючи на викладене, виконком Ніжинської міської ради прийняв рішення про приватизацію мешканцями спірних квартир в житловому будинку по АДРЕСА_15 .від 25.09.2014 року). На підставі цього рішення відповідачі отримали свідоцтва про право власності на квартири в рівних долях.

Проте власником спірних квартир є ПАТ "Чернігівоблбуд", незалежно від реєстрації такого права, оскільки на момент завершення будівництва та введення в експлуатацію будинку обов`язкова реєстрація не вимагалася.

У зв`язку з викладеним, позивач просив визнати свідоцтва про право власності на спірні квартири в будинку АДРЕСА_14 недійсними.

Ухвалами судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2018 року справи №№740/2036/18, 740/2200/18, 740/2146/18 об`єднано в одне провадження.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 04 червня 2019 року у задоволенні позову ПАТ "Чернігівоблбуд" відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Чернігівоблбуд" просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на недотримання  ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, норм національного процесуального законодавства, незастосування положень ст.1 Першого Протоколу до Конвенції (ратифіковані Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), практики Європейського Суду з прав людини та висновків ВСУ.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем були надані рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 17.03.2008 року, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 січня 2009 року у справі №2-50/09, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 грудня 2009 року у справі №2-1942/09, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2010 року у справі №2-618/2010, якими встановлені обставини, які відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню і є обставинами, обов`язковими для суду у даній справі, а саме, що будинок АДРЕСА_14 будувався за власні кошти попередників позивача і був включений до статутного капіталу новоствореного товариства ЗАТ «Чернігівоблбуд», що згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Чернігівоблбуд» від 24 лютого 2001 року, вказаний будинок, за виключенням квартир пайовиків, був переданий до статутного капіталу Дочірнього підприємства «Управління майном» ЗАТ «Чернігівоблбуд». Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Чернігівоблбуд» від 24 лютого 2009 року вказаний будинок був законно повернутий до статутного капіталу ЗАТ «Чернігівоблбуд». Спірні квартири ніколи не належали ні до комунальної власності Ніжинської міської ради, ні до складу державної власності.

На думку скаржника, посилання судом першої інстанції на постанову Вищого господарського суду України від 28.12.2016 року у справі №927/838/15 не спростовують факту знаходження спірних квартир в статутному копіталі позивача.

У наданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів – ОСОБА_54 просить апеляційну скаргу ПАТ «Чернігівоблбуд» залишити без задоволення, а рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 04 червня 2019 року без змін.

Заслухавши голову судового засідання, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали даної справи та матеріали інвентаризаційної справи №12453 на будинок АДРЕСА_14 , обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом у справі встановлено, що в судовому порядку неодноразово вирішувалося питання щодо права на квартири АДРЕСА_16 3, АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 АДРЕСА_27 .

Постановою Вищого Господарського суду України від 02 липня 2013 року у справі №5028/12/40/2012 (5028/2/120/2011), залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року, за якою  рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.07.2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за ПАТ «Чернігівоблбуд» на квартири АДРЕСА_16 3, АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 без змін, а в частині припинення провадження у справі скасовано і прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради зареєструвати право власності ПАТ «Чернігівоблбуд» на квартири АДРЕСА_16 3, АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_31 АДРЕСА_32 .

Постановою Вищого Господарського суду України від 28.12.2016 року у справі №927/838/15, залишено без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 31 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 року, якими відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Чернігівоблбуд» до виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання протиправним (незаконним) рішення виконкому Ніжинської міськради від 03.07.2014 року №140 «Про недопущення призупинення приватизації в частині квартир №№15, 38, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 14, 27, 12, 29, 23, АДРЕСА_3 , зазначено, що у судових справах №5028/12/40/2012, №4/150б/77б/266 суди вірно встановили, що перебування житлового багатоквартирного будинку на балансі обслуговуючої організації не доводить її права власності на квартири в цьому будинку, які є самостійним об"єктом цивільних прав, а отже позивачем не було доведено наявність у нього права власності на спірні квартири, спірні квартири передані у власність фізичним особам, які володіють та користуються ними на відповідних правових підставах.

До такого висновку Вищий Господарський суду України  від 28.12.2016 року у справі №927/838/15 дійшов виходячи з наступного:

- на підставі рішення виконкому обласної ради депутатів трудящих №819 від 12 жовтня 1960 року було створено обласний ремонтно-будівельний трест. Згідно з п. 1.3. Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту «Чернігівоблбуд», відповідно до п.п. 1.1, 2.2 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», затвердженого рішенням зборів засновників (протокол № 7 від 13 квітня 1995 року) та перереєстрованого виконкомом Чернігівської міськради народних депутатів розпорядженням №385-р. від 27 листопада 1995 року, ЗАТ «Чернігівоблбуд» було створено в результаті викупу майна і шляхом перетворення обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства «Чернігівоблбуд» за рішенням засновників (протокол № 7 від 13 квітня 1995 року) і є правонаступником суб`єкта підприємницької діяльності обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства «Чернігівоблбуд». Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 Статуту, затвердженого зборами акціонерів ЗАТ «Чернігівоблбуд» (протокол № 1 від 27 травня 2011 року) та зареєстрованого державним реєстратором виконкому Чернігівської міськради Чернігівської області 27 липня 2011 року, ПАТ «Чернігівоблбуд» було створено згідно установчих зборів засновників №7 від 13 квітня 1995 року шляхом перетворення суб`єкта підприємницької діяльності Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства «Чернігівоблбуд» і є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства «Чернігівоблбуд» та ЗАТ «Чернігівоблбуд»;

- рішенням виконкому № 362 від 21 жовтня 1986 року земельна ділянка для будівництва 45-квартрирного будинку по АДРЕСА_14 , з пайовою участю інших підприємств комунального господарства міста була виділена Ніжинському РСУ. У 1989 році Ніжинське РСУ отримало наряд-заказ від обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту на будівництво 45-квартрирного будинку по АДРЕСА_14 , а 22 червня 1993 року загальні збори колективу Ніжинського РСУ постановили виділити 20 квартир працівникам для самостійного завершення будівництва;

- відповідно до договору від 31 березня 1989 року, укладеного між колективом Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, облжилкомуправлінням Чернігівського облвиконкому та колективом працівників Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, управління передало в оренду трудовому колективу основні фонди виробничого та невиробничого призначення оборотні засоби, а також закріпило грошові кошти на рахунках, а трест прийняв вказане майно в оренду до 2011 року;

- згідно з положеннями Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту «Чернігівоблбуд», затвердженого 20 січня 1990 року, до складу тресту входив ряд структурних підрозділів без права юридичної особи, в тому числі і Ніжинське РБУ;

- відповідно до Статуту тресту останнє було орендним підприємством, працюючим на підставі договору від 31 березня 1989 року, мало самостійний баланс та створювало колективну власність. Згідно з п. 4.2 Статуту господарський обіг тресту складався з двох форм власності: державної, у вигляді орендованого майна та колективної, що створена в результаті господарської діяльності тресту. До державного майна, переданого в оренду АДРЕСА_33 , будинок по вул. Семашка, 7, не входив. Згідно з п. 2.11 договору трест зобов`язався здійснювати будівництво житла, об`єктів соцкультпобуту за рахунок різних джерел, в тому числі і за власні кошти;

- згідно з Статутом та колективним договором від 15 лютого 1990 року, укладеного між трестом, профспілкою та колективом Ніжинського РБУ, останній зобов`язався протягом 1990 року відрахувати до фонду економічного розвитку 65 700 крб., а залишки цього фонду, що були централізовані у тресті у 1989 році вирішено направити на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_14 . Додатком № 2 до договору про соціальний та економічний розвиток колективу Ніжинського РБУ на 1990-1995 роки передбачено фінансування будівництва зазначеного будинку за рахунок соцкультпобуту у 1990 р. - 150 тис. крб., у 1991 р. - 250 тис. крб.;

- протокол засідання інвентарної комісії від 5 травня 1994 року містить посилання на інвентарні описи незавершеного капітального будівництва, але не доводить, що будинок (незавершене будівництво) по АДРЕСА_14 , належить до колективної власності орендного підприємства. У листі РВ ФДМУ по Чернігівській області від 20 січня 2010 року без посилання на підтверджуючі документи зазначено, що об`єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_14 , при приватизації ввійшов при формуванні статутного фонду акціонерного товариства (як майно орендаря вартістю 6 485 625 крб.)

- 24 грудня 1996 року рішенням виконкому Ніжинської міської ради №376 затверджено акт прийняття в експлуатацію державною комісією закінченої будівництвом будівлі житлово-цивільного призначення від 19 червня 1996 року житлового будинку по АДРЕСА_14 , в якому замовником будівництва, генеральним підрядником зазначено Ніжинське ремонтно-будівельне управління та не зазначено про його відомче підпорядкування;

- згідно із довідкою від 13 червня 1998 року, виданій Ніжинському ЗАТ «Чернігівоблбуд» за підписом керуючого Ніжинським відділенням Агропромбанку «Україна», будівництво житлового будинку по АДРЕСА_14 проводилось за рахунок власних коштів та внесків пайовиків;

-наказом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного ЗАТ «Чернігівоблбуд» №47 від 5 жовтня 1999 року «Про організацію дочірнього підприємства Ніжинське РБД «Чернігівоблбуд», ДП «Ніжинська ремонт-будівельна дільниця» були передані основні виробничі фонди на суму 237 658,00 грн.;

- за актом від 30.09 - 05.10.1999 було передано основні фонди у власність Ніжинського РСУ на суму 237 658,00 грн., у тому числі - житловий будинок по АДРЕСА_14 ;

- у п. 9.7 Положення про ремонтно-будівельну дільницю ЗАТ «Чернігівоблбуд», затвердженого радою ЗАТ «Чернігівоблбуд» (протокол № 17 від 20 грудня 1995 року), визначено, що реорганізація структурного підрозділу тягне за собою перехід прав і обов`язків, які належали структурному підрозділу до його правонаступника;

- 24 листопада 1999 року виконкомом Ніжинської міськради було зареєстровано ДП «Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця»;

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17 грудня 2002 року у справі № 4/150б/77б/26б було затверджено звіт ліквідатора, припинено провадження у справі, а ДП «Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця» ЗАТ «Чернігівоблбуд» ліквідовано, у зв`язку з чим, розпорядженням виконкому Ніжинської міськради №155 від 2 червня 2003 року було скасовано державну реєстрацію ДП «Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця» ЗАТ «Чернігівоблбуд». До ліквідаційної маси не було включено житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 .

- виконавчий комітет Ніжинської міської ради, який діяв у межах наданих йому повноважень, рішенням № 140 від 3 липня 2014 року «Про недопущення призупинення приватизації», з метою недопущення призупинення приватизації житла, розглянувши звернення громадян та керівників організацій, дозволив органу приватизації міськвиконкому здійснювати приватизацію державного житлового фонду, а саме квартир АДРЕСА_19 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_28 , 18, 3, АДРЕСА_21 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_34 ;

- право власності фізичних осіб на спірні квартири зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відповідних свідоцтв про право власності, виданих виконавчим комітетом Ніжинської міської ради.

За матеріалами справи, орган приватизації був створений при Ніжинській ремонтно-будівельній дільниці, який і приймав рішення з питань приватизації.

На загальних зборах колективу Ніжинського РБУ від 22.06.1993 року було вирішено виділити 20 квартир працівникам за списком черговості для завершення самостійного будівництва квартир , протокол №1.

На спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету Ніжинського РБУ від 14.03.1996 року спірні квартири виділені на загальну чергу працівників, протокол №3.

26.04.1996 року на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету Ніжинського РБУ спірні квартири було вирішено виділити відповідачам.

Врахувавши вищевикладені обставини, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, вірно вказав, що оскільки державну реєстрацію ДП «Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця» ЗАТ «Чернігівоблбуд» було скасовано, виконавчий комітет Ніжинської міської ради, який діяв у межах наданих йому повноважень, і прийняв рішення №140 від 3 липня 2014 року «Про недопущення призупинення приватизації», з метою недопущення призупинення приватизації житла, розглянувши звернення громадян та керівників організацій, дозволив органу приватизації міськвиконкому здійснювати приватизацію спірних квартир в житловому будинку АДРЕСА_14 , оскільки організація при якій був створений орган приватизації припинила свою діяльність, до ліквідаційної маси не було включено житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_14 з квартирами, які не були на той час приватизовані та не передавалися при ліквідації дільниці або іншим шляхом (як раніше передавався на баланс дільниці актом) на баланс позивача та його попередників. Позивачі вселилися у житло на законних підставах і протягом тривалого часу добросовісно використовують квартиру як єдине житло.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд зауважив, що потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див. рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуться (див. зазначене рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа, як суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можути вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значущих дій припустилися помилки.

Отже,  якщо з боку міськвиконкому і були допущені порушення при приватизації квартир відповідачів, то ці порушення не було вчинено відповідачами і останні не можуть нести за це відповідальність, а тому і відсутні правові підстави для застосування положень ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішеннями Апеляційного суду Чернігівської області від 17 березня 2008 року у справі №22ц-430/2008, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 січня 2009 року у справі №2-50/09, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 грудня 2009 року у справі №2-1942/09, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2010 року встановлені обставини, які відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню і є обов`язковими для суду у даній справі, зокрема те, що будинок АДРЕСА_14 не входить до складу державного майна, переданого в оренду Чернігівському ремонтно-будівельному тресту, будівництво будинку здійснювалося за рахунок прибутку, отриманого колективом орендарів не приймається до уваги. У вказаних рішеннях мова йде про будинок, а не про окремі спірні квартири, які за своєю природою є окремими об`єктами нерухомості. Крім того, у вказаних рішеннях здійснено правову оцінку фактів, а не встановлено факт права власності позивача на спірні квартири.

За таких обставин, наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, такі доводи були предметом дослідження суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України,

                                       ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" залишити без задоволення.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 04 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється  з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Голова судового засідання                                               

      Судді