ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року м. Чернівці

провадження № 727/10182/18

справа 22-ц/822/903/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 липня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення суми грошового переказу, комісії і пені та за позовом ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення суми грошового переказу та пені

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення суми грошового переказу, комісії і пені.

Позовні вимоги обґрунтувала слідуючими обставинами. Нею у відділенні №10025/054 філії Чернівецького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» було відправлено на ім`я ОСОБА_2 через систему грошових переказів «Швидка копійка»: 27.07.2018р. грошовий переказ № НОМЕР_1 на суму 140000,00 грн. та сплачено відповідно комісія у розмірі 1410,00 грн., що підтверджується заявою на відправку переказу від 27.07.2018 р., 28.07.2018р. грошовий переказ № НОМЕР_2 на суму 140 000,00 грн. та сплачено комісію у розмірі 1410,00 грн., що підтверджується заявою на відправку переказу від 28.07.2018р., 31.07.2018р. грошовий переказ № НОМЕР_3 на суму 100000,00 грн. та сплачено відповідно комісія у розмірі 1010,00 грн., що підтверджується заявою на відправку переказу від 31.07.2018 р.

Грошові перекази були оформлені відповідно до заяв на відправку переказу, шляхом внесення готівкових коштів в касу банку та сплачена відповідна комісія за здійснення переказу також готівковими коштами. Одержувачем грошових переказів вона зазначила третю особу ОСОБА_2 , місцем одержання переказів - Україна. 08.08.2018року, ОСОБА_2 , як отримувач грошових переказів, перебуваючи в м. Одеса (Україна), звернувся у відділення Ощадбанку за отриманням вище вказаних грошових переказів, однак, у видачі грошових коштів йому було відмовлено.

09.08.2018року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, у зв`язку з тим, що невідомі особи ПАТ «Державний ощадний банк України» незаконно привласнили належні їй грошові кошти в сумі 380 000 грн., які вона перерахувала на ім`я ОСОБА_2 .

За вказаною заявою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 42018261010000099 від 06.09.2018 р. На даний час проводиться досудове розслідування.

09.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Державний ощадний банк України» із заявою, в якій виклала обставини відправлення грошових переказів та неможливості 08.08.2018 р. отримання їх належним отримувачем - ОСОБА_2 , внаслідок відмови працівників банку у їх видачі отримувачу.

Просила заблокувати видачу грошових коштів за вказаними грошовими переказами, з`ясувати де перебувають грошові кошти, у разі їх виплати - надати інформацію про дату та місце виплати, особу отримувача, надати відео камер спостережень з відділення банку де були виплачені перекази. У відповідь на свою заяву отримала лист з Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» датований 06.09.2018 р., в якому банк повідомив, що викладені обставини потребують додаткового вивчення, банком було ініційовано проведення службового розслідування.

У зв`язку з тим, що станом на 07.09.2018р. належний отримувач грошових переказів - ОСОБА_2 їх не отримав, 07.09.2018р. ОСОБА_1 направила на адресу ПАТ «Державний ощадний банк України» та Чернівецького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заяву про повернення коштів за невиплаченими грошовими переказами у розмірі 380 000,00 грн. та сплаченої комісії у розмірі 3830,00 грн., шляхом перерахування вказаних грошових коштів на її розрахунковий рахунок. Однак кошти не були повернуті.

Просила стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» на її користь суму грошового переказу в розмірі 380 000,00 грн., суму сплаченої комісії за переказ коштів в розмірі 3 830,00 грн., та пеню в розмірі 4160,00 грн.; стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» на її користь понесені по справі судові витрати.

19.11.2018 року до суду з позовом звернувся - третя особа із самостійними вимогами на предмет позову на стороні позивача - ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення суми грошового переказу та пені. Позовні вимоги мотивував тим, що позивачем ОСОБА_1 було відправлено на його ім`я через систему грошових переказів «Швидка копійка»: 27.07.2018р. грошовий переказ № НОМЕР_1 на суму 140000,00грн., 28.07.2018р. грошовий переказ № НОМЕР_2 на суму 140 000,00 грн., 31.07.2018 р. грошовий переказ № НОМЕР_3 на суму 100000,00 грн.

Грошові перекази були оформлені відповідно до заяв на відправку переказу, шляхом внесення позивачем ОСОБА_1 готівкових коштів в касу банку та сплачена відповідна комісія за здійснення переказу також готівковими коштами. Одержувачем грошових переказів був зазначений ОСОБА_2 , місцем одержання переказів - Україна. 08.08.2018року він, як отримувач грошових переказів, перебуваючи в м.Одеса (Україна), звернувся у відділення Ощадбанку за отриманням вище вказаних грошових переказів, однак, у видачі грошових коштів йому було відмовлено. ПАТ «Державний ощадний банк України» стверджує про виплату грошових переказів належному отримувачу - ОСОБА_2 , на підтвердження чого надає заяви на виплату переказів та заяви на видачу готівки. Проте, банком було надано копію паспорта отримувача даних переказів, з якого вбачається, що перекази були виплачені особі з прізвищем ім`ям по батькові - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Молдова, який пред`явив паспорт НОМЕР_4 . Особові дані отримувача переказів, які були зазначені позивачем ОСОБА_1 (ініціатором переказів) під час відправки переказів є відмінними та не співпадають з особовими даними особи, котра звернулась за виплатою переказів та котрій фактично вказані перекази були виплачені. Вважає, що вказані перекази були виплачені неналежному отримувачу, у зв`язку з чим повинні бути виплачені йому, як належному отримувачу.

Просив, стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» на його користь суму грошового переказу в розмірі 380 000,00 грн. та пеню в розмірі 41 800,00 грн.; стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» на його користь понесені по справі судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 про стягнення з ПАТ "Державний ощадний банк України" суми грошового переказу в розмірі 380 000,00 грн., суми сплаченої комісії в розмірі 3830,00 грн. та пені в розмірі 4160,00 грн. відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 до ПАТ "Державний ощадний банк України" про стягнення з ПАТ "Державний ощадний банк України " суми грошового переказу в розмірі 380 000,00 грн. та пені в розмірі 41 800,00 грн., стягнення судових витрат відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачі не довели порушення їхніх прав, як суб`єктів переказу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

На рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні її позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПАТ «Державний банк України» на користь неї суму грошового переказу в розмірі 380 000, 00 грн., суму сплаченої комісії за переказ коштів в розмірі 3 830, 00 грн. та пені в розмірі 4 160, 00 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні його позову скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги та позиції інших учасників

Апелянти вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, таким, що прийнято судом з неправильним визначенням відповідно до встановлених обставин правовідносин та з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт ОСОБА_1 вказує на те, що з досліджуваного в суді першої інстанції копії паспорта особи, якій було фактично виплачено грошові перекази вбачається, що прізвище, ім`я та по-батькові вказаної особи не співпадає з прізвищем, ім`ям та по-батькові належного отримувача, що вказаний відправником.

Апелянт ОСОБА_2 посилається на те, що він не отримував відправлені на його ім`я грошові перекази від ОСОБА_1 , отже відповідач їх не виплачував, паспорта громадянина Молдови він також не мав та ніколи не отримував, пред`явлений під час виплати грошових переказів паспорт громадянина Молдови на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 йому не належить, доказом цього є інша фотокартка в паспорті та зазначення іншої дати народження.

Банк виплатив перекази іншій особі, ніж тій, що вони адресувались, належним чином не пересвідчився, що особа котра звернулася за виплатою переказів є саме належним отримувачем, якому дійсно були відправлені ОСОБА_1 гроші.

Вважає що дані дії Банку є порушенням законодавства, що регулює порядок виплати переказів.

АТ «Державний ощадний банк України» у відзиві на апеляційні скарги просить залишити апеляційні скарги без задоволення. Зазначає, що при виплаті переказів отримувачем ОСОБА_2 було надано документ, що посвідчує його особу, а також повідомлено банку контрольні номери цих переказів, без яких видача грошових коштів не могла б бути проведена. Отже, послуги за грошовими переказами були надані банком належним чином.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у відділенні №10025/054 філії Чернівецького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» відправила на ім`я ОСОБА_2 через систему грошових переказів «Швидка копійка» 27.07.2018р. грошовий переказ № НОМЕР_1 на суму 140000,00грн. та сплатила комісію у розмірі 1410,00 грн., що підтверджується заявою на відправку переказу від 27.07.2018р.

28.07.2018р. ОСОБА_1 відправила на ім`я ОСОБА_2 через систему грошових переказів «Швидка копійка» грошовий переказ № НОМЕР_2 на суму 140 000,00 грн. та сплатила комісію у розмірі 1 410,00 грн., що підтверджується заявою на відправку переказу від 28.07.2018р., а також 31.07.2018 р. відправила грошовий переказ № НОМЕР_3 на суму 100000,00 грн. та сплатила комісію у розмірі 1010,00грн., що підтверджується заявою на відправку переказу від 31.07.2018р. Грошові перекази були оформлені відповідно до заяв на відправку переказу, шляхом внесення готівкових коштів в касу банку та сплачена відповідна комісія за здійснення переказу також готівковими коштами. Одержувачем грошових переказів був зазначений ОСОБА_2 , місцем одержання переказів - Україна.

У зв`язку з тим, що станом на 07.09.2018 р. належний отримувач грошових переказів ОСОБА_2 їх не отримав, 07.09.2018 р. ОСОБА_1 направила на адресу ПАТ «Державний ощадний банк України» та Чернівецького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заяву про повернення коштів за невиплаченими грошовими переказами у розмірі 380 000,00 грн. та сплаченої комісії у розмірі 3830,00 грн., шляхом перерахування вказаних грошових коштів на її розрахунковий рахунок.

09.08.2018року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Державний ощадний банк України» із заявою, в якій виклала обставини відправлення грошових переказів та неможливості 08.08.2018 р. отримання їх належним отримувачем - ОСОБА_2 , внаслідок відмови працівників банку у їх видачі отримувачу. Просила в заяві, заблокувати видачу грошових коштів за вказаними грошовими переказами, з`ясувати де перебувають грошові кошти, у разі їх виплати - надати інформацію про дату та місце виплати, особу отримувача, надати відео камер спостережень з відділення банку де були виплачені перекази. У відповідь на свою заяву отримала лист з Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» датований 06.09.2018 р., в якому банк повідомив, що викладені обставини потребують додаткового вивчення, банком було ініційовано проведення службового розслідування.

09.08.2018року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, у зв`язку з тим, що невідомі особи ПАТ «Державний ощадний банк України» незаконно привласнили належні їй грошові кошти в сумі 380 000 грн., які вона перерахувала на ім`я ОСОБА_2 . За вказаною заявою, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 42018261010000099 від 06.09.2018р. та проводиться досудове розслідування.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позовах, зробив висновок, що позивачі не довели порушення їхніх прав.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов`язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщенні на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Ці положення застосовуються також до відносин, пов`язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не впливає із суті відносин.

Частинами першою, другої статті 1091 ЦК України встановлено, що банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Банк має право залучити інший банк (виконуючий банк) для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта.

Відповідно до ст. 1092 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв`язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.

Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

В даній справі банк виконував операцію з виплати грошового переказу через внутрішньодержавну платіжну систему «Система термінових платежів «Швидка копійка» без відкриття рахунку в банку.

Відповідно до п.9.1-9.2 ст.9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.

Платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Згідно з п.10.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки та/або небанківські установи-резиденти мають право створювати та бути учасниками внутрішньодержавних та/або міжнародних платіжних систем.

Правилами внутрішньодержавної платіжної системи «Система термінових платежів «Швидка копійка», затвердженими постановою правління АТ «Ощадбанк» від 05 жовтня 2017 року №879 врегульовано основні умови та принципи здійснення термінових грошових переказів фізичними особами та суб`єктами господарювання у національній валюті за внутрішньодержавною платіжною системою «Система термінових платежів «Швидка копійка».

Згідно з п.1.8 Правил виплата переказу отримувачу здійснюється за умови надання документа, що посвідчує особу, після ідентифікації у базі даних СТП контрольного номера переказу, що називає отримувач, прізвища, імені та по батькові (за наявності) отримувача.

Відповідно до п.13.1 Правил операціоніст СТП здійснює виплату переказу отримувачу - фізичній особі у разі, якщо: 1) отримувач надає документ, що посвідчує його особу; 2) отримувач називає контрольний номер переказу.

Пунктом 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видача в готівковій формі.

Відповідно до пункту 32.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з у рахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

ОСОБА_2 під час отримання грошових переказів було пред`явлено працівнику банку документ що посвідчує особу та повідомлено контрольні номери переказів - №3623972834, №4891829514 та № НОМЕР_3 які були відомі тільки відправнику та в подальшому могли бути повідомлені ним належному отримувачу.

Як вбачається з заяв на видачу готівки №6014400973 від 01.08.2018 року на суму 100 000,00 грн. та №4891829514 від 01.08.2018 року на суму 140 000,00 грн. та № 3623972834 на суму 140 000,00 грн. отримувачем коштів є ОСОБА_2 , що засвідчується підписом отримувача на зазначених документах. Також із зазначених заяв вбачається, що особу отримувача було ідентифіковано за пред`явленим паспортом громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_4 . Крім того правильність заповнення заяв на виплату переказів від 01.08.2018 на ім`я ОСОБА_2 також засвідчується підписом отримувача. При цьому, слід звернути увагу, що з боку ОСОБА_2 , а також інших сторін заяв, клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи, з приводу не відповідності засвідченого в документі на отримання переказу, не заявлялося. За вказаних обставин, підтверджених доказами дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що АТ «Ощадбанк» прийняв від ОСОБА_1 три перекази на загальну суму 380 000,00грн. для ОСОБА_2 , які 01.08.2018року у відділенні АТ «Ощадбанк», через касу банку, виплатив особі, яку було ідентифіковано саме як ОСОБА_2 , про що зазначено в заявах на видачу готівки та заявах на виплату переказу від 01.08.2018 року.

Отже, отримувачем переказу були здійснені всі необхідні дії, які є обов`язковими для здійснення виплати переказу коштів через платіжну систему «Система термінових платежів «Швидка копійка», на підставі чого банком було здійснено видачу коштів особі, яка за прізвищем, ім`ям та по батькові відповідала особі отримувача, зазначеному у заяві на переказ коштів.

Правилами переказу грошових коштів через платіжну систему «Система термінових платежів «Швидка копійка» не передбачено обов`язку працівника банку перевіряти інші відомості щодо особи отримувача, при цьому в заяві на переказ грошових коштів інформація щодо інших даних отримувача, місця його реєстрації, номера телефону тощо відсутня.

Апеляційним судом відхиляються доводи апелянтів про те, що банком неправомірно, на підставі пред`явлених підроблених паспортів, видано грошові перекази, оскільки такі доводи не входять до предмета доказування у справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне право положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.

Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, необхідно визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21 вересня 2006 року в справі «Грабчук проти України» (заява № 8599/02); пункт 48 рішення від 12 січня 2012 року в справі «Довженко проти України» (заява № 36650/03)).

Обставини порушення працівником банку правил видачі грошових переказів чи порушення норм закону у встановленому законом порядку не доведені, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та позову ОСОБА_2 про стягнення сум грошових переказів, а також комісії та пені, які є похідними щодо основної вимоги, є правильним.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Встановивши недоведеність порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідачем, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні пред`явлених ними позовів.

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 липня 2019 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови - 25 жовтня 2019 року.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Вірно з оригіналом :