УХВАЛА

25 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16430/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-Західна залізниця")

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019

за заявою публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017

у справі № 910/16430/14

за позовом Антимонопольного комітету України

до Державної адміністрації залізничного транспорту України

про стягнення 100 000 000 грн. штрафу та 100 000 000 грн. пені та зобов`язання виконати рішення,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 (згідно з відбитком штампу апеляційного господарського суду) ДТГО "Південно-Західна залізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі №910/16430/14 скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції. Крім того, в касаційній скарзі ДТГО "Південно-Західна залізниця" просить поновити строк на касаційне оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ДТГО "Південно-Західна залізниця", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015: позов Антимонопольного комітету України задоволено; стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України штраф у сумі 100 000 000 грн. і пеню в розмірі 100 000 000 грн.; зобов`язано відповідача виконати пункт 4 резолютивної частини рішення від 16.07.2014 № 576-р.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 рішення і постанову попередніх судових інстанцій у даній справі скасовано в частині стягнення з відповідача 100 000 000 грн. пені з передачею справи у відповідній частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва; у решті рішення і постанову залишено без змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017, позов Антимонопольного комітету України задоволено; стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України у доход державного бюджету України 100 000 000 грн. пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2018 заяву відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони її правонаступником у справі №910/16430/14 задоволено; замінено боржника у справі №910/16430/14 - Державну адміністрацію залізничного транспорту України її правонаступником - публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця").

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2019 провадження щодо розгляду заяви ПАТ "Українська залізниця" про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі №910/16430/14 поновлено; прийнято до розгляду заяву ПАТ "Українська залізниця" про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі №910/16430/14; призначено розгляд заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2019: зупинено провадження з розгляду заяви ПАТ "Українська залізниця" про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017; заяву ПАТ "Українська залізниця" про відвід судді Картавцевої Ю.В. передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11.03.2019 ДТГО "Південно-Західна залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2019 про зупинення провадження щодо розгляду заяви ПАТ "Українська залізниця" про розстрочення виконання рішення, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДТГО "Південно-Західна залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 910/16430/14.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДТГО "Південно-Західна залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 910/16430/14 закрито.

Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДТГО "Південно-Західна залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у справі

№ 910/16430/14, апеляційний суд зазначив, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається встановлення судом наявності правового зв`язку між ДТГО "Південно-Західна залізниця" і сторонами у справі та не вбачається, що судом (оскаржуваною ухвалою) вирішено питання про права, інтереси та обов`язки ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Згідно з статтею 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але ухвала стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження ухвали учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовою ухвалою через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас ухвала, оскаржувана не залученою особою, повинна безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття ухвали господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Ухвала є такою, що прийнята про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині ухвали містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині ухвали суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку ухвала порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржувана ухвала безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржувана ухвала безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення зазначених обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи і про скасування ухвали, а у випадку встановлення того, що права заявника оскаржуваною ухвалою не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження ухвали суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 09.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 910/2635/17 та від 19.06.2018 у справі № 904/1192/16 і полягає в тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою собою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення (в даному випадку ухвали) господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом розгляду в даному випадку у справі № 910/16430/14 є вирішення питання обґрунтованості зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід судді Картавцевої Ю.В. у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України, за заявою ПАТ "Українська залізниця". Постановляючи ухвалу від 05.03.2019, суд першої інстанції не порушив права скаржника.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у даній справі не вирішувалися будь-які питання щодо прав, інтересів або обов`язків ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права (пункт 3 частини першої статті 264 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДТГО "Південно-Західна залізниця" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019, оскільки у даній справі правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі № 910/16430/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов