Справа № 2-816/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І МЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 р. м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Шофаренко Ю.Ф.
при секретарі Скляровій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачем втрачено відчуття любові і взаєморозуміння, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим, з посиланням на статті 110, 112 Сімейного кодексу України.
Позивач в судовому засіданні засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, на розірванні шлюбу наполягає.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала, на розірвання шлюбу згодна.
Згідно з частиною 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони зареєстрували шлюб 04.09.1982 року Молодіжненською селищною радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, про що зроблено відповідний актовий запис № 53 та видане свідоцтво про одруження серії 1-АП № 092933.
У кожної зі сторін це перший шлюб.
Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутнє взаєморозуміння і довір'я.
Подружні відносини між сторонами припинені з 1991 року.
Сторони на розірванні шлюбу наполягають, на примирення не згодні.
Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористувався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.
Приймаючи до уваги згоду відповідача на розірвання шлюбу і відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає що причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого позов підлягає задоволенню.
Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17 грн. суд покладає на позивача.
Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Шлюб між ОСОБА_1 та Василенко (дошлюбне прізвище мовою оригіналу Школенко) ОСОБА_3, зареєстрований 04.09.1982 року Молодіжненською селищною радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, актовий запис № 53, розірвати.
3. Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_1 – 17 грн., ОСОБА_2 від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу – звільнити.
В судовому засіданні 17 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 22 березня 2010 року.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Ю.Ф. Шофаренко