Справа № 2-352/10

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

      25 березня  2010р.                        Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого                                              судді   Болоніної М.Б.

при секретарі                                                         Шараповій О.О.                                  

за участю позивача                                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, та усунення перешкод в здійсненні права власності на  житло,

                                                      В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права власності на квартиру у АДРЕСА_1, в якому зазначає, що вказану квартиру вона та члени її сім’ї – чоловік ОСОБА_2, неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – отримали в порядку приватизації житла у спільну часткову власність на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.09.2004р. Шлюб між нею та відповідачем було розірвано 11.06.2008р., згідно договору купівлі-продажу частки квартири від 22.08.2008р. відповідач продав їй належну йому ? частку квартири і з серпня 2008р. у квартирі не проживає, тобто змінив своє місце мешкання, але залишився зареєстрованим за паспортним обліком по квартирі. Будь-які угоди щодо користування спірним житлом між сторонами не укладались, з моменту продажу своєї частки квартири відповідач житлом не користується, наміру вселятися до квартири не висловлював, житлово-комунальні послуги не оплачує. Наявність реєстрації відповідача по квартирі створює перешкоди в повному здійсненні права позивача та її неповнолітніх дітей на володіння і розпорядження квартирою, вона вимушена нести додаткові витрати на оплату комунальних платежів, що нараховуються на відповідача, тому  просить визнати відповідача таким, що втратив право користування  жилим приміщенням.    

Відповідач до суду не з’явився,  про день і місце розгляду справи повідомлений у відповідності до п.9 ст.74 ЦПК України – шляхом розміщення оголошення у пресі  (ар.с.17,18). За згодою позивача на підставі ст.224 ЦПК України суд знайшов можливим проведення заочного розгляду справи.

У судовому засіданні позивач свій позов повністю підтримала, суду пояснила, що після продажу квартири відповідач виїхав для постійного проживання до своїх батьків, при виїзді забрав всі свої речі і предмети домашнього вжитку, до квартири не повертався і такого бажання не висловлював. На її неодноразові прохання знятись з паспортної реєстрації відповідав, щоб цю проблему вона вирішувала сама.    

Вислухавши пояснення позивача,  дослідивши та оцінивши в сукупності надані до справи докази, суд доходить до висновку про задоволення позову.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених  позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

     Позовні вимоги позивача підтверджені свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.09.2004р., згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності сторонам та їх неповнолітнім дітям (ар.с.4,5),  свідоцтво про розірвання шлюбу між сторонами (ар.с.6), договором купівлі-продажу частини квартири від  22.08.2008р, згідно якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 ? частину спірної квартири, що належала йому (ар.с.7,8),  довідку про паспортну реєстрацію сторін та їх неповнолітніх дітей (ар.с.9).

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено, що власниками спірної квартири на теперішній час є позивач і двоє неповнолітніх дітей сторін, після відчуження своєї частки квартири за договором купівлі-продажу відповідач втратив право користування нею,  підстави для збереження за ним реєстрації за паспортним обліком по цій квартирі відсутні. Позивач як повноправний власник квартири і представник своїх неповнолітніх дітей вправі вимагати усунення перешкод в здійсненні ними володіння, користування та розпорядження квартирою.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,213,215,218,226 ЦПК України, ст.ст.317,319,321,325,346, 383,386 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, та усунення перешкод в здійсненні права власності на  житло задовольнити.

В порядку усунення перешкод в здійсненні ОСОБА_1 та її неповнолітніми дітьми –  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – права власності на кватиру у АДРЕСА_2, визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням  у АДРЕСА_2, що є підставою для зняття його  з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

    Копію рішення направити відповідачу в порядку ст.227 ЦПК України.

                           СУДДЯ                                                           М.Б. БОЛОНІНА