Справа №10-104/10                                    Головуючий у І інстанції Борнос А.В.

Категорія: запобіжний захід                                           Доповідач Фідря О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                        26 березня 2010 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області у складі:    

головуючого –         Фідрі О.М.,

суддів –             Оксентюка В.Н., Міліщука С.Л.,

з участю прокурора –     Жураківського Г.О.,

обвинуваченого –         ОСОБА_1,

захисника –             ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку апеляцію обвинуваченого і його захисника на постанову Луцького міськрайонного суду від 22 березня 2010 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, на утриманні малолітня дитина, відповідно до ст. 89 КК України несудимого, –

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду задоволено подання слідчого СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області та обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на один місяць щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В поданій на постанову суду апеляції захисник ОСОБА_2 вважає, що судом при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1, порушено вимоги ст. 148, 150 КПК України. Посилається на те, що судимість обвинуваченого за раніше вчинений ним злочин погашена, а тому безпідставно врахована судом, тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину та його відмова від давання показань незаконно враховані судом як підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Крім того, суд не врахував позитивну характеристику ОСОБА_1, наявність у нього постійного місця проживання, малолітньої дитини і непрацездатної матері та стан здоров’я обвинуваченого. З таких підстав захисник просить постанову суду скасувати та обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 інший запобіжний захід.

Вислухавши доповідача, обвинуваченого і його захисника, які підтримали подану ними апеляцію, прокурора на заперечення доводів апеляції, пояснення слідчого на підтримання подання, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 148, 150 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, та інші обставини, що її характеризують. Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Під час вирішення питання про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, врахував і ті обставини, на які посилаються обвинувачений і захисник у поданій апеляції.

Так, ОСОБА_1 має постійне місце проживання, записаний батьком малолітньої дитини, має непрацездатну матір, у минулому працював і навчався. Однак, як обґрунтовано враховано судом першої інстанції, він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину.

Злочин, що ставиться у провину ОСОБА_1, свідчить про підвищену суспільну небезпечність останнього. А тяжкість злочину хоча і не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу взяття під варту, однак відповідно до ст. 150 КПК України поряд з іншими обставинами також враховується судом.

Поведінка обвинуваченого під час проведення досудового слідства, а саме, відмова від давання показань та невизнання вини, свідчить про те, що він не сприяє встановленню істини у справі.

На доводи апелянтів про судимість обвинуваченого та його стан здоров’я колегія суддів зазначає наступне.

Та обставина, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів є такою, яка характеризує його особу і обґрунтовано врахована судом під час розгляду подання. Суд не визнавав ОСОБА_1 судимим, зазначив, що останній в порядку ст. 89 КК України судимості немає.

Будь-яких доказів щодо наявності у ОСОБА_1 захворювань, які перешкоджають утриманню його під вартою, в матеріалах справи немає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що для забезпечення виконання процесуальних рішень у справі  та забезпечення належної поведінки ОСОБА_1, суд обґрунтовано застосував до нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на один місяць. Підстав для задоволення апеляції захисника та зміни постанови суду не вбачає.

Керуючись ст.ст.362, 382 КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Постанову Луцького міськрайонного суду від 22 березня 2010 року щодо ОСОБА_1  залишити без зміни, апеляцію обвинуваченого і його захисника – без задоволення.

Головуючий                         /підписи/             О.М.Фідря

Судді                                             В.Н. Оксентюк

                                            С.Л. Міліщук

Згідно з оригіналом        

Перший заступник голови

апеляційного суду Волинської області                         О.М.Фідря