Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18 березня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О.. Шеремет А.М.
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю ОСОБА_2 і його представника – адвоката ОСОБА_3; представника Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» - Борисюк Т.А.; представника Миротинської сільської ради Здолбунівського району – Казмірчука М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Рівненської регіональної філії на рішення Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Миротинської сільської ради Здолбунівського району, Служби автомобільних доріг у Рівненській області, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Рівненської регіональної філії про визнання нездійсними рішення органу місцевого самоврядування і державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Здолбунівського районного суду зазначений позов задоволено частково:
- визнано недійсним і скасовано рішення Миротинської сільської ради Здолбунівського району №244 від 23 січня 2006 року в частині передачі позивачу в приватну власність земельної ділянки НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства площею у 0, 7493 га. по АДРЕСА_1
- визнано недійсним і скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №038148 від 22 березня 2006 року, що виданий ОСОБА_2;
- зобов’язано Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Рівненської регіональної філії (далі – ДП «Центр земельного кадастру») за власні кошти виготовити технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення проектів відведення і складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1 по вулиці Дружби в селі В’юнівщина Здолбунівського району Рівненської області на імя позивача для ведення особистого селянського господарства відповідно до рішення Миротинської сільської ради від 26 грудня 2003 року №102;
- стягнуто із ДП «Центр земельного кадастру» на користь ОСОБА_2 5 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 500 гривень витрат за надання правової допомоги і 145 гривень судових витрат.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення, ДП «Центр земельного кадастру» подав апеляційну скаргу, де покликався на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, і порушення норм матеріального та процесуального права.
На її обґрунтування зазначав, що місцевим судом при вирішенні справи і ухваленні
Справа №22-252-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Мішура С.В.
Категорія: 45 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
рішення не враховано того, що на момент виготовлення проекту відведення і оспорюваного державного акту землевпорядній організації не було відомо про межу земельних ділянок (паїв), оскільки ділянки не було винесено в натурі, відсутні межові знаки, представник органу місцевого самоврядування не повідомив апелянта про отримання громадянами у власність земельних ділянок і де проходить межа між землями запасу і землями приватної власності. Земелеупорядник Миротинської сільської ради був присутній при обмірах земельної ділянки і вказував на існуючі межі земельної ділянки ОСОБА_2. Відомості про суміжні землі приватної власності Управлінням Держкомзему в Здолбунівському районі одержано не було, однак керівником цієї установи було погоджено і затверджено технічну документацію. На стадії виконання робіт з ведення державного реєстру земель неможливо було здійснити процедуру контролю і перевірки накладення меж земельних ділянок.
Присудження моральної шкоди вважав незаконним, оскільки вини в своїх діях не вбачає.
Крім того, послався на порушення судом норм процесуального права, оскільки ДП «Центр земельного кадастру» діяв в судовому процесі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а натомість про те, що апелянт бере участь у справі як відповідач із відповідними процесуальними правами та обов’язками дізнався лише при проголошенні оскаржуваного рішення.
Просив скасувати рішення Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2009 року і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник ДП «Центр земельного кадастру»., підтримавши свою апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_2 та його представник, заперечивши проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Представник Миротинської сільської ради Здолбунівського району висловився про відхилення апеляційної скарги і залишення оскаржуваного рішення без змін.
Служба автомобільних доріг у Рівненській області, бувши повідомленою належним чином про час і місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив; про причини неявки не повідомив.
Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ДП «Центр земельного кадастру» неналежними діями при виготовленні технічної документації і складанні державного акту на право власності на земельну ділянку порушив права ОСОБА_2 як власника цієї земельної ділянки, в зв’язку з чим позивачу було завдано моральної шкоди.
Між тим, колегія суддів апеляційного суду, визнаючи оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим в частині визнання недійсними і скасування рішення Миротинської сільської ради Здолбунівського району №244 від 23.01.2006 року, державного акту направо приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №038148 від 22.03.2006 року, зобов’язання ДП «Центр земельного кадастру» за власний рахунок виготовити технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення проектів відведення та складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, не може погодитися із висновком районного суду про заподіяння позивачу моральної шкоди.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що 27 вересня 2004 року між позивачем і ДП «Центр земельного кадастру» укладено договір №328 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо виготовлення проекту відведення і складання державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу житлової забудови Миротинської сільської ради. Оспорюваний державний акт на право приватної власності на земельну АДРЕСА_1 було видано 22 березня 2006 року на підставі рішення Миротинської сільської ради Збдолбунівського району №244 від 23.01.2006 року.
Колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про те, що місцевим судом правильно встановлено, що частина земельної ділянки, яка належить позивачу, розташована на іншій земельній ділянці, яка належить суміжному землевласнику, а тому ОСОБА_2 використовуватись не може, хоча де-юре оспорюваний державний акт свідчить про відсутність порушеного права позивача.
Пунктом «г» ст. 15 ЗК України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить зокрема ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок.
Згідно із ст. 204 цього Кодексу – державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.
Оскільки спеціальний закон, який регулював би права і обов’язки органу державного земельного кадастру на час виникнення спірних правовідносин і вирішення спору та ухвалення рішення судом, відсутній, тому колегія суддів апеляційного суду вважає за потрібне взяти до уваги відповідний підзаконний акт, який регулює такі правовідносини.
Так, відповідно до п. 1. 15 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженого наказом №43 від 04.05.1999 року Державного комітету України по земельних ресурсах і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року №354\3647, (далі – Інструкція) – розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.
Здолбунівський районний відділ Рівненської регіональної філії ДП «Центру земельного кадастру» - як територіальний орган земельних ресурсів у розумінні зазначеної Інструкції – є структурним підрозділом відповідача і діяв від його імені при укладенні договору №328 від 27.09.2004 року та при його виконанні, а тому ДП «Центр земельного кадастру» набув за вказаним договором відповідних прав і обов’язків.
У п. 1. 16 зазначеної Інструкції вказано, що технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає зокрема відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки. Встановлено, що відповідач цієї вимоги Інструкції не виконав, в зв’язку з чим виникло зміщення координат на ділянці і призвело до фактичного накладення частини спірної ділянки на суміжну земельну ділянку.
Покликання відповідача про виконання даного припису при виготовленні технічної документації та складанні оспорюваного державного акта є необґрунтованим і суперечить матеріалам справи, а тому в діях ДП «Центр земельного кадастру» безсумнівно вбачаються ознаки винності.
В зв’язку з наведеним висновки районного суду про визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування і державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, а також зобов’язання відповідача виготовити за власні кошти технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення проектів відведення і складання державного акта є доведеними і відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги про скасування рішення через те, що ДП «Центр земельного кадастру» брав участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, однак місцевий суд, без врахування принципу диспозитивності цивільного судочинства, визнав його статус як відповідача і поклав на нього обов’язки, на увагу не заслуговують, виходячи з такого.
Згідно із ч. 3 ст. 309 ЦПК України – порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів апеляційного суду знаходить наявність порушень вимог ст.ст. 11 і 33 ЦПК України очевидними, проте при розгляді апеляційної скарги встановлено, що наведені порушення закону не вплинули на правильність вирішення справи і ухвалення судом першої інстанції рішення.
Разом з тим, рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди суперечить обставинам справи. Так, ані договором №328 від 27.09.2004 року, укладеним між ОСОБА_2 і ДП «Центр земельного кадастру», ані положеннями земельного законодавства не передбачено такого виду відповідальності за порушення зобов’язання.
Тому за таких обставин, враховуючи неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, оскаржуване рішення у наведеній частині підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Рівненської регіональної філії задовольнити частково.
Рішення Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2009 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди із Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
В решті апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: