У Х В А Л А
іменем України
18 березня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю представника Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - Кузнєцова В.В. та представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в особі Рівненської філії на рішення Рівненського міського суду від 23 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в особі Рівненської філії про відновлення становища, яке існувало до порушення права,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду зазначений позов задоволено:
- визнано незаконним дії Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в особі Рівненської філії (далі – ЗАТ КБ «Приватбанк» або банк) щодо нарахування ОСОБА_2 відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором №0801\11 від 01.12.2008 року за збільшеною відсотковою ставкою і зобов’язано відповідача відновити становище, що існувало до порушення права ОСОБА_2 за цим кредитним договором шляхом зміни відсоткової ставки за кредитом до розміру, що визначений на момент підписання кредитного договору;
- визнано незаконними дії ЗАТ КБ «Приватбанк» щодо нарахування ОСОБА_2 відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором №0709\27 від 11.09.2007 року за збільшеною відсотковою ставкою і зобов’язано відповідача відновити становище, що існувало до порушення права ОСОБА_2 за цим кредитним договором шляхом зміни відсоткової ставки за кредитом до розміру, що визначений на момент підписання кредитного договору;
- визнано незаконним дії ЗАТ КБ «Приватбанк» щодо нарахування ОСОБА_2 відсотків за користування кредитом згідно із кредитним договором №0801\85 від 29.01.2008 року за збільшеною відсотковою ставкою і зобов’язано відповідача відновити становище, що існувало до порушення права ОСОБА_2 за цим кредитним договором шляхом зміни відсоткової ставки за кредитом до розміру, що визначений на момент підписання кредитного договору.
Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення, ЗАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення місцевим судом норм процесуального і матеріального права.
На її обґрунтування зазначав, що висновок суду про те, що банк не мав права збільшувати розмір процентної ставки за кредитним договором суперечить чинному законодавству, що діяло на час виникнення спірних правовідносин. Так, вимоги ч. 4 ст. 11
Справа №22-240-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Цвіркун О.С.
Категорія: 19. 27 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 4 ст. 55, ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 3. 5 постанови Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10.05.2007 року вказують на право ЗАТ КБ «Приватбанк» змінити процентну ставку в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Підставами для збільшення процентної ставки вважав підвищення облікової ставки НБУ та нестабільність курсової політики. На думку апелянта, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договори банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим Законом. Покликається, на те, що позивач, підписавши кредитний договір, погодився із правом банку змінювати розмір процентної ставки за цим правочином, що передбачено п. 2. 3. 1.
З наведених підстав просив скасувати рішення Рівненського міського суду від 23 листопада 2009 року.
У судовому засіданні представник ЗАТ КБ «Приватбанк», підтримавши свою апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.
Представник ОСОБА_2, заперечивши проти задоволення апеляційної скарги, вважала оскаржуване рішення законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про її відхилення.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що між сторонами 11 вересня 2007 року укладено кредитний договір №0709\27, за умовами якого ОСОБА_2 одержав кредит розміром у 65 000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 14 % річних, 12 січня 2008 року - укладено кредитний договір №0801\1, за яким позивач одержав кредит розміром у 45 000 доларів США зі сплатою за користування 15% річних, а 29 січня 2008 року - кредитний договір №0801\85, за яким ОСОБА_2 одержав кредит розміром у 83 000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 14 % річних.
У листах від 08.01.2009 року, підписаних головою правління банку, відсоткові ставки за вказаними кредитними договорами ЗАТ КБ «Приватбанк» було збільшено до 24 % річних, починаючи з 1 лютого 2009 року. Своє право на зміну процентної ставки відповідач обґрунтовував положеннями п. 2. 3 кредитних договорів.
Проте, не погодившись із рішенням банку, міський суд при вирішенні справи і ухваленні рішення зробив правильні висновки про те, що вказане рішення щодо збільшення розміру процентної ставки очевидно суперечить чинному законодавству. Ним вірно враховано, що п. 7. 3 кредитних договорів передбачено дійсність змін і доповнень до правочину лише у випадку, коли вони оформлені у письмовому виді з належними підписами сторін, що сторонами виконано не було.
Також колегія суддів апеляційного суду знаходить обґрунтованим твердження місцевого суду про відсутність права ЗАТ КБ «Приватбанк» змінювати розмір процентної ставки після 9 січня 2009 року, коли набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договори банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року.
Згідно із ч. 2 ст. 1056 (1) ЦК України – встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Натомість встановлено, що відповідач змінив проценту ставку з 1 лютого 2009 року, коли вже діяли зазначені норми цивільного закону, які забороняють змінювати розмір процентної ставки за кредитним договором.
Пункт 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України вказує, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
Тому за таких обставин суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи і визначивши відповідно до них спірні правовідносини, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 23 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: