копія Справа № 1-92/09 рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2009 року В-Писарівський районний суд Сумської області
у складі : головуючого Семенової О.С.,
при секретарі Пасюга Н.М.,
з участю прокурора Тимошенка Є.І.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В-Писарівка кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого , проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
- у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296 , ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 21.12.2000 р. В-Писарівським райсудом за ч. 2 ст. 196-1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, 28.12.2001 р. В-Писарівським райсудом за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, 22.11.06 р. Харківським райсудом за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 189, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_2 22 травня 2009 року близько 24 год. , перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у громадському місці, на прилеглій території приміщення бару «Закусочної» ПП Шевченко в с. Яблучне В-Писарівського району Сумської області по вул. Кірова, 16, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, використовуючи незначний привід та свою фізичну перевагу, у присутності ОСОБА_4, чіплявся до інваліда 1-ї групи ОСОБА_5, який знаходився в інвалідному візку, та , проявляючи грубу силу та п’яну хвацькість, навмисно наніс удар рукою в обличчя останньому, у результаті чого той отримав тілесні ушкодження у виді садни спинки носа, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, 23 травня 2009 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, на літній площадці бару «Зупинка» в с. Яблучне В-Писарівського району Сумської області по вул. Кірова, 14, умисно, проявляючи п’яну хвацькість з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, у присутності громадян, які відпочивали біля бару, безпричинно чіплялися до ОСОБА_1, який також відпочивав на території літньої площадки, висловлювалися при цьому в його адресу нецензурною лайкою. Після того як ОСОБА_1 зробив їм зауваження, намагаючись припинити їх знущання, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, використовуючи свою фізичну перевагу, з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю стали намагатися побити ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_3 схопив його ззаду за шию та став давити, а ОСОБА_2 навмисно наніс йому декілька ударів по обличчю, після цього ОСОБА_1 вдалося вирватися з рук ОСОБА_3, який вихватив зі столу скляну пляшку з-під спиртного, тримаючи її за горловину, розбив та став погрожувати нею ОСОБА_1, у ході чого між ними відбулася бійка, в результаті якої ОСОБА_3 умисно, розбитою пляшкою наніс удар по тілу ОСОБА_1, чим спричинив останньому поріз руки. В результаті хуліганських дій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, різаної рани правого плеча, забою лівої китиці, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав частково та пояснив, що 22.05.2009 року ввечері відпочивав у приміщенні бару «Закусочна», де зустрів свого приятеля ОСОБА_5, інваліда, який пересувається на інвалідному візку, разом вживали спиртні напої, спілкувалися, близько 24 год. вони вийшли на вулицю, між ними виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_5 першим вдарив його по обличчю, після чого він теж вдарив ОСОБА_5 рукою в обличчя і пішов у приміщення бару. При цьому був присутній ОСОБА_4, який відвіз потерпілого додому. Через деякий час йому стало соромно за свій вчинок і він пішов додому до ОСОБА_5, щоб вибачитися, зайшов до кімнати інваліда, той сидів в інвалідному візку, попросив пробачення, але зайшла мати ОСОБА_5, стала кричати, щоб він пішов звідти, що він і зробив. 23.05.2009 року близько 13 години зустрівся із ОСОБА_3 біля магазину «Зупинка», разом вживали спиртні напої, відпочивали на літній площадці біля магазину, через деякий час він помітив, що ОСОБА_3 сперечається з ОСОБА_6, біля яких був і ОСОБА_1, він підійшов до них і дізнався від дівчини, що в неї зник мобільний телефон, вона підозрювала в цьому ОСОБА_3, тоді він вивернув кишені ОСОБА_3, телефону в нього не було, після чого він від них відійшов. Через деякий час він почув крики, озирнувся і побачив, що ОСОБА_3 з ОСОБА_1 лежали на землі, боролися та переміщувалися, він підійшов до них та став розмиряти, вони піднялися з землі, він знову відійшов від них, через деякий час він побачив, що ОСОБА_3 біжить з пляшкою у руці з криками погроз до ОСОБА_1, коли підбіг, вони впали на землю та боролися, він до них не підходив, ударів не бачив, бійка скінчилася, через деякий час приїхала «Швидка допомога», тоді він побачив, що у ОСОБА_1 порізана рука. Заперечує проти того, що вчиняв відносно ОСОБА_1 хуліганські дії.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав частково та пояснив, що. 23.05.2009 року він зустрівся біля магазину «Зупинка» з ОСОБА_2, разом відпочивали, вживали спиртні напої на літній площадці, бачив, що до магазину зайшов ОСОБА_1, близько 20 години ОСОБА_1 підійшов до нього та попрохав відійти з ним, і нічого не пояснюючи наніс йому удар рукою в обличчя, від чого він впав, він ОСОБА_1 не бив, ОСОБА_2 їх розмиряв, після того, як ОСОБА_1 його вдарив, він взяв зі столу порожню скляну пляшку, розбив її, щоб налякати ОСОБА_1, але пляшку хтось відібрав, пляшкою ударів не наносив.
Крім часткового визнання підсудними своєї вини, факт вчинення ними злочинів підтверджується іншими доказами, зібраними у ході досудового та перевіреними у ході судового слідства.
Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 23.05.2009 року близько 13 години приїхав в с. Яблучне В-Писарівського району Сумської області, зустрівся зі своєю дівчиною і пішли з нею до бару у центрі села. Коли прийшли, то побачив, що там сиділи ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Близько 18 години ОСОБА_3 попрохав у нього куртку, так як на вулиці йшов дощ, він дав йому куртку, при цьому помітив, що ОСОБА_3 поклав у карман шортів мобільний телефон «Нокія», через півгодини куртку ОСОБА_3 повернув. Близько 20 години до нього підійшла незнайома жінка з чоловіком і запитала чи не брав він її мобільного телефону, відповів, що не брав, вони пішли. Потім пригадав, що у ОСОБА_3 був мобільний телефон схожий на той, що шукала жінка, і щоб зняти з себе підозри, підійшов до ОСОБА_3, який сидів на лавці з ОСОБА_2, і сказав, щоб він повернув жінці телефон, той встав і заперечив проти того, що телефон у нього, після чого вдарив один раз кулаком в обличчя, від удару запаморочилося в голові і він впав, потім підвівся, ОСОБА_3 схопив його, вони разом впали на землю, їх хтось розтягнув, він підвівся, ОСОБА_3 продовжував кидатися, схопив його за шию та став давити, знову їх розтягнули, коли підвівся, біля нього були ОСОБА_3 та ОСОБА_2, останній вдарив його рукою в обличчя та розбив губу, в цей час підійшла його дівчина ОСОБА_1, вони відійшли в сторону, почув ззаду звук розбитого скла, коли повернувся, то побачив, що до нього біжить ОСОБА_3, в руці якого була розбита скляна пляшка, гострою частиною направлена на нього, та викрикував погрози на його адресу, він злякався, ОСОБА_3 збив його з ніг, вони впали на землю, ОСОБА_3 був зверху та намагався пляшкою вдарити у груди, він перехопив його руку і утримував її , але ОСОБА_3 був сильніший, рука вислизнула і удар пляшкою прийшовся на руку, потекла кров, підбігли люди та розтягнули нас, мені надали допомогу, ОСОБА_3 сів на лавку, приїхала швидка допомога та відвезли його до лікарні. Ударів ОСОБА_3 він не наносив, претензій до підсудних не має.
Представник потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_7 у судове засідання не з’явилася, проте надала письмову заяву про розгляд справи без її участі / а.с.241/. Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає за можливе слухати справу у відсутність представника потерпілого.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що ввечері 22 травня 2009 року близько 22 години з ОСОБА_5 поїхали до бару попити пива, довіз його на інвалідному візку до входу, там зустріли ОСОБА_2, який допоміг завести ОСОБА_5 до приміщення бару, він пішов по своїх справах, а ОСОБА_5 з ОСОБА_2 залишилися у барі. Близько 24 години зателефонував ОСОБА_5 та попрохав забрати його з бару, він прийшов до бару, вони знаходилися у приміщенні, підійшов до ОСОБА_5, але ОСОБА_2 попрохав його вийти з ним поговорити. Обоє були у стані алкогольного сп’яніння. Коли вийшли на вулицю біля бару, за ними виїхав і ОСОБА_5 Між ними виникла суперечка, він відійшов від них, а коли через декілька хвилин повертався, то побачив, як ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_5 по обличчю, від чого потекла кров з носа, не бачив , щоб ОСОБА_5 наносив ОСОБА_2 якісь удари, він забрав його та відвіз додому, де їх зустріла мати, обмила ОСОБА_5 та поклала у ліжко, виявилось, що він залишив у барі свій телефон, вони з матір’ю пішли до бару, але телефон не знайшли, повернулися додому, там вже був ОСОБА_2, він вийшов на вулицю та викликав громадського помічника міліції ОСОБА_8, так як злякався, що ОСОБА_2 буде продовжувати сварку. Що відбувалося у будинку , він не знає, через декілька хвилин ОСОБА_2 пішов, він діждався ОСОБА_8 , після чого теж пішов додому.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що 23.05.2009 року близько 1 години їй зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що її син ОСОБА_5, інвалід 1-ї групи, знаходиться у тяжкому стані, у нього носова кровотеча, потребує медичної допомоги, вона зайшла до амбулаторії, взяла необхідні медикаменти та о 1 год. 20 хв. прибула по виклику. ОСОБА_5 лежав на ліжку, біля нього була мати, він був без свідомості, блідий, була носова кровотеча, садна на носі, гематома під оком, крім того, у нього був високий тиск, вона надала необхідну допомогу та порекомендувала звернутися у лікарню, але він від подальшого лікування відмовився. Зі слів матері зрозуміла, що його хтось побив.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що 23.05.2009 року близько 3 години йому зателефонував ОСОБА_4 та просив підійти до будинку ОСОБА_5, так як ОСОБА_2 вчинив бешкет, через п’ять хвилин він підійшов туди, вдома були ОСОБА_5, який лежав у ліжку, весь у крові, обличчя розбите, його батьки та ОСОБА_4 Від ОСОБА_7 дізнався, що приходив ОСОБА_2, який до цього побив ОСОБА_5, в будинку висловлювався нецензурною лайкою, штовхав її, не хотів йти з будинку, пішов, коли дізнався, що викликали його. Крім того, в цей же день близько 20 год. 50 хв. йому зателефонувала приватний підприємець ОСОБА_10 та повідомила, що біля магазину «Зупинка» відбувається бійка. Він прийшов до магазину о 21 годині, бійка скінчилася, було багато людей, біля магазину знаходилися ОСОБА_10, продавець ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 , в якого була порізана рука та синці на обличчі, у ОСОБА_3 теж була кров на обличчі. Він опитував людей та дізнався, що ОСОБА_3 викрав мобільний телефон у ОСОБА_6.
Згідно висновку експерта у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження у виді садни спинки носа, що відноситься до легких тілесних ушкоджень / а.с.121/.
При відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_2 показав при яких обставинах наніс удар рукою в обличчя потерпілому ОСОБА_5, чим підтвердив свої покази по цьому епізоду, що зафіксовано відповідним протоколом та фото таблицею / а.с.36-37/.
Дослідивши покази потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_7 у судовому засіданні і даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 у ході хуліганських дій відносно потерпілого, наніс йому удар рукою в область обличчя.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що 23.05.2009 року працювала продавцем в магазині «Зупинка», близько 20 години почула з вулиці якісь крики, вийшла на поріг магазину та що на літній площадці біля магазину стояли ОСОБА_2 та ОСОБА_1, сварилися, біля них був ОСОБА_3, який виражався нецензурно, він підбіг до ОСОБА_1 ззаду та ліктем руки здавив за шию, підійшов ОСОБА_12 та відтягнув того від ОСОБА_1, але ОСОБА_3 виривався та намагався знову вдарити ОСОБА_1, тому ОСОБА_12 тримав його. Але між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжувалася сварка, вона бачила як ОСОБА_2 намагався схопити ОСОБА_1 за шию, той відштовхнув ОСОБА_2 від себе, останній не утримався на ногах, так як був у нетверезому стані, та впав на землю, а коли підвівся, вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя та розбив губу. ОСОБА_3 вирвався від ОСОБА_12, був розлючений, вихватив зі столу пусту скляну пляшку, вдарив нею об дерево, вона не розбилася, вдруге вдарив об бордюрний камінь, пляшка розбилася, тримаючи пляшку гострою частиною, направився у сторону ОСОБА_1, викрикуючи погрози, підбіг до нього, збив з ніг, вони впали, боролися на землі, хто кому заподіював удари вона не бачила, але у ОСОБА_3 в руках була пляшка, вона покликала на допомогу, їх розтягли, коли ОСОБА_1 підвівся, в нього була порізана рука та розбите обличчя, у ОСОБА_3 теж була кров на обличчі, вона надала медичну допомогу ОСОБА_1, ОСОБА_2 під час бійки був у стороні.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що 23.05.2009 року близько 20 години прийшов до магазину «Зупинка», коли вийшов з магазину, побачив, що біля столиків на траві на літній площадці були ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та інші люди, зрозумів, що була бійка, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щось викрикували, у ОСОБА_1 була розбита губа, ОСОБА_3 не заспокоювався, взяв зі столу порожню скляну пляшку від горілки, розбив об бордюрний камінь, гострою частиною направив у бік ОСОБА_1 та побіг до нього, висловлюючись нецензурно, останній стояв зі своєю дівчиною, ОСОБА_3 підбіг до нього, вони впали на землю, боролися, хто кому наносив удари, не бачив, підбіг з іншими чоловіками до них, відтягував ОСОБА_1, коли той встав, побачив, що у нього крім розбитої губи та крові на обличчі, порізана рука, він ременем перетягнув рану на руці , так як йшла кров, викликали швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні підтвердив факт сварки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з приводу зникнення мобільного телефону у ОСОБА_6, те, що він утримував ОСОБА_3 під час сварки, та пояснив, що бачив, як ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 удар рукою в обличчя, інших ударів він не бачив, так як відпочивав на площадці та був у нетверезому стані.
Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 підтвердили у судовому засіданні факт того, що ОСОБА_3 з розбитою пляшкою направлявся в сторону потерпілого ОСОБА_1, після чого між ними відбулася бійка, після якої у потерпілого була порізана рука та з рани йшла кров.
З протоколу огляду місця події 23.05.2009 року місцевості біля магазину «Зупинка» в с. Яблучне В-Писарівського району Сумської області по вул. Кірова, 14, слідує, що під деревом каштану проти магазину у траві знаходиться верхня частина скляної пляшки з-під горілки прозорого кольору з гострими краями / а.с.6-7/, яка оглядалася у судовому засіданні.
Відповідно висновку експерта № 239 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді садни обличчя, голови, крововиливи в ділянці очей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень / а.с.127/.
Потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні В-Писарівської ЦРЛ з 23.05.09 р. по 29.05.09 р./ а.с.29/, згідно висновку експерта № 241 йому встановлено діагноз : закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, різана рана правого плеча, забій лівої китиці, дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я / а. с. 133/.
Покази ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_11, тому суд розцінює їх як спосіб захисту.
Суд, давши аналіз дослідженим доказам у суді у своїй сукупності, вважає, що факт вчинення злочинів підсудними у судовому засіданні доведено.
Дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що виразилася у нанесенні потерпілому ОСОБА_5 легкого тілесного ушкодження / хуліганство/, та за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що виразилося у нанесенні потерпілому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення групою осіб .
Дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що виразилося у нанесенні потерпілому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень , кваліфікуючими ознаками якого є вчинення групою осіб та із застосуванням предмета, спеціального пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
При призначенні виду і міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його тяжкість та особи підсудних - ОСОБА_3, який раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, негативно характеризується за місцем проживання, ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей. Крім того, суд враховує часткове визнання вини підсудними, їх розкаяння у вчиненому, думку потерпілих щодо міри покарання, які не наполягають на позбавлені ОСОБА_2 волі, відсутність претензій та відшкодування збитків потерпілим добровільно. Ці обставини суд відносить до таких, що пом’якшують покарання. Проте, до обставин, що обтяжують покарання, слід віднести вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням особи підсудного ОСОБА_2, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, суд вважає що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства, тому доцільно , застосувавши ст. 69 КК України, перейти до більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, а саме до громадських робіт, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим згідно ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням його тримання під вартою протягом 10 днів з 02.06.09 р. по 12.06.09 р. / а.с.163, 170-172/ з розрахунку відповідно до ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідають 8 годин громадських робіт, тобто 80 днів громадських робіт.
З урахуванням особи підсудного ОСОБА_3, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що його виправлення можливо тільки в ізоляції від суспільства, тому необхідне призначити покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі.
Речовий доказ – розбиту скляну пляшку, що зберігається у камері схову В-Писарівського РВ, - необхідно знищити.
По справі прокурором В-Писарівського району заявлений цивільний позов до підсудних про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_1 у сумі 763, 74 грн.
У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Підсудний ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, підсудний ОСОБА_3 позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, у разі якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, кошти зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно довідки В-Писарівської ЦРЛ за № 661 від 10.06.09 р. ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні 6 днів, затрати на його лікування становлять 763, 74 грн. з розрахунку, що затрати на 1 ліжко-день складають 127, 29 грн./ а.с.29/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню, тому з підсудних необхідно стягнути у солідарному порядку на користь місцевого бюджету витрати на лікування ОСОБА_1 у розмірі 763, 74 грн.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 1190, 1206 ЦК України, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296 КК України та ч. 2 ст. 296 КК України, призначивши покарання :
• за ч. 1 ст. 296 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, - у виді 200 / двохсот/ годин громадських робіт,
• за ч. 2 ст. 296 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, – у виді 240 / двісті сорок/ годин громадських робіт.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 240 / двісті сорок/ годин громадських робіт.
Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання тримання під вартою протягом десяти днів, що дорівнює 80 годинам громадських робіт, та вважати до відбуття 160 / сто шістдесят/ годин громадських робіт.
Запобіжний захід – підписку про невиїзд – залишити попередній до вступу вироку у законну силу.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Зарахувати у строк відбуття покарання тримання під вартою з 29 травня 2009 року, строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 29 травня 2009 року.
Запобіжний захід – взяття під варту – залишити попередній до вступу вироку у законну силу.
Речовий доказ – розбиту скляну пляшку, що знаходиться на зберіганні в камері схову В-Писарівського РВ,- знищити.
Цивільний позов прокурора В-Писарівського району – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь фінансового управління В-Писарівської районної державної адміністрації у Сумській області витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, у розмірі 763, 74 грн.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через В-Писарівський районний суд, а засудженому, що перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя підпис ОСОБА_16
Оригінал вироку знаходиться в матеріалах справи.
Вірно : Суддя О.С.Семенова.