копія Справа № 2-а-1670 / 09 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2009 року ОСОБА_1 районний суд Сумської області в складі:
головуючого Семенової О.С. ,
за участю секретаря - Пасюга Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. В.Писарівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області про визнання діяння незаконним та зобов’язання вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом 2007-2008 років отримує допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі меншому, ніж це визначено в статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та прохає зобов’язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати їй недоплаченої суми допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2007 -2008 роки .
У судове засідання позивач не з’явилася, надала письмову заяву про слухання справи без її участі.
Представник управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації у судове засідання не з’явився, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, у письмовому запереченні прохає відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог та вказав, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, але у 2007 році дана виплата проводиться відповідно до ст..ст.56, 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» незастрахованим особам – у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн., у 2008 році – відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» /у редакції від 28.12.2007 р./ у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Тому допомога здійснюється відповідно до чинного законодавства. Крім того, згідно ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги здійснюється за рахунок Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Вважає, що головним розпорядником коштів Державного бюджету України у даному випадку визначено Міністерство праці та соціальної політики України, яке і повинно бути відповідачем. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 р. № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» фінансування програм провадиться за рахунок субвенцій, передбачених бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених в обласних бюджетах на зазначені цілі Державним казначейством згідно з помісячним розписом асигнувань, але в межах фактичних зобов’язань відповідних бюджетів щодо допомоги.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що позивачка є бабусею малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, 0501.2005 року народження / а.с.6-7/ та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Великописарівської РДА, де отримує виплати соціальної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку , яка призначена відповідно до протоколу № 51048 від 30.10.07 року з 01.10.07 року по 05.01.08 року у розмірі 90 грн.- на ОСОБА_4, з 01.10.07 р. по 05.04.10 р. – 90 грн. – на ОСОБА_3. / а. с. 8/.
Предметом спору в даній справі є право позивачки на отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» громадяни України, у сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років / редакція Закону від 22.03.01 р./.
Згідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про державну бюджет на 2007 рік», на 2007 рік зупинено дію ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
У відповідності до абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України / конституційності/ положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п.7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» / справа про соціальні гарантії громадян/ визнано такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними/ положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Рішення Конституційного суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць на дітей віком до 6 років у розмірі : з 01.01.- 434 грн., з 01.04. – 463 грн., з 01.10. – 470 грн.
З довідки відповідача вбачається, що позивачу у 2007 році виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж установлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років / а.с.11/.
Доводи представника відповідача про відсутність механізму здійснення вказаних виплат суд не бере до уваги, так як ст.. 46 Конституції України та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не ставить виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в залежність від наявності чи відсутності механізму його виплати. Крім того, згідно пунктів 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини, і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті / вчинені/ вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи рішення про призначення позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Отже, при прийнятті рішення про призначення позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку управління праці та соціального захисту населення Великописарівської РДА повинно було керуватися приписами ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції чинній станом на 09.07.07 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з 09.07.2007 року по 31.12.2007 відповідач повинен був призначити та виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому вважає обгрунтовані позовні вимоги в частині зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Великописарівської РДА провести перерахунок та після його проведення виплатити різницю в отриманій та перерахованій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки саме такий порядок / призначення та наступна виплата/ передбачений чинним законодавством України і він не дотриманий відповідачем.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача з наступних підстав.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають дітей віком до трьох років, серед яких їм надано право на отримання грошової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині 2 статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків / усиновлювачів, опікуна, піклувальника/. Тому посилання відповідача щодо неналежного відповідача по справі є безпідставні.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.
Крім того, відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого ст.. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови у задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що виплата позивачці управлінням праці та соціального захисту населення В-Писарівської районної державної адміністрації у сумській області допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому , ніж прожитковий мінімум на дитину до 6 років, за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року / набрання законної сили Закону, яким внесено зміни в ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»/, не відповідає чинному законодавству, а тому її право у цій частині порушено і підлягає захисту.
Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача у частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік, оскільки дана виплата була проведена згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» / у редакції закону від 28.12.2007 р/, положення якого є діючими, Рішень Конституційного Суду України щодо неконституційності норм вищевказаного закону немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 6, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Визнати протиправним бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_2 грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 допомоги по догляду за дітьми – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення ними трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у редакції станом на 09.07.2007 року та провести відповідні виплати за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через В-Писарівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення , а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або у порядку п. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.10.2009 р.
Суддя підпис ОСОБА_5.
Вірно : Суддя В-Писарівського
районного суду ОСОБА_5.