Справа № 175/3613/17

Провадження №175/1397/17

            Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2019 року смт.Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретарі Ратушній Л.В.,

за участю:

представника позивача – Бірсана ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства «АНСІ» до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області – Сухляк Тетяни Геннадіївни, Компанія «К.У.К. ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД», треті особи: ТОВ «Алмаз Лімітед 2017», ОСОБА_3 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю. про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним уточненим позовом, обґрунтовуючи їх тим, що він є власником нерухомого майна, однак згодом він дізнався про перехід права власності на належне позивачу, на праві приватної власності нерухоме майно, фактично - сплановану та організовану рейдерську атаку. Позивач звернувся до Міністерства юстиції України із скаргами про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. За результатами звернення із скаргами, на підставі висновків Комісії з питань розгляду скаргу у сфері державної реєстрації від 18.07.2017 року Міністерством юстиції України було видано Наказ № 2407/5 від 27.07.2017 року відповідно до якого було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятті приватним нотаріусами Павловською Г.О. та ОСОБА_4 від 07,12,13 квітня 2017 року із відповідними номерами. Згодом, 28.07.2007 року Наказ було виконано та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятті приварними нотаріусами ОСОБА_5 Г ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 07,12,13 квітня 2017 року із відповідними номерами.

Не зважаючи на вищевказані обставини, 01.08.2017 року державним реєстратором Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т.Г. було проведено повторну реєстрацію договору про задоволення вимог іпотекодержателя серія та номер: 1192 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу – Вдовіною Л.Л. 13.04.2017 року та повторно зареєстровано право власності за ОСОБА_3 Також, повторно проведено реєстрацію договору іпотеки посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - Вдовіною Л.Л.13.04.2017 року де іпотекодавцем зазначено - відповідача, а іпотекодержателем - ОСОБА_7 .

У зв`язку з тим, що прийнятті приватними нотаріусами Павловською Г ОСОБА_8 . та ОСОБА_4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були неправомірними та були скасовані, інші рішення державних реєстраторів підлягають скасуванню, як такі, що випливають з факту скасування протиправних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятих вказаними нотаріусами.

Крім того, 28.08.2017 року, тобто після скасування судового рішення на підставі якого за Відповідачем-1 визнано право власності, між останньою та ОСОБА_9 К ОСОБА_10 ПРОПЕРТЇ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД укладено договір іпотеки, відповідно до якого Відповідач-1 передала у іпотеку нерухоме майно Відповідачеві-3.

Разом із тим, станом на 28.08.2017 року Відповідач-1 не була власником нерухомого майна в зв`язку із скасуванням судового рішення у справі № 175/1650/14-ц. Державним реєстратором ПН ДМНО Виноградовою В.Ю. неправомірно було проведено державну реєстрацію договору іпотеки № 11 від 28.08.2017 року, оскільки рішення суду на підставі якого за відповідачем-1 визнано право власності, скасовано відповідно до ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року.

Вважав, що внаслідок цього порушено його права на володіння нерухомим майном.

Просив: витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «АНСІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 19306517) наступне нерухоме майно: ринок, загальною площею: 156,5 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 04.09.2006 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 610г; Будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею: 76,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ НОМЕР_3 від 02.04.2008 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 д; Базу відпочинку (І черга будівництва), загальною площею: 1824,2 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 16.08.2011 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; Комплекс по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею: 4465,1 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 05.04.2012 року, розташованого за адресою; Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с/ АДРЕСА_3 будівель та споруд; Молокозавод, загальною площею: 3066 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ВТС № 841012 від 05.04.2012 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; Ринок, загальною площею: 224,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6 від 23.06.2008 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; Будівлі та споруди, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ НОМЕР_7 від 31.07.2013 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Визнати договір іпотеки № 11 укладений 28.08.2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 К ОСОБА_10 У.К ОСОБА_10 ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД, посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровському міського нотаріального округу Виноградовою Владиславою Юріївною - недійсним.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесені державним реєстратором Дібровської селищної ради Синельниківського району - Сухляк Тетяною Геннадіївною за наступними індексними номерами щодо відповідних адрес: АДРЕСА_4 а: НОМЕР_8 ; 36399285; 36399228; 36439482; 36588819; 36439689; 36588828; м. Дніпро, вул. Донецьке Шосе, 124д: НОМЕР_9 ; 36399253; 36399226; 36435493; 36588691; 36436190; 36588721; м. Дніпро, вул. Передова, 610г: 36588993; 36399397; 36399231; 36440472; 36588951; 36440567; 36588955; м. Дніпро, вул. Чаплинська, 88д: 36588992; 36399333; 36399230; 36440015; 36588907; 36440348;36588917; Дніпропетровська область, смт. Петриківка, вул. Подільська, 11: 36588988; 36399238; 36399225; 36433790; 36588572; 36434718; 36588592; Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Дачна, 5: 36588996; 36399787; 36399235; 36440833; 36588979; 36440888; 36588981; Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Любимівська с/рада комплекс по переробці АПК: 36588995; 36399508; 36399233; 36440674; 36588970; 36440746; 36588972.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесені державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою Владиславою Юріївною за наступними індексними номерами щодо відповідних адрес: АДРЕСА_5 . Дніпро, вул. Донецьке Шосе, 124а: 36796959; 36796950; м АДРЕСА_4 вул. Донецьке Шосе, 124д: НОМЕР_10 ; 36796858; м АДРЕСА_4 . Передова, 610г: 36797085; 36797077; м. Дніпро, вул. Чаплинська, 88д: 36797042; 36797032; Дніпропетровська область, смт. Петриківка, вул. Подільська, 11: 36796788; 36796746; Дніпропетровська область, Дніпропетровський район АДРЕСА_6 м. Підгородне АДРЕСА_7 . Дачна, 5: 36797131; 36797134; - - Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Любимівська с/рада комплекс по переробці АПК: 36797120; 36797106.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

10.10.2018 року в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_7 надано відзив на позовну заяву, в якій заперечують проти задоволення позовних вимог.

Суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаних відповідачів відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Треті особи в судове засідання також не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаних третіх осіб відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.

У поданій позовній заяві позивач зазначає, що він є власником нерухомого майна та наступних правових підставах ( нерухоме майно): ринку, загальною площею: 156,5 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 04.09.2006 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 г; Будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею: 76,7 кв.м. на підставі        свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_11 від 02.04.2008 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; Бази відпочинку (І черга будівництва), загальною площею: 1824,2 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 16.08.2011 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею: 4465,1 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_5 від 05.04.2012 року, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с АДРЕСА_3 будівель та споруд; Молокозавод, загальною площею: 3066 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ВТС № 841012 від 05.04.2012 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; Ринок, загальною площею: 224,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6 від 23.06.2008 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; Будівлі та споруди, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_12 від 31.07.2013 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

7.4.2017року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - Павловською Ганною Олегівною було зареєстровано право власності на вищевказані об`єкти нерухомості за ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_13 ) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія і номер: 1943, виданий 16.10.2012 року приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Ісаєвим О.В.

Того ж дня, 07.04.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - Павловською Ганною Олегівною було зареєстроване право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМАЗ ЛІМІТЕД 2037» (ідентифікаційний код 4І268226, зареєстроване теж 07.04.2017 року, власником якого є - ОСОБА_12 ) на підставі рішення засновника виданого 07.04.2017 року та акту приймання-передачі нерухомого майна укладеного між ТОВ «АЛМАЗ ЛІМІТЕД 2017» та ОСОБА_12 07.04.2017 року.

12.04.2017 року в забезпечення невідомого позивачеві зобов`язання між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМАЗ ЛІМІТЕД 2017» та ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_14 було укладено договір іпотеки серія та номер: 1180, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - Вдовіною Ліаною Леонідівною.

Наступного дня 13.04.2017 року право власності на вказані об`єкти нерухомості було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя серія та номер: 1192 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу — Вдовіною Л.Л. 13.04.2017 року.

Також 13.04.2017 року в Державному реєстрі іпотек з`явився запис про держану реєстрацію заборони на нерухоме майно де іпотекодавцем зазначений - позивач, а іпоткодержателем - ОСОБА_7 .

31.07.2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області винесено заочне рішення, яким уточнені позовні вимоги ОСОБА_7 - задоволено, звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно.

11.08.2017 року державним реєстратором Дібровської сільської рада Синельниківського району - Сухляк Тетяною Геннадіївною зареєстровано право власності за ОСОБА_7 на нерухоме майно.

Згодом, 17.08.2017 року - ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області винесене ухвалу по цивільній справі № 175/1650/17-ц, якою заочне рішення від 31.07.2017 року - скасовано.

Так, 28.08.2017 року, тобто після скасування судового рішення на підставі якого за ОСОБА_7 визнано право власності, між останньою та ОСОБА_9 ПРОПЕРТЇ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД укладено договір іпотеки відповідно до якого ОСОБА_7 (іпотекодавець) передала в іпотеку Компанії К.У ОСОБА_10 К ОСОБА_10 ПРОПЕРТЇ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД (іпотекодержатель) наступне нерухоме майно: ринок, загальною площею: 156,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; Будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею: 76,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; Базу відпочинку (І черга будівництва), загальною площею: 1824,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею: 4465,1 кв.м., розташованого за адресою; Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с АДРЕСА_3 будівель та споруд; Молокозавод, загальною площею: 3066 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_8 , загальною площею: 224,7 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; Будівлі та споруди, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ НОМЕР_7 від 31.07.2013 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно п.1.2 (цього Договору) іпотека за цим договором є засобом забезпечення повернення Іпотекодавцем Іпотекодержателю грошових коштів у сумі 26 000 000 грн., згідно договору позики укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем 28.08.2017 року.

При вирішені спору, суд виходить з наступного.

Цивільним Кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема,статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215,216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 07 листопада 2012 року № 6-107цс12, від 10 червня, 2015 року № 6-348цс15, від 13 травня 2015 року № 6-67цс15.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі.

Аналогічні роз`яснення викладено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Оскільки позивач не був стороною оспорюваного договору іпотеки від 28.08.2017 року, суд дійшов висновку, що вимоги щодо визнання вказаного правочину недійсним у спосіб, обраний позивачем задоволенню не підлягають.

Таким чином, позивач, вважаючи себе власником спірного майна, може задовольнити свої вимоги лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» у пункті 19 зазначено: - застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

П. 23 - відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вiдповiдно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач заперечує будь-якi (крім передбачених законом і договірних) домовленості i зобов`язання стосовно позивача відносно заповіту і свідоцтва, договору, предмета спору, а позивач не довів незаконність дій відповідача. Твердження позивача про наявнiсть будь-яких iнших зобов`язань стосовно позовних вимог - є припущенням.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню повністю.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Не може суд прийняти до уваги позицію позивача стосовно наполягання на позовних вимогах, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджується.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про в такому вигляді не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82,141,259,265,268,273 ЦПК України, ст.16, 387, 388 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «АНСІ» до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області – Сухляк Тетяни Геннадіївни, Компанія «К.У.К. ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД», треті особи: ТОВ «Алмаз Лімітед 2017», ОСОБА_3 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю. про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень – відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду..

Суддя С.О.Ребров