ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/6208/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04 листопада 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 та 296 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 року повернуто апеляційну скаргу позивача (а.с.66-67).

22.10.2019 року представник податкового органу повторно звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою, що підтверджується штампом Окружного адміністративного суду міста Києва.

Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу представником позивача подано 23.04.2019 року, а вдруге, апеляційну скаргу подано 22.10.2019 року, тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.

До апеляційної скарги представником апелянта додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що вперше апеляційна скарга була подана в строк передбачений адміністративним судочинством, між тим, повернена у зв`язку з тим, несплатою судового збору.

Як на поважну причину пропуску строку звернення з апеляційною скаргою апелянт посилається на неможливість вчасної сплати судового збору за подачу апеляційної скарги через відсутність належного бюджетного фінансування.

Проте, такі доводи не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, у даному випадку це - ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Апелянтом не надано належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір на момент подачі апеляційної скарги вперше.

Крім того, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення строку, встановленого законом або судом.

Враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин такого пропуску, достатніх для його поновлення, та належних доказів пропуску строку.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою справляється судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Даний позов подано в 2018 році.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VІІI, установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 1057,20 грн. (704,80 грн.*150% = 1057,20 грн.).

В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті відповідачем шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1057,20 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя М.І. Кобаль