УХВАЛА

ІМЕН ЕМ УКРАЇНИ

2010 року березня 2 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Лугового М.Г.

суддів Матуса В.В., Гончарова М.В.    

з участю прокурора Лавруся В.О.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 17 листопада 2009 року,

яким                                                   ОСОБА_1,

    ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Білопілля Сумської області, раніше судимий:

1. 27 квітня 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік,

2. 21 червня 2007 року за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком у виді шести місяців позбавлення волі,  ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на чотири роки шість місяців.

  Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 8000 грн., ОСОБА_3 – 2880 грн., ОСОБА_4 – 3400 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2253,12 грн. за провадження експертиз по справі.      

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, 11 червня 2009 року близько 10-ї години ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, за допомогою знайденого на ґанку будинку ключа, проник в будинок АДРЕСА_1, звідки таємно повторно викрав майно потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 7027 грн. 21 коп.

27 червня 2009 року близько 24-ї години ОСОБА_1 з під’їзду будинку АДРЕСА_2 повторно таємно викрав майно ОСОБА_5 на загальну суму 133 грн.  

28 червня 2009 року близько 7-ї години ранку ОСОБА_1, з метою викрадення чужого майна, через відчинене вікно проник в будинок АДРЕСА_3, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 125 гривень та майно ОСОБА_4 на загальну суму 4028 грн. 70 коп.  

3 липня 2009 року близько 10-ї години ОСОБА_1, з метою викрадення чужого майна, за допомогою знайденого ключа, проник в будинок АДРЕСА_4, звідки таємно повторно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 1880 грн.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що до вчинення інкримінованих злочинів відносно крадіжки майна потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не причетний, явку з повинною та всі пояснення на досудовому слідстві щодо крадіжок з вказаних домогосподарств потерпілих давав під тиском працівників міліції. Просить вирок суду скасувати.

Заслухавши доповідача, думку засудженого на підтримку поданої апеляції, міркування  прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчинені викрадення майна потерпілих при викладених у вироку обставинах підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів які були детально проаналізовані судом і покладені в основу вироку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що 11 червня 2009 року в її будинок було вчинено проникнення та викрадено майно. В подальшому дізналася, що крадіжку вчинив ОСОБА_1

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 03 липня 2009 року з приміщення її будинку було викрадено гроші та майно.

Показання потерпілих стверджуються протоколами огляду місця події, з яких вбачається, що в домогосподарства було вчинено проникнення.

Допитаний в ході досудового слідства ОСОБА_1 не заперечував, що вчинив викрадення майна потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Свої показання ОСОБА_1 повністю підтвердив при відтворенні обстановки і обставин події, в ході якої детально показав яким чином вчиняв викрадення майна потерпілих.

Допитані в ході досудового і судового слідства свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили, що ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки і обставин події добровільно показав, як вчиняв крадіжки з домогосподарств потерпілих.      

Показання потерпілих, виходячи з того, що вони є послідовними, відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються з показаннями ОСОБА_1, даними в ході досудового слідства, та підтверджуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд обґрунтовано поклав в основу вироку, як достовірні.

Доводи апеляції засудженого про те, що він до викрадення майна ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є непричетним, а показання дав під психологічним впливом працівників міліції є необґрунтованими і спростовуються вищевказаними показаннями як потерпілих так і вищевказаними доказами, дослідженими судом.

Посилання у апеляції засудженого про обмову у вчиненні злочинів під психологічним тиском з боку працівників міліції є необґрунтованими і спростовуються як показаннями самого ОСОБА_1 про вчинення викрадення майна потерпілих, які він давав протягом досудового слідства, і був вільним у своєму волевиявленні, так і в ході проведення відтворення обстановки і обставин події, які були предметом дослідження в судовому засіданні судом першої інстанції.  

В ході судового розгляду справи була проведена перевірка по факту застосування до ОСОБА_1 незаконних методів ведення слідства і постановою помічника прокурора Білопільського району від 29 жовтня 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників Білопільського РВ ГУМВС за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст. 364, 365, 373 КК України.  

Отже, вірно встановивши обставини справи, суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного. Суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.  

Вважати, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину підстав немає, отже немає й підстав для задоволення апеляції засудженого в цій частині.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок  Білопільського районного суду від 17 листопада 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

СУДДІ:

М.Г.Луговий В.В.Матус М.В.Гончаров