У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого  – Ященка В.А.,

                    суддів – Моїсеєнко Т.М., Матуса В.В.,

                    з участю прокурора – Гриценка А.О.,

                    захисника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, 1978 року народження, на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 3 лютого 2010 року про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців,

ВСТАНОВИЛА:

До Зарічного районного суду м. Суми з поданням, погодженим із заступником прокурора Сумської області, звернувся ст. слідчий в ОВС СУ ГУМВС України в Сумській області Григоров О.О. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки по справі необхідно провести ряд слідчих дій, перелік яких зазначений у поданні, а підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 3 лютого 2010 року подання слідчого було задоволено та відносно ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 4-х місяців.

В апеляції захисник обвинуваченого ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме підписку про невиїзд. Свої вимоги мотивує тим, що суд не взяв до уваги те, що обвинувачений деякий час працював в правоохоронних органах, де позитивно характеризувався, має постійне місце проживання,  де мешкає разом з дружиною та малолітньої дитиною, за місцем проживання та навчання також характеризується позитивно. Також ні в поданні слідчого, а ні в постанові суду не наведено обставин, які б свідчили про те, що обвинувачений буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, скоювати нові злочини.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав подану апеляцію, думку прокурора про залишення постанови без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 до 4-х місяців, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відсутність будь-яких підстав для зміни запобіжного заходу.

Цей висновок суду є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.

Так, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, судом у повній мірі дотримані вимоги ст. ст. 148, 150, 155, 156 КПК України, зокрема, враховано ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

При задоволенні подання слідчого суд першої інстанції зазначив у постанові, що по справі проведені не всі необхідні слідчі дії, а саме не прийняті рішення щодо вчинення обвинуваченим інших злочинів, які були додатково встановлені під час розслідування справи, не отримані висновки товарознавчої, криміналістичної експертиз, без яких неможливо остаточно визначити кваліфікацію злочинних дій обвинувачених, проведення ряду інших слідчих дій.

Що стосується доводів апеляції, то колегія суддів не може прийняти їх як підстави для зміни запобіжного заходу чи скасування постанови суду, оскільки при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відповідно до закону враховується наявність підстав для зміни запобіжного заходу та з'ясовуються причини неможливості закінчення розслідування кримінальної справи у зазначені законом строки.

Вимоги закону судом першої інстанції виконані у повному обсязі.

Зазначені в апеляції обставини, на думку колегії суддів, не є перешкодою для продовження строку тримання під вартою, а навпаки такий запобіжний захід є необхідним для забезпечення виконання процесуальних рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає законних підстав для скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 3 лютого 2010 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

СУДДІ :

Ященко В.А.             Моїсеєнко Т.М.             Матус В.В.