УХВАЛА

ІМЕН ЕМ УКРАЇНИ

2010 року січня 28 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Лугового М.Г.  

суддів Матуса В.В., Пархоменко О.М.      

з участю прокурора Лавруся В.А.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 листопада 2009 року,

яким                                                   ОСОБА_1,

    ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Конотоп, Сумської області, раніше судимий:

1. 27 травня 2002 року за ст.ст. 185 ч. 1, 187 ч. 3, 69, 289 ч. 2, 69, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки,

2. 6 грудня 2005 року за ст.ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2, 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. 12 лютого 2009 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 6 днів,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки, за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком у виді одного року позбавлення волі,  ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 150,24 грн. за проведення експертиз по справі.      

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів за таких обставин.

17 серпня 2009 року близько 13 години ОСОБА_1, знаходячись по вул. Металістів, 2, в м. Конотоп Сумської області шляхом обману та зловживанням довірою заволодів майном потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 462 грн.

18 серпня 2009 року близько 9 години ОСОБА_1, знаходячись по вул. Г.Тхора, 79/57, в м. Конотоп Сумської області, таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 378 грн.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи вини у вчиненому злочині вказує, що суд, не взявши до уваги повне визнання вини, щире каяття, відсутність шкоди, і призначив занадто суворе покарання. Крім того, суд перед проголошенням вироку не видалився до нарадчої кімнати. Просить вирок суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку засудженого на підтримку своєї апеляції, міркування  прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190  КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні доказах, які зібрані у передбаченому законом порядку і яким судом  дана належна оцінка, та в апеляції засудженого ОСОБА_1 не оспорюються.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.ст. 65, 70, 71  КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, з урахуванням обставин, на які є посилання в апеляції.  

З урахуванням пом’якшуючих відповідальність обставин, суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.  

Вважати, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину внаслідок суворості підстав немає, отже немає й підстав для задоволення апеляції засудженого в цій частині.

Крім того як вбачається з протоколу судового засідання, після останнього слова ОСОБА_1 суд видалився до нарадчої кімнати і по поверненню проголосив вирок. Засуджений ОСОБА_1 знайомився з протоколом судового засідання і зауважень до протоколу не надходило. Отже, доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що вирок прийнятий з порушенням норм матеріального і процесуального права є безпідставними.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 листопада 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.

СУДДІ:

М.Г.Луговий В.В.Матус О.М.Пархоменко