Справа № 130/1817/23

Провадження №22-ц/801/750/2024

Категорія: 44

Головуючий у суді 1-ї інстанції Питель О. В.

Доповідач :Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

25 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

судді-доповідача Войтка Ю. Б.,

суддів Матківської М. В., Сопруна В. В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2024 року в цивільній справі № 130/1817/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Шепеля Костянтина Анатолійовича, Вінницької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Шепеля Костянтина Анатолійовича, Вінницької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди про стягнення моральної шкоди.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності змісту апеляційної скарги вимогам пункту 5 частини другої статті 356 ЦПК України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали 14 березня 2024 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 в новій редакції, з прохальної частини якої вбачається, що скаржник просить на підставі ст. 3, 28 Конституції України захистити його право на честь та гідність громадянина України; на підставі ст. 2 КПК України захистити його право на невідкладне, неупереджене слідство; скасувати рішення Барського районного суду Вінницької області від 02.02.2024 та ухвалити нове рішення згідно постанови Вінницького апеляційного суду від 18.01.2024 в аналогічній справі.

Також зазначає свої доводи щодо незаконності оскаржуваного ним рішенням, які полягають в тому, що суд першої інстанції відмовив у застосуванні ч. 6 ст. 1176 ЦК України та у мотивувальній частині посилається на інші статті ЦК України. При цьому вказує, що необґрунтованість рішення полягає в тому, що 3 абзац знизу мотивувальної частини рішення суперечить 2 абзацу знизу мотивувальної частини. Зокрема зазначає, що всі процесуальні дії кримінального провадження вказаній на 3 сторінці відзиву Вінницької обласної прокуратури від 18.12.2023, тому вважає, що вищенаведеним ним сповна усунуто недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З поданої скаржником апеляційної скарги в новій редакції, вбачається що вимоги ухвали апеляційного суду від 04 березня 2024 року належним чином не виконано, а саме, не приведено її зміст вимогам пункту 5 частини другої статті 356 ЦПК України, що позбавляє права відповідачів подати та обґрунтувати свої заперечення на апеляційну скаргу.

З огляду на викладене та беручи до уваги ті обставини, що скаржник не реалізував своїх процесуальних обов`язків належним чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що у встановлений строк скаржником не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі суду від 04 березня 2024 року.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки вимоги ухвали апеляційного суду не виконано, зміст апеляційної скарги не приведено у відповідність до вимог статті 356 ЦПК України, тому вона підлягає поверненню.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає особі, що її подала, повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 356 ЦПК України з одночасним поданням клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2024 року в цивільній справі № 130/1817/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Шепеля Костянтина Анатолійовича, Вінницької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди - вважати неподаною та повернути особі, що її подала.

Роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач                                                                Ю. Б. Войтко

Судді:                                                М. В. Матківська

                               В. В. Сопрун