Справа №2-9 2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2007 року. Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: Філатова К.Б.,
при секретарі: Кононенко В.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за
позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_4про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом, у якому вказав, що йому на праві власності належав автомобіль «Хонда-Аккорд» держномер НОМЕР_1.
21 травня 2000 року в 20 годин 20 хвилин ОСОБА_2., управляючи автомобілем ГАЗ-3110, що належить ОСОБА_3., рухався в крайній лівій смузі проїзної частини проспекту Миру з боку 95-го кварталу убік площі Звільнення в місті Кривому Розі. На перехресті з вулицею Лєрмонтова, що має праве закруглення із двома смугами руху, ОСОБА_2. виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем, що рухався в зустрічному напрямку, «Хонда-Аккорд», що належить позивачеві, ОСОБА_1.
Після ДТП ОСОБА_2. з місця ДТП виїхав.
У результаті ДТП автомобіль позивача був ушкоджений, чим був заподіяний матеріальний збиток у сумі 24562 гривні 85 копійок.
Крім матеріального збитку йому, позивачу, був заподіяний моральний збиток, що позивач пояснює тим, що після ДТП змінився звичний уклад його життя. Він не тільки був змушений обходитися без автомобіля після його ушкодження, нести витрати на відновлення автомобіля, але й тривалий час доводити свою правоту, звертаючись у різні інстанції й несучи додаткові витрати. Моральний збиток позивач оцінює в 15000 гривень.
Просить стягнути матеріальний і моральний збиток з відповідачів ОСОБА_2. і ОСОБА_4., що є спадкоємицею померлого власника автомобіля, управляючи яким за дорученням, ОСОБА_2. зробив ДТП.
Відповідач ОСОБА_2. позов не визнав, пояснивши, що Правила дорожнього руху він не порушував. Він рухався в крайньому лівому ряді по своїй смузі руху, на зустрічну смугу не виїжджав. При повороті на вулицю Лєрмонтова він відчув удар і в дзеркало заднього виду побачив, що зштовхнувся з автомобілем «Хонда». Він намагався зупинитися, але були зіпсовані гальма, у зв'язку Із чим вія проїхав ще метрів 300 і лише потім зупинився. Уважає, що Правила дорожнього руху вія не порушував. Просить у позові відмовити.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
У судовому засіданні встановлено, що 21 травня 2000 року з вини водія ОСОБА_2. відбулося ДТП, у результаті якого був ушкоджений автомобіль «Хонда-Аккорд», що належить позивачеві.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи № НОМЕР_1, що було 23 травня 2001 року припинено за відсутністю складу злочину. У постанові від 23 травня 2001 року зазначено, що ОСОБА_2. порушив Правила дорожнього руху, що стало причиною ДТП, однак відсутні наслідки, передбачені статтею 215 КК України, а саме: не
2
підтверджена наявність середньої тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого (справа № НОМЕР_1 ас. 237-238). Зазначена постанова не скасована й набула законної сили (а.с. 57,58).
У відповідності зі ст. 440 ЦК України (1963 року) шкода, заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.
У відповідності зі ст. 450 ЦК України (1960 року) організації й громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою, зобов'язані відшкодувати шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або наміру потерпілого.
У цьому випадку шкода виникла внаслідок зіткнення двох транспортних засобів, кожен з яких є джерелом підвищеної небезпеки, тому відповідати повинен винуватець заподіяння шкоди, яким є ОСОБА_2. Ніяких доказів, що він управляв автомобілем, перебуваючи в трудових відносинах Із власником джерела підвищеної небезпеки, ОСОБА_2. суду не представив.
Відповідно до акту автотоварознавчої експертизи матеріальний збиток автомобіля позивача в результаті його ушкодження становить 24562 гривні 85 копійок (ас. 68-76).
Експерт ОСОБА_5. у судовому засіданні підтвердив свій висновок, пояснивши, що до проведення експертизи він оглядав автомобіль, складав дефектну відомість, а також склав акт дослідження, у якому визначив розмір матеріального збитку. Про проведення огляду й дослідження автомобіля відповідач завчасно повідомлявся. Повторно він автомобіль не оглядав. Експертний висновок з ухвалою суду він давав на підставі раніше складеної ним дефектної відомості. Експертний висновок він підтверджує.
Із кримінальної справи № НОМЕР_1 видно, що ОСОБА_2. заперечував свою винність у здійсненні ДТП, просив залучити до кримінальної відповідальності позивача, а також знайомих позивача, які після ДТП застосовували до нього насильство, загрожували. Правильність визначення розміру матеріального збитку він не заперечував.
Відповідно до пояснень позивача ушкоджений відповідачем автомобіль він відремонтував і продав.
Таким чином, у цей час відсутня можливість повторно оглянути автомобіль для встановлення правильності визначення ступеню його ушкодження й вартості заподіяного ушкодженням збитку.
Суд уважає, що ніяких підстав уважати неправильним встановлений експертом розмір збитку, немає.
Суд уважає, що відповідач заподіяв позивачеві моральні страждання й у цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідач порушив Правила дорожнього руху, ушкодив автомобіль позивача, а також завдав шкоди здоров'ю позивача (справа № НОМЕР_1 ас. 33). З місця ДТП відповідач втік. Залишивши свій автомобіль на вулиці Лєрмонтова, відповідач сам при огляді автомобіля й місця ДТП працівниками міліції не був присутній, згодом же обвинуватив позивача як у самому ДТП, так і в тім, що той застосовував до нього фізичне насильство. Відповідач вимагав порушення відносно позивача І його знайомих кримінальної справи. Грубо порушивши Правила дорожнього руху, заподіявши позивачеві матеріальний збиток, позивач не тільки не бажає жодною мірою відшкодовувати його, але бажає покласти відповідальність, у тому числі й карну на позивача
При таких обставинах суд уважає справедливою компенсацією морального збитку в розмірі 10000 гривень.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 131, 179, 209, 212, 214, 218 ч. 2 ЦПК України, ст. ст. 440, 440-1,450 ЦК України (1963 р.), суд,
ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду в розмірі 24 562 гривні 85 копійок, моральну шкоду в розмірі 10000
3
гривень, судові розходи в розмірі 474 гривні 65 копійок, а всього стягнути на його користь з ОСОБА_235 027 гривні 50 копійок В позові до ОСОБА_4відмовити.
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку надання заяви про апеляційне оскарження, а саме, якщо заява про апеляційне оскарження не буде подана до районного суду на протязі 10 днів з дня проголошення рішення. Якщо буде надано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде надана на протязі двадцяти днів з дня надання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. В випадку подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не відмінено, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-МІський районний суд міста Кривого Рогу.