КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 754/12717/18 Головуючий у І-й інстанції - Клочко І.В.

апеляційне провадження № 22-ц/824/13523/2019 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.

при секретарі - Діденку А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Крилової Олени Леонідівни, діючої в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач вказував, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписав заяву №б/н від 19.04.2016р., згідно якої отримав кредит у розмірі 23000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач зобов`язався повертати отриманий кредит, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строк, встановлений графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди. Свої зобов`язання позивач належним чином виконав. Однак, відповідачем не були виконані зобов`язання, встановлені Кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 14.06.2018 року складає 110542,97 грн., з яких: тіло кредиту - 61330,11 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 14099,50грн., нарахована пеня за період з 19.04.2016р. по 01.05.2018р. в розмірі 35113,36грн. Посилаючись на викладене, просив задовольнити позов та стягнути заборгованість за кредитним договором, а також сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.

Заочним рішенням Деснянського районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 19.04.2016 року в розмірі 61330,11 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

В апеляційній скарзі Крилова О.Л., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи,

порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду у частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками, пенею, штрафами - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

В судове засіданні суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення пені, штрафів та відсотків, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача за кредитним договором - процентів в розмірі 14099,50 грн. та пені за період з 19.04.2016р. по 01.05.2018р. в розмірі 35113,36 грн., а тому підстави для задоволення в даній частині позовних вимог - відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК Українидоговори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 19 квітня 2016 року року ОСОБА_1 став клієнтом банку, ідентифікувавшись та ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Анкету-заяву без номера про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг згідно якої отримав кредит в сумі 23000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором згідно з яким станом на 14.06.2019 року має заборгованість в сумі 110542,97 грн., з яких: тіло кредиту - 61330,11 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 14099,50грн., нарахована пеня за період з 19.04.2016р. по 01.05.2018р. в розмірі 35113,36грн. .

Так, при зверненні до суду з позовом позивачем було надано копію Анкети-заяви від імені ОСОБА_1 , копію його паспорту, а також витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Доказів про те, що саме ці Умови та Правила діяли на момент укладення договору про надання банківським послуг Банком відповідачу ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано, а витяги підпису відповідачане містять.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17) зазначається, що в такому випадку неможливо застосовувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком при зверненні до суду з позовом Умови та Правила надання банківських послуг разом із Заявою не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Основними засадами цивільних відносин в ст. 3 ЦК України закріплені, зокрема, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позову в частині стягнення відсотків, неустойки, плати за обслуговування кредиту, оскільки, як встановлено вище, договірних відносин між сторонами в частині цих зобов`язань у позичальника перед Банком не виникло.

Рішення суду в цій частині відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасовано з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують й не впливають на правильність постановленого рішення.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

Керуючись ст.ст.367, 374,375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, діючої в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», - залишити без задоволення.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: