Справа № 2-887/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

5 березня 2010 року                                   м. Харків

Комінтернівський районний суд   м. Харкова у складі:                

Головуючого – судді – Фанда О.А.,

за участю секретаря  – Чумакової Н.С.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні у  місті Харкові цивільну справу за позовом

прокурора Ленінського району м. Харкова, в інтересах держави, в особі Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором,  -  

в с т а н о в и в:

      5 листопада 2009 року прокурор, в інтересах держави, в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області звернувся до суду з вказаним позовом.

    В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29 січня 2007 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, Рівненським Вищим професійним училищем ДДСО при МВС України та ОСОБА_1 було укладено договір № 176 про навчання кандидата на службу в органах внутрішніх справ України.

    Відповідно до умов п.п. 1.2, 1.4 Договору позивач, Управління державної служби охорони, взяв на себе зобов’язання в повному обсязі оплатити учбовому закладу вартість навчання відповідача за спеціальністю «охоронник» та призначити ОСОБА_1 на посаду для проходження служби в органах внутрішніх справ України. Відповідач, в свою чергу, згідно з умовами п.п. 2.1., 2.3. – 2.5. Договору зобов’язався в повному обсязі пройти навчання в училищі та, по закінченню навчання прибути на роботу до позивача та відпрацювати на призначеній посаді два наступних роки.

    Управління державної служби охорони виконало взяті на себе за договором зобов’язання в повному обсязі.

    29 травня 2007 року ОСОБА_1 закінчив навчання та здобув професію охоронника, про що отримав відповідне свідоцтво.

    30 травня 2007 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в Органах внутрішніх справ України на посаду міліціонера по охороні об’єктів батальйону міліції Дзержинського відділу Державної служби охорони в м. Харкові відповідно до наказу № 85 від 17 липня 2007 року.

    Наказом Управління державної служби охорони від 11 березня 2008 року № 32о/с відповідач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за пунктом 63 «Ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 липня 1991 року за власним бажанням.

    Посилаючись на те, що відповідач не виконав належним чином умови укладеного договору та недопрацював на посаді міліціонера 444 дні, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 збитки завдані невиконанням умов договору в сумі 3 551 грн. 71 коп.

    В судове засідання прокурор не з’явився.

    Позивач, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України, в Харківській області в судове засідання 5 березня 2010 року не з’явився, подав суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі його представника, позов підтримав в повному обсязі.

    Відповідач до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

    Враховуючи умови ч. 1 ст. 224 ЦПК України судом проведено заочний розгляд справи.

    Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до  ч.1 ст. 11  ЦПК України  суд  розглядає цивільні справи  не інакше як за зверненням фізичних  чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть  участь у справі.  

     Згідно ст. 60 ЦПК України  кожна сторона  зобов'язана довести  ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Судом встановлено, що  29 січня 2007 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, Рівненським Вищим професійним училищем ДДСО при МВС України та ОСОБА_1 було укладено договір № 176 про навчання кандидата на службу в органах внутрішніх справ України.

    Відповідно до умов п.п. 1.2, 1.4 Договору позивач взяв на себе зобов’язання в повному обсязі оплатити учбовому закладу вартість навчання відповідача за спеціальністю «охоронник» та призначити ОСОБА_1 на посаду для проходження служби в органах внутрішніх справ України. Відповідач, в свою чергу, згідно з умовами п.п. 2.1., 2.3. – 2.5. Договору зобов’язався в повному обсязі пройти навчання в училищі та, по закінченню навчання прибути на роботу до позивача та відпрацювати на призначеній посаді два наступних роки.

    Управління державної служби охорони виконало взяті на себе за договором зобов’язання в повному обсязі.

    29 травня 2007 року ОСОБА_1 закінчив навчання та здобув професію охоронника, про що отримав відповідне свідоцтво.

    30 травня 2007 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в Органах внутрішніх справ України на посаду міліціонера по охороні об’єктів батальйону міліції Дзержинського відділу Державної служби охорони в м. Харкові відповідно до наказу № 85 від 17 липня 2007 року.

    Наказом Управління державної служби охорони від 11 березня 2008 року № 32о/с відповідач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за пунктом 63 «Ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 липня 1991 року за власним бажанням.

     Відповідно до п. 2.5 укладеного Договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання при неприбутті за призначенням до місця роботи або відмови стати до роботи відповідно до укладеного договору, відрахування з навчального закладу за порушення внутрішнього розпорядку, або неуспішність, звільнення з ініціативи адміністрації за ст.ст. 40, 41 КЗпП України, звільнення за власним бажанням до закінчення визначеного договором строку, компенсувати всі витрати, які здійснив Підрозділ у зв’язку з його навчанням і утриманням у навчальному закладі та залишкову вартість форменого одягу у встановленому порядку.  

      Відповідно до ст.  526 ЦК України  зобов'язання   має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору   та вимог  Цивільного кодексу України.

    Судом встановлено, що відповідач  порушив взяті на себе зобов’язання та достроково звільнився з роботи в органах внутрішніх справ за власним бажанням,  в зв’язку з тим, що знайшов більш оплачувати роботу (а.с. 19).

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що сума погашення заборгованості по контракту за 1 день складає 5498 грн. 44 коп./731 = 7 грн. 52 коп. ОСОБА_1 не допрацьовано 444 дні. Заборгованість відповідача складала 4006 грн. 66 коп. З заробітної плати відповідача була утримана сума 454 грн. 95 коп. Тобто заборгованість складає 3 551 грн. 71 коп. (а.с. 16).

     Згідно  ст.ст. 610-611  ЦК України  порушенням зобов'язання  є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання.  У разі порушення  зобов'язання  настають  правові наслідки, встановлені  договором  або законом.

З урахуванням викладеного,  суд вважає, що  позовні вимог підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про стягнення судових витрат вирішується відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

    Керуючись  ст.ст. 10,11,60,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 610,611,625 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

    Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Внутрішніх справ України в Харківській області  -  задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Внутрішніх справ України в Харківській області  3551 грн. (три тисячі п’ятсот п’ятдесят одна) 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 51 (п’ятдесят одна)грн. та 120 (сто двадцять)грн. - відповідно.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання заяви про апеляційне оскарження позивачем, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги,  у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів заяви про його апеляційне оскарження,  та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ –