Справа № 2а-197/10р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
3 березня 2010 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді - ФАНДА О.А.,
за участю секретарів – ЛЕОНІДОВОЇ Я.М., ЧУМАКОВОЇ Н.С.,
розглянувши у відкритому содовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління державного казначейства України в Харківській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії; -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог, посилався на те, що згідно висновку МСЄК він є інвалідом 2–ої групи і віднесений до 1-ої категорії осіб, що постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач у 2008-2009 роках мав право на отримання соціальних виплат, які передбачені Законом України № 2001-XII від 19.12.1991 р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 – ти мінімальних заробітних плат, передбачених ст. 48 вказаного закону. Відповідач своїм розпорядженням призначив йому суми соціальних виплат, менш чим передбачено законом, а саме: в 2008 році на оздоровлення виплачено 120 гривен, замість 2625 грн. ( із розрахунку 5 х 525 грн. мінімальна заробітна з 01.04.2008 р.); за 2009 рік також було виплачено 120 грн., замість 3025 грн. З урахуванням того, що йому частково сплатили ці виплати він просить зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівського районної м. Харкова ради призначити та виплатити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки у розмірі відповідно до чинного законодавства.
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі.
Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної м. Харкова ради в судове засідання не з'явилася, у письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.
Представник Головного Управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, письмових заперечень на позов не подав.
Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник Головного управління Державного казначейства України в Харківській області до суду не з’явився, письмових заперечень на позов не подав.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 згідно висновку МСЄК є інвалідом 2–ої групи і віднесений до 1-ої категорії осіб, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням. Позивач у 2008 -2009 роках згідно п. 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат (для інвалідів ІІ групи).
Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 р., яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність такі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік»: п.13 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” , яким зупинено на 2007 р. дію ч.5 ст.13 „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;- п.30 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 р. дію абз.2 ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Верховна рада України внесла зміни у вказані вище закони, надавши право КМ України визначати розміри соціальних виплат і тому відповідач призначив в поточному році позивачу соціальні виплати: допомогу на оздоровлення 120 грн. Конституційний суд своїм рішенням № 10 рп від 22.05.2008 року визнав внесення змін в закони неконституційними.
Проте при розгляді позовних вимог суд враховує наступні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов’язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Перевіряючи правомірність дії органів соціального захисту населення щодо здійснення щорічної грошової допомоги на оздоровлення, суд застосовує законодавство, яке діяло на час її вчинення, виходячи з наступного.
З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розмір щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС було встановлено Законом України «Про Держаний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно.
Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених частинами 5 статей статтею 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Матеріали справи свідчать, що на підставі розпоряджень Комінтернівського районного управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 були нараховані та виплачені соціальні виплати у таких розмірах :
компенсація на оздоровлення ЧАЄС:
– квітень 2008 р. -120 грн.,
– жовтень 2009р. - 120 грн.,
Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов’язку здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення, позивачу, який отримав таку допомогу протягом 01.01.2008р.-22.05.2008р., у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, зокрема компенсацію на оздоровлення ЧАЄС за 2008р.
Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення позивач реалізував своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов’язок щодо їх виплати.
Між тим, в 2009 році позивач, отримав виплату щорічної допомоги на оздоровлення, яка була йому сплачена в жовтні 2009 року у розмірі 120 грн., проте мав право на її отримання у розмірах, встановлених базовими законами, а саме ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Така позиція ґрунтується на приписах ч.2 ст.152 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Враховуючи зазначені рішення, якими визнано неконституційними положення Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни або зупинено на відповідний рік дію ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з моменту їх ухвалення, а саме з 22.05.2008 року, органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституційними діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру допомоги на оздоровлення. В 2009 році змін до зазначених законів не було внесено, а отже позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат (для інвалідів ІІ групи).
Крім того, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації по не виконанню приписів ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне отримання доплати сум допомоги на оздоровлення за 2009 рік. При цьому суд враховує, що саме до повноважень Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради входить призначення вказаних соціальних виплат, а до компетенції Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахування та виплата вказаних соціальних виплат у розмірах встановлених чинним законодавством.
Задовольняючи в цій частині позовні вимоги, суд покладає на відповідачів обов'язок по нарахуванню та здійсненню виплат недоплаченої суми на оздоровлення за 2009 рік, у відповідність до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням здійснених виплат.
Судові витрати мають бути віднесені за рахунок держави.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» мінімальна заробітна плата на момент нарахування позивачу виплати допомоги на оздоровлення складала 650,00 грн., тому ОСОБА_1 необхідно було призначити до виплати 3250 грн. грн. (650,00 грн. х 5). У зв’язку з тим, що позивачу в 2009 році було сплачено лише 120 грн., недоотримана сума допомоги складає 3130,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18, 22, 70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.46, 48, 64, п.1 ч.1 ст.92 Конституції України, ч.1 ст.19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, ст.ст.29, 62, 71, 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 55 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2009 р., рішенням Конституційного суду України № 10 рп від 22.05.2008 року, Постановою КМУ № 279 від 13.03.2002 р., Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р., Порядком використання коштів державного бюджету, затверджений Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 р., суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо не здійснення перерахунку , не нарахування та виплати ОСОБА_1 недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2009р. у відповідність зі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням здійснених виплат.
3обов'язати Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради призначити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2009р. у відповідність зі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням здійснених виплат, у розмірі 3 130 грн.
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації перерахувати Харківському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації для нарахування та виплати ОСОБА_1 недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2009р. у відповідність зі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням здійснених виплат, у розмірі 3 130 грн.
Зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2009р. у відповідність зі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням здійснених виплат, у розмірі 3130 грн.
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Харківській області здійснити безспірне списання на користь ОСОБА_1 з рахунків розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня Головного Управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації недоплачену допомогу на оздоровлення за 2009р. у відповідність зі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням здійснених виплат, у розмірі 3130 грн.
В інший частині вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя –